Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Закарпатський Форум "Уж Форум" > Закарпаття > Історія й культура Закарпаття
Історія й культура Закарпаття Історія, культура, природа й інші невичерпні цінності Закарпаття

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду
Старий 04.11.2009, 00:37   #71
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Улітку 1703 року повстанці на чолі з І. Пинтею напали на Хуст. На їх бік перейшло не тільки населення міста, але й гарнізон фортеці. Повстанці убили коменданта Ейтьєра і відчинили двері куруцам. До їх рук потрапило багато зброї та різних боєприпасів. Це дозволило краще озброїти повстанців. Після капітуляції хустської фортеці на бік куруців перейшло близько чотирьох тисяч піхотинців та 800 кінників з різних сіл і містечок Марамороського та Угочанського комітатів. З Хуста в ряди борців вступили 33 чоловіки. Десятки їх прийшли з таких сіл, як Вишково, Буштино, Велятино, Іза, Великі Ком’яти, Королево. Приєдналися і трудящі Севлюша.
Про значення Хуста в розвитку визвольної боротьби свідчить той факт, що у 1709 році прихильники Ференца Ракоці ІІ провели тут загальнотрансільванський сейм.
Полум'я антифеодальної та антиавстрійської боротьби не згасало і в західних регіонах Закарпаття. Активно діяла селянська біднота Перечинщини та Березнянщини на чолі з опришківськими отаманами І. Бецою, Я. Вайдою, В. Довбеєм, Ю. Галаєм, О. Пастеляком, Ф.Ганчаком. Основну масу повстанських загонів становили жителі таких великих сіл, як Середнє, Коритняни, Велика Добронь, Кам'яниця, Тур'ї Ремети, Дубриничі, Великий Березний, Кострино, Чорноголова, Люта, Волосянка, Ужок та ін.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 00:40   #72
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Ференц Ракоці ІІ добре розумів складність боротьби з сильним противником — Австрійською імперією. Він шукав надійних союзників і звернувся за допомогою до Франції та Росії. Російський цар Петро І у квітні 1707 року направив до Ракоці свого радника Давида Івановича Корбе. В результаті переговорів 15 вересня 1707 року був підписаний договір в Ужгороді та Варшаві, за яким Росія обіцяла свою підтримку в боротьбі за незалежність Угорщини. Загони українських козаків знаходилися в армії повстанців. Але Північна війна, яку вела Росія із Швецією, а також невдалий похід 1711 року проти Туреччини не дали можливості надати належну допомогу повстанцям.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 00:45   #73
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Із Закарпаття повстання перекинулося в угорсько-словацькі землі. Визвольна війна охопила всю Угорщину. У 1707 році було скинуто Габсбургів з угорського престолу.
Угорщина стала незалежною державою. Це був період найвищого піднесення боротьби. Намагаючись ослабити селянський рух, феодали, які очолювали загони повсталих, заохочували їх грабувати, а селян примушували утримувати армію.
Класові суперечності негативно вплинули на бойовий дух армії. Багато селян стали її залишати. Велика армія Ракоці, яка в 1705 році нараховувала 75 тисяч чоловік (угорці, українці, словаки, серби, хорвати), почала танути. З кінця 1707 року вона почала терпіти поразки. Дворяни відкрито перейшли на сторону Габсбургів. Великої поразки повсталим завдали австрійські війська в 1709 році. У 1711 році армія повстанців відступила до Мукачева, а потім і далі на схід.
Незабаром Ракоці залишив армію і направився в Росію, а потім у Францію, Туреччину. Сили повстанців вичерпалися. 11 травня 1711 року рештки повстанської армії склали зброю. 22 червня цього ж року капітулювала армія повстанців Мукачівського замку. Так закінчилася спільна антифіодальна боротьба угорського, українського, словацького, сербського, хорватського селянства проти габсбурзької монархії. Почалася жорстока розправа австрійського режиму над закарпатськими селянами. Багато сіл були цілком знищені, чиновники за допомою війська відбирали від селян майно, землю. Маєтки тих дворян, які виступали проти Австрії, пердавалися німецьким феодалам.
Росія прийняла багато куруців, які втікали від австрійського імператора. Їм було дозволено служити в гусарських полках. Чимало куруців та їх нащадків оселилися в районах Миргорода, Тясмина, Запоріжжя. У списках солдат угорського полку на Лівобережній Україні зустрічалися у ХVІІІ столітті прізвища Андрій Урбан, Мартин Шуран, Павло Ковач, Владислав Сіряк, Олександр Ясногорський, Григорій Руса, Іван Лучанський, Степан Чонка.
Основною рушійною силою визвольної війни були селяни та міська біднота. В ході боротьби зміцнювався бойовий союз між трудящими різних національностей. Повстання зазнало поразки, бо воно мало стихійний характер, але для народних мас це був добрий урок класової антикріпоницької національно-визвольної боротьби
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 06:28   #74
 
Реєстрація: 18.10.2009
Повідомлень: 269
За замовчуванням

Как интересно описано
alla01 поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:47   #75
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Закарпаття після поразки визвольної війни

Після поразки визвольної війни пройшов перерозподіл феодальних володінь. Значна частина володінь противників Габсбургів була конфіскована. Захоплюючи землі повсталих, австрійські власті створювали великі латифундистські землеволодіння і передавали їх новим господарям, переважно німецьким феодалам.
Австрійські власті вдавалися до масових репресивних заходів проти учасників визвольної війни в Закарпатті. Масові екзекуції були проведені на Ужанщині, Мукачівщині, Берегівщині та в інших районах. Карали чоловіків і жінок, дітей і старих. Деякі села Були просто стерті з лиця землі, а люди, які залишилися живими, змушені були ховатися в горах і навколишніх лісах. Переписи 1715 та 1720 років дають схожу картину по Ужанському комітату: на 1715 рік село Циганівці було майже незаселене, село Собранці зруйноване — у ньому залишилося тільки дві сім’ї, у Руському Мочарі — тільки одна родина. Інші села зовсім спустіли. На 1720 рік села Середнє та Ястреб і далі залишалися пустими, більшість мешканців В. Лазів і Н. Солотвина повтікали в ліси і жили в колибах. Великі володіння в Ужанському комітаті належали графам Стараї, Баркоці, Віцмонді; в Угочанському комітаті — барону Перені, В Марамороському — графу Телекі, землевласнику Стойці.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:53   #76
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Найбільше землеволодіння Ференца Ракоці ІІ з центром у Мукачеві потрапило до рук майнцького архієпископа графа Лотара Шенборна, а пізніше, у 1728 році – до його племінника Фрідріха-Карла Шенборна. Утворилась величезна Мукачівсько-Чинадіївська латифундія, що охоплювала 152 села, чотири міста та 15 присілків з населенням 14 тисяч чоловік. Так був покладений початок цілій династії Шенборнів у Закарпатті. Шенборни почали переселяти до своїх нових володінь німецьких колоністів із Франкенії, яких відносили до привілейованого класу. Кожен поселенець одержував ділянку землі біля будинку — 120 футів вшир та 180 футів вздовж; стільки ріллі, скільки міг обробити з допомогою двох коней чи волів; луки, які можна було скосити за шість днів; пасовисько, будівельний ліс; крім того, звільнявся на шість років від повинностей. Німецькі поселенці вважалися не кріпосними, а робітниками, які приносили клятву поміщику. Після 1730 року заселення відбувалося на тих же умовах.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 28.11.2009, 00:02   #77
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

На землі доміній переселялося чимало і ремісників. Головним чином, у Мукачеві. Це були в основному бондарі, броварники, кравці, ткачі, шевці, капелюшники, рукавичники, рушникарі, кожушники, кожем’яки, панчішники, сукнарі, ковалі, теслі та інші. На 1746 рік у Мукачеві було вже стільки ремісників різних професій, що повністю обійшлися власними силами, коли постало питання про перебудову замку, в результаті чого він набув теперішнього вигляду.
Прибулі німецькі колоністи-ремісники звільнілися від повинностей на десять років. Більшість німців-колоністів вміли читати і писати. Серед колоністів були і люди з вищою освітою — священики, лікарі, вчителі.
Німецьку колонізацію в Закарпатті потрібно оцінювати двояко. З одного боку, вона сприяла певному розвитку виробничих сил краю, оскільки переселялися в Закарпаття, як правило, фахівці. Лише у 1730 році Шенборн переселив у Мукачево із власних німецьких володінь 200 ремісників та спеціалістів по виноградарству. З другого боку, колонізація ще більше погіршила становище місцевого українського населення, оскільки колоністам передавалися найкращі землі, обжиті вже селянами, яких витісняли далі в гори. Тим же графам Шенборнам зобов’язані своєю появою німецькі села, південніше Мукачева, більша частина яких існувала ще до ХVIII століття і була заселена місцевими українцями. В першій половині ХVIII століття села занепали, і Шенборни заселили їх новими, переважно німецькими колоністами. Наприклад, Березинка і Коропець заселені німцями у 1730 році, Нове Село — німецьке поселення з 1732 року, Павлино — з 1750 року, Паланки — заселене нащадками німецьких солдат, що складали після придушення визвольної війни 1703-1711 років основу гарнізону Мукачівської фортеці.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 28.11.2009, 00:06   #78
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Були в Закарпатті й казенні володіння: Ужгородська, Мараморош-Сигетська та інші домінії.
Щодо Ужгорода, то він разом із замком і селянами Ужанської долини перейшов у розпорядження казни. Уряд обмежив, а то й повністю знищив привілеї міщан, свідомо гальмував розвиток ремесел і торгівлі. Внаслідок такої політики кількість ремісників постійно зменшувалась. У 1764 році їх взагалі нараховувалось двадцять шість.
У Марамороському комітаті знаходились соляне, лісове та гірничорудне казенні управління. Величезні земельні володіння належали також церкві й монастирям.
Зміцнення феодальної земельної власності було пов’язано з посиленням експлуатації селян та міщан. Зросла кількість малоземельних господарств. У деяких домініях вона становила 85%. Жорстоко експлуатуючи селян-кріпаків, поміщики збільшували виробництво хліба, виноградного вина, продуктів тваринництва. Частину грошей вони вкладали в господарство, розширювали виноградні плантації та площі під садами. Але значні кошти, здобуті від експлуатації селян, панівні класи витрачали на розкоші й розпусту.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 28.11.2009, 00:12   #79
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Жорстока експлуатація селян загострювала класові суперечності. Не дивно, що селяни і далі продовжували чинити опір феодальним експлуататорам. Вони зверталися із скаргами у різні урядові інстанції, організовували відкриті селянські виступи. Протягом усієї першої половини ХVIII століття серед селян продовжувала жити пам’ять про Ференца Ракоці ІІ і про визвольну війну. Ракоці давно помер, а селяни продовжували вірити, що він повернеться. Народ чекав свого вождя, створював про нього міфи і легенди.
Широкого розмаху набуло опришківство. Воно залишалося складовою частиною антифеодальної бортьби селян. У 1744-1745 роках у Закарпатті діяли загони опришків на чолі з легендарним Олексою Довбушем. Табір знаходився в Ясінях Рухівського району. Вони почали здійснювати каральні операції проти ненависних феодалів та їх прибічників. Опришки діяли і в інших регіонах Закарпаття. У Марамороській та Угочанській жупах на початку 40-х років ХVIII століття діяв великий селянський загін на чолі з Іваном Поляничем, плотогоном із села Іза. Страх перед народними месниками змушував поміщиків укріплювати свої маєтки, вдаватися до військової допомоги. Панівні класи розуміли, що рух опришків може призвети до нової селянської війни. Тому жорстоко переслідували непокірних.
Страшну наругу вчинили над над тілом вбитого у 1745 році Олекси Довбуша: порубали його на шматки і розвішали на страх селянам в містах і селах Покуття. Та народ продовжував підтримувати опришків, оспівува їх у своїх піснях і думах:

…Чорногора си всміхнула, мов не тота встала.
Про Довбуша Верховина ціла заспівала…
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 28.11.2009, 00:16   #80
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Селяни застосовували й інші форми боротьби. Часто вони, доведені до поовного зубожіння і відчаю, тікали з насиджених місць. Документи Мукачівсько-Чинадіївської та інших доміній засвідчують, що такі випадки не були рідкістю. Уникаючи перепису, селяни ховали худобу в лісах, переганяли її в інші місця. Часто взагалі відмовлялися виконувати панщину і сплачувати податки. Селяни села Бенедиктовці Ужанської жупи майже усі поголовно відмовилися виконувати панщину і сплачувати феодальні повинності. У 1775 році проти утисків феодалів виступили селяни багатьох сіл Угочанської жупи — Сухого Потоку, Хмельника, Олександрівки, Кривої, Малої Терни та інші.
Офіційна влада продовжувала жорстоко розправлятися з непокірними. У 1766 році австрійський уряд прийняв рішення і розіслав його жупним управлінням в Закарпатті, згідно з яким місцеві суди одержали право застосовувати щодо «бунтівників», які підбурюють народ до непокори феодалам, найсуворіші заходи покарання, аж до страти. Угочанський жупний суд притяг до відповідальності 42 селян, що закликали до непокори властям і поміщикам.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Відповідь

Ключові слова (Теги)
історія, история


Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 07:31.


bigmir)net TOP 100