Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Форум Закарпаття > Закарпаття > Новини Закарпаття
Новини Закарпаття Новини Закарпаття й не тільки...

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду

Інтерв’ю з головним лікарем обласного наркодиспансеру Василем Кручаницею

17.11.2009, 09:23   Залишайте свої коментарі, реєстрація необов'язкова

14-річна дівчинка впала в алкогольну кому. 40-річний чоловік помер через вживання алкоголю. Десятирічний хлопчик так напився вина, що потрапив до лікарні. Міліцейські, лікарські та еменесні хроніки дедалі частіше рясніють повідомленнями про те, що, скільки трагедій у наше життя привносить неконтрольоване вживання алкоголю. Перцю до вогню додає й криза, лікарі кажуть, аби зняти стрес, люди вживають дедалі частіше. Про все це, а також про необхідність прививати культуру вживання алкогольних напоїв з дитинства – наша нинішня розмова з Василем Васильовичем Кручаницею, головним лікарем Закарпатського наркодиспансеру.

- Василю Васильовичу, залежних від алкоголю в Закарпатті більшає?

- Якщо враховувати статистичні дані, то вони практично не змінюються щороку – у Закарпатті близько 19,5 тисяч мешканців, які перебувають на обліку з алкогольною залежністю, - це ті, котрі зверталися за допомогою до лікарів, потрапляли в поле зору медиків, яким встановлений діагноз «залежність». Але хворих значно більше. Якщо говорити в розрізі показників по Україні, то ситуація є середньою, не є найгіршою, але, на жаль, не є й найкращою. Якщо говорити про контингент, то це, як правило, люди працездатного віку від 25 до 60 років.

- Помолодшала залежність?

- Так, бо значно раніше почали вживати алкоголь підлітки, він став доступнішим, з’явився більший вибір, більше на душу населення продукують. Є дуже багато таких звабливих напоїв, як «Лонгери», для підлітків вони продаються безконтрольно, ніхто не звертає увагу, що це – слабоалкогольний напій. Підлітки починають звикати до слабких алкогольних напоїв, потім переходять на більш міцні, тобто звикають до так званої алкоголізації, що призводить до негативних наслідків.

- До скоєння злочинів?

- У тому числі. У нас приблизно 80 % злочинів чиняться у нетверезому стані.

- Через економічну кризу стали більше пити?

- Так, звичайно, більше алкоголю люди вживають тоді, коли є соціальні негаразди в суспільстві, коли є проблеми, соціальна напруга. Люди тікають від стресу, намагаються вживати алкоголь як антистресовий засіб. Але, на жаль, в маленький дозах це антистресовий засіб, антидепресант, а у великих дозах це отрута.

- Якщо це антистресовий засіб, то виникає логічне запитання: скільки можна випити, аби стрес зняти?

- Ну, ми повертаємося до того, що є таке поняття, як культура вживання алкоголю, і цьому треба вчитися з дитинства. На жаль, у нас так вийшло, що алкоголь наш соціум легалізував, це фактично законний наркотичний засіб, а як його вживати – нікому не розказують. Нас цьому ніхто не вчить. Про що власне мова? Мова про те, що якщо у нас продається і можна придбати алкоголь у будь-якому магазині, якщо може насправді – дивлячись правді у вічі – придбати його людина будь-якого віку, то що ж це таке? Насправді мала б існувати свого роду інструкція до застосування, тобто, мали би вчити, що певна доза алкоголю чинить такий і такий вплив на організм. Тобто, приміром, пляшка світлого пива – це є приблизно 50 грамів горілки. І якщо ви щоденно виживаєте 3 пляшки пива. То фактично таким чином ви щодня живаєте 150 грамів горілки. І над цим треба замислитися…

- З огляду на це я одразу замислююся над черговим законодавчим нововведенням – випив пляшку пива – і можна сідати за кермо?...

- Я категорично проти такого! Не можна дозволяти, аби люди вживали алкоголь і сідали за кермо, це вкрай недопустимо, ніде у розумному світі подібного немає! Я вам скажу, що ось зараз є законопроект, яким хотіли б регламентувати продаж алкоголю. Це все дуже добре, це давно потрібно робити, треба відвести спеціальні місця, спеціальні магазини, які би працювали у чітко визначений час. Алкоголь не має права бути таким доступним, яким він є на сьогодні! Але, з іншого боку, заборонні методи не завжди є панацеєю, саме тим, що може допомогти вийти з ситуації. За радянських часів уже була проведена кампанія, коли спробували було ввести «сухий закон», це 85-ий рік. Так тоді дійшло до того, що перший-другий рік скоротилася кількість алкогольних отруєнь, а далі навпаки – пішов різкий підйом, бо люди стали масово вживати сурогати алкоголю, виготовлені безконтрольно і з порушеннями технології, почалися і атипові види сп’янінь, і гострі алкогольні психози у великій кількості Подібне може й зараз виникнути за умови введення значних заборонних методів, але якщо все зробити обдумано, то вихід з проблеми є. Я особисто за те, щоб держава контролювала і продаж алкоголю, і виробництво. Бо дійсно, у місцях масового скупчення людям не можна дозволяти продавати стільки алкоголю, скільки продається зараз. Поблизу шкіл, різних культурних закладів алкоголь продають без проблем! Ніде у світі нічого подібного немає.

- Вочевидь, як і не дуже є приклади коли алкоголь рекламують відомі особистості?..

- Це взагалі парадоксальна ситуація! Я би взагалі так сказав: молодь до того часу буде вживати алкоголь, поки знакові постаті будуть його рекламувати. Звичайно, треба обмежити рекламу алкоголю, але й треба розуміти, що не можуть кумири нації, на яких рівняється молодь – типу Кличка, Шевченка - рекламувати навіть те ж таки пиво! Такі люди є знаковими постатями, і хай може навіть десь на рівні підсвідомості, але молоді люди нині думають так: «Ага, вони п’ють, вони круті, то й нам можна». І якщо після такої реклами десять разів сказати дитині «не можна», вона не послухає. Бо як це? Я ж на кумира рівняюся!

- Чи не це й закладено в основу таких страшних випадків, як той, що стався нещодавно в Закарпатті: 14-річна дівчинка впала в алкогольну кому? Що це за такі страшні повідомлення?

- Певна річ. Але я можу сказати, що діток привозять в реанімаційні відділення Ужгородської дитячої і Мукачівської дитячої лікарні не так вже й рідко, це не є поодинокими випадками. За статистичними даними, це приблизно 20 осіб на рік. Багато чи мало? Думаю, що як для несформованого дитячого організму це занадто багато. Хто ці діти? Зазвичай це діти, котрі залишаються без нагляду…

- Тобто, це є проблемою дорослих, бо коли дітям в руки потрапляє алкоголь, вони починають повторювати те, що робимо ми. І знову ж таки повертаємося до культури вживання алкоголю, чи не так?

- Певно, що так. Я вже казав – у нас подвійні стандарти чомусь існують: дорослі п’ють, а дітям кажуть – не можна. Самі від вживання алкоголю радіють, веселяться. а дітям знову кажуть одне й те ж саме – не можна! Мовляв, тобі можна буде, коли станеш дорослим. І діти десь коли отримують алкоголь і при цьому немає контролю дорослих, то фактично «відриваються», наскільки «влазить». Ось так ми і маємо алкогольні отруєння. І знову повертаємося до тієї теми, що дітям треба розказувати, як треба вживати алкоголь, скільки можна випити і в якому віці, як треба вживати, де саме? Це так само, як абетка.

- То з якого віку треба вчити і можна вживати?

- Років з 11-12, причому розказувати про все – що це таке, як впливає на організм, яку шкоду чинить. Якщо є ця річ навколо нас, то підлітки мають знати, що це таке. А загалом я категорично проти того, аби дітям до повноліття давали бодай яку малу дозу алкоголю!

- Коли і в яких дозах?

- До алкоголю треба відноситися як до нормального продукту, не треба подвійних стандартів. Вживання ж алкоголю – це є певний ритуал, і про це книги написані. Тут можна багато говорити, бо є й корисні якості цієї речовини. Але загалом алкоголь – як ніж. Ми користуємося ножем у побуті, ріжемо ним хліб і м'ясо, а можемо порізатися самі чи повбивати інших. Точно так і алкоголь: у малих дозах він навіть може бути корисним, у великих дозах це отрута. Якщо и навіть ікри забагато з’їмо, то зле стане. Тому до алкоголю так і треба відноситися, як до продукту, але не забувати, що він є психоактивною речовиною. Тому коли починає людина вживати, ніхто не знає, після якої чарки чи келиха настане залежність. Той, хто взагалі почав вживати, той вже потрапляє до зони ризику. Бо залежність у кожного виникає по-різному.

- Василю Васильовичу, колись ви говорили, що Закарпаття має свої особливості у вживанні алкоголю. У нас – виноробний регіон, це, зрозуміло, дає свою специфіку. Чи щось останніми роками змінюється?

- Особливість Закарпаття завжди була в тім, що область є виноградарською, і виробляється в ній велика кількість домашнього вина. Воно не завжди є високоякісним. Відверто кажучи, отой винний напій, який масово вживається, є певною проблемою, яка сприяє виникненню алкогольних психозів. Причому таких алкогольних психозів може бути навіть більше, ніж по Україні. Приміром, Берегівщина. В районі є села, де вино вживають майже замість води. Не п’ють лише ті, хто має підвищену кислотність шлунку чи високий тиск. А вино, як вживають у нас по Закарпаттю, не завжди хорошої якості. Зазвичай роблять у нас цей напій з сортів ізабельних, а вони мають високий вміст метилового спирту. Відповідно, алкоголізація таким вином призводить до великої кількості ускладнень і складного перебігу залежності.

- А як відрізнити якісний напій від неякісного?

- Практично дуже важко, хіба що на смак можна відчути, що щось не те. За запахом відчути майже нереально, тим більше тим людям, котрі не щодня вживають алкоголь. Треба все ж таки намагатися купляти алкоголь у спеціалізованих чи фірмових магазинах, це якщо говоримо про міцні напої.

- Тобто, не купляйте сивуху у сусідки-бабці…

- Є й хороші напої домашнього виробництва, але знову ж таки постає питання – чи дотримувалися технології виробництва? У цьому контексті я наголосив би на тому, що алкогольні отруєння частіше за все виникають саме через вживання неякісного продукту. А неякісне і контрафактне – це в першу чергу означає неякісний спирт чи з домішками. До речі, в Закарпатському наркодиспансері з подібними фактами – людьми в стані алкогольної коми – доволі рідко зустрічаємося, з ними більше працюють реанімаційні бригади лікарень. Як правило, люди з гострим алкогольним отруєнням потрапляють саме до реанімації, до нас уже йдуть ті, котрі мусять лікуватися від залежності.

- Найважливіше, Василю Васильовичу, вилікуватися можна?

Відповідаючи на це питання, я би наголосив на одному: треба пам’ятати, що алкогольна залежність – це набагато більше, ніж звичайна хвороба. Це є стиль життя, що включає вживання алкоголю. Зрештою, на якомусь етапі настає усвідомлення того, що людина не хоче змінювати такий стиль. А з іншого боку, ми живемо в такому суспільстві, в якому вживання алкоголю є певним ритуалом: п’ють і під час релігійних свят, і під час державних, кожну подію в житті людини – від народження й навіть по смерті - супроводжує алкоголь, він навіть нерідко є засобом комунікації. Просто зустрілися, пішли на каву, а до неї вже 50 грамів коньячку…. Люди приходять додому після роботи хочуть розслабитися, випивають пляшку-дві пива – ось так і відбувається масоване вживання алкоголю. На жаль, немає універсальної таблетки, яку би можна проковтнути – і ти вилікувався від залежності.

Медикаментозні засоби, можуть тільки полегшити стан людини. Одним із найбільш дієвих засобів є психотерапія. І якщо в людини є залежність від алкоголю, то їй треба усвідомлювати, що до цієї проблеми треба відноситися, як до алергії: після вживання цього продукту мені стане зле, я можу померти. Так і з алкоголем: ні 20, ні навіть 5 грамів не можна! Все, можна померти! – це людина з залежністю має собі просто гвіздком вбити в голову. Але спробуйте в суспільстві, яке суцільно вживає алкоголь, не вживати! Це надзвичайно важко. Тому коли в мене питають, чи можна вилікуватися від алкогольної залежності, я завжди кажу «І так, і ні!» Якщо ти схочеш змінити спосіб життя і ти згоден сприйняти нові умови, новий поведінковий стиль, тоді тебе можна вважати повністю здоровою людиною. Але якщо ти постійно дивитимешся на те, що ти не такий, як інші, бо не вживаєш, не веселишся через випиту пляшку. то в такому випадку – ні! Бо перша ж найменша краплина алкоголю призведе до запою, до зриву, до нових проблем. - Дякую, Василю Васильовичу за цікаве інтерв’ю. Зичу вам, аби мали ви менше роботи, бо все ж таки треба нам мати здорове суспільство.



Схожі теми
• Ужгород: Міські депутати підтримали протест прокурора проти призначення Олександра Довбаки головним архітектором обласного ц 
• Ужгород: Новим головним санітарним лікарем Закарпаття став Володмир Маркович 
• Закарпаття: Читайте у черговому номері газети «НЕДІЛЯ»: щоденник Сергія Федаки, інтерв’ю з лікарем Анатолієм Тимченком, вкрад 
Відповідь

Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 17:32.


bigmir)net TOP 100