Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Форум Закарпаття > Закарпаття > Новини Закарпаття
Новини Закарпаття Новини Закарпаття й не тільки...

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду

Вони Захистили Батьківщину

08.05.2009, 07:00   Залишайте свої коментарі, реєстрація необов'язкова

9 травня минає 64-та річниця Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років над німецько-фашистськими загарбниками. Саме того весняного дня завершилася найстрашніша в історії людства війна, що визволила народи Європи від фашизму. Серед мільйонів радянських солдатів воювали й закарпатці.

Сьогодні ми вшановуємо Героїв Радянського Союзу Олександра Тканка, Степана Вайду, Олексу Борканюка і всіх фронтовиків, тиловиків, які чотири роки вели боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками. Це колишні солдати, молодші офіцери, а нині полковники у відставці Іван Байдак, Костянтин Воюцький, Микола Ігошин, Володимир Ковінський, Микола Моторний, Федір Селіщев, Іван Стецюра, Василь Стецьо, Євгеній Юков, Емеріх Кіяк, старший лейтенант Іван Суханов. Це наші славні бойові подруги - старший лейтенант Ганна Мозолєва, Лідія Позднякова, Катерина Голубченко та багато інших.

Понад 20000 закарпатських юнаків записалися добровольцями до лав Червоної Армії та корпусу Л.Свободи. Майже половина з них не повернулося з війни додому.

Після війни 330 фронтовиків були прийняті на роботу в органи внутрішніх справ, змінивши солдатські шинелі на міліцейські. Першими від бандитських куль загинули Іван Мишук, Василь Басараба, Григорій Шутко, Іван Синько, Володимир Іщенко та Петро Руснак. Хай усім полеглим буде пухом закарпатська земля!

На сьогодні з тих 330-ти живими залишилися 40 фронтовиків, з яких 14 приковані хворобою до ліжка. За минулий рік померли вісім фронтовиків. На 90-му році пішов із життя перший начальник закарпатської міліції генерал-майор Олександр Тканко та заступник голови ради ветеранів УМВС Василь Бойко, який подолав дороги війни від Сталінграда до Берліна.

З нагоди свята Перемоги цього тижня в ГУМВС відбулося урочисте зібрання, на якому виступив начальник управління полковник Павло Кононенко. Павло Миколайович вручив ветеранам війни грошові допомоги. А далі відбувся святковий концерт, екскурсія по музею, святковий обід із “наркомівськими” 100 грамами та продуктовими наборами для ветеранів.

Вклонімося великій Перемозі!

Роки летять невблаганно. Та як би час не віддаляв нас від цієї історичної події – Дня Перемоги -- він не здатний зменшити величі всенародного подвигу. Лави ветеранів Великої Вітчизняної війни щороку рідіють, але про уроки історії забувати не можна. Пам’ять про загиблих і вшанування живих – наш священний обов’язок.

Серед пенсіонерів та ветеранів Іршавського РВ ГУМВС на сьогодні залишилися живими полковник міліції у відставці Степан Овсак та полковник міліції у відставці Петро Юрина. У кожного з них була своя дорога на війну.

…Коли в Іршаві запрацювала лляна фабрика, багато молодих людей, серед яких був і Степан Овсак, влаштувались на підприємство. У 1942 році угорська влада відправила Овсака та ще кількох юнаків та дівчат у Німеччину м. Міттельваген. Робота була важка, ненормована, годували погано. Згодом йому вдалось втекти звідти, щоб не потрапити на східний фронт. Повернувся додому, але тут також було не все гаразд. Довелось поїхати на сезонні заробітки в Угорщину. У Дебрецені дочекався визволителів з Червоної армії і повернувся знову на рідне Закарпаття. У цей час уже записували добровольців на фронт. Степана Овсака зарахували у стрілецький полк, бойове хрещення отримав у Чехословаччині. Його бойовий шлях проліг через Пряшів, Моравську Остраву, Краків. За бої під Моравською Остравою Степана Овсака нагородили орденом Слави 3 ступеня, медаллю «За відвагу». Війну він закінчив на території Австрії.

А Петро Юрина служив у протитанковій артилерії. День Перемоги зустрів у м. Оломоуц, неподалік Праги. Про важкі фронтові будні, про те, яку дорогу ціну заплатив український народ за перемогу над фашизмом, Петро Юрина знає не з розповідей, адже сам через все пройшов.

Після війни Степан Овсак та Петро Юрина повернулися додому пішли працювати в міліцію. Вони продовжували воювати, правда, вже зі злочинністю.

Обидва фронтовики неодноразово виходили разом на чергування, розкрили не один злочин. Не злічити, скільки за час служби в органах внутрішніх справ вони мали подяк, почесних грамот, медалей.




Схожі теми
• Молоду Батьківщину очолив Йосип Міня 
• Закарпаття: Екс-голова села на Мукачівщині написав книгу про свою малу батьківщину 
Старий 08.05.2009, 11:49   #2
 
Аватар для Малой
 
Реєстрація: 07.12.2008
Вік: 41
Повідомлень: 814
Ви Подякували 139 раз(ів)
Вам Подякували 25 раз(ів)
Чоловік
За замовчуванням

СЛАВА ГЕРОЯМ !!!
__________________
Благодарю алфавит за любезно предоставленные буквы
Малой поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.05.2009, 17:34   #3
 
Реєстрація: 02.03.2009
Повідомлень: 5
За замовчуванням

Героям слава і низький поклон вам фронтовикам, за ваші зусилля, за вашу мужність, за вашу відвагу, за Перемогу, яку ви так важко здобували!!!!

Ми пам’ятали, пам’ятаємо і будемо пам’ятати!!!
Ірина Юріївна поза форумом   Відповісти із цитуванням
Відповідь

Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 16:23.


bigmir)net TOP 100