Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Закарпатський Форум "Уж Форум" > Закарпаття > Історія й культура Закарпаття
Історія й культура Закарпаття Історія, культура, природа й інші невичерпні цінності Закарпаття

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду
Старий 06.04.2009, 02:33   #11
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

РАСКОПКИ НА ТЕРРИТОРИИ ГОРЯНСКОЙ РОТОНДЫ

В октябре 2008 года на протяжении десяти дней искали археологи исторического факультета Ужгородского национального университета ответ на вопрос, который касается Горянской Ротоды. Они вновь вернулись к раскопкам на территории этого памятника сакральной архитектуры.
Как сообщил участник экспедиции Игорь Прохненко, в этот раз археологи докопались до раннего слоя почвы, который они датируют III-IV столетиями. Также они вынули из-под земли несколько керамических изделий XI-XII столетий.
Теперешние раскопки еще раз подтвердили, что Ротонда возводилась на рубеже XI-XII столетий. Несколько подобных памятников сохранилось и на территории Венгрии (ведь в те времена Закарпатье принадлежало Венгерской короне).
Также археологи подошли еще к одному очень важному вопросу: откуда и когда начинался Ужгород? Есть предположения, что город возник на два столетия позже, чем мы считаем. И еще одно: пока что археологи не берутся стопроцентно утверждать, что Ужгород начинался именно с Горян (как принято сейчас считать).
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 06.04.2009, 02:55   #12
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Загадка Занівки

Гарна Занівка з грядою подібних вершин розташована вздовж правого берега річки Теребля, між селами Дулово і Чумалево, навроти Углі, Колодного та початку Кричева. Занівське гірське пасмо вкрите буйними лісами, хвойно-листяними породами дерев. Мешканці навколишніх сіл справедливо вважають, що саме тут найвідоміші на Тячівщині грибні місця. Сюди полюбляють приїздити грибники з Вонігова і Тереблі.
На автобусній зупинці «Занівка» зведений православний хрест.
Але є ще нерозгадана таємниця. В сиву давнину Углянський монастир мав назву Занівський.
Близько 890 року учні рівноапостольських братів Кирила і Мефодія на пагорбі, що навпроти гори Занівка, на лівому березі річки Теребля заснували монастир і назвали його Занов (від назви гори). Тривалий час монахи добували з гори будівельне каміння і возили кіньми та волами на спорудження Божого храму. Сліди кар’єру видно й зараз. А міцний кам’яний фундамент старовинної церкви, що вміщала понад 300 монахів, на території монастиря зберігся до наших днів. На ньому зведена нова теперишня нова церква, хоч за розмірами набагато менша від давньої.
З часом Занівський монастир перейменували. Коли це відбулося, поки що нікому не відомо. Але в добу правління єпископа Досифея (1712 — 1734), який переніс свою резиденцію з Мукачева до Углі через натиск уніатів і звідси керував православним Мараморошем, монастир уже називався Углянським або Угольським.

На першому фото: річка Теребля перед Занівкою, а на другому - міст через Тереблю у Занівці.
Мініатюри
Річка Теребля перед Занівкою. 30 березня 2009 р..jpg   Міст через річку Теребля у Занівці. Наліво - Кричево, .jpg   Занівка весною.jpg   Занівка.04.04.2009.jpg   Занівка з грядою подібних вершин.jpg  

szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 08.04.2009, 17:51   #13
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

У наш час археологи знайшли римські монети динарії та залишки римської солекопальні в Солотвині на Тячівщині. Це свідчить про те, що наш край входив до зони безпосереднього контактування з Римською імперією.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 01.05.2009, 18:54   #14
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Виноградівська земля переповнена історією і цікавими подіями. Наприкінці І тисячоліття до н.е. на територію району відбувся прихiд гето-дакiйських племен (фракiйцiв). Даки розгромили кельтiв, якi вiдiйшли до Нiмеччини. Власне, даки будували поселення на високих берегах рiчок. Ці укріплення iснували на випадок вiйни i для охорони торгових шляхiв (закарпатська сiль на той час мала велику цiннiсть), а в самих городищах жили тiльки охоронцi. Пізніше наш край входив до складу патрiархально-рабовласницької держави гето-дакiв. Найбiльший її розквiт був у 40-i роки до н. е. в перiод правлiння царя Буребiсти, а пiзнiше - за Децебала. Але легiони римського iмператора Марка Ульпiя Траяна (98-117 р.) розгромили дакiв, і зруйнували городище на Виноградівщині в поблизу села Мала Копаня. До тепер археологи знаходять тут унікальні речі.
Саме на території Виноградівщини вперше було перекладене Євангеліє на угорську мову відомим священником-просвітником Бенедеком Ком'яті, який жив при дворі баронів Перені, у їхньому поселені Великі Ком’яти, а потім у Королівському замку. Саме у місті Виноградові, а тоді Севлюші, дав свій перший концерт Бейла Барток - всесвітньовідомий угорський композитор. До того ж саме у Виноградівському замку Канків було поховано угорського святого Капістрана.
Мініатюри
Руїни замку Канків.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 01.05.2009, 19:03   #15
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

На Хустщині у 1874 р. винахiдник А. Єнковський iз села Стеблiвки винайшов машину для механiзованого збирання пшеницi, яку пізніше запатентували у США як комбайн.
Слава села Шандрова або сьогоднішньої Олександрівки на початку ХХ століття гриміла по усіх Карпатах. І принесла її цьому селу невелика криниця, з якої добували ропу - сильно солену воду, яка нагадує своїм зовнішнім видом мармелад який утворився від сильної концентрації солі. Раніше знаменита шандрівська криниця приносила значний дохід селу. Сюди з усіх усюд з'їжджалися люди на возах з бочками, аби набрати в них ропи, яку потім використовували для квашення фруктів та овочів, а жителі села випаровували її і таким чином добували чисту сіль. Через великий транспортний потік Олександрівка розширила свою інфраструктуру, особливо розвинулося бондарство та солеваріння. Але історичний час змінився, сіль перестала цінитися і криниця занепала разом із старою славою. Одиноко стоїть криниця посеред села і чекає на своє відродження, адже соляної води - ропи там не поменшало.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 01.05.2009, 19:09   #16
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

На півночі Мукачівського району поблизу села Грабово, знаходиться таємничий Чорний ліс, про який є чимало незвичних і цікавих легенд та розповідей. Зокрема, тут знаходиться мармурова печера, яку вручну видовбали розбійники. Саме тут вони, за переказами місцевих жителів, ховали свої награбовані скарби, але довго вони тут не ховалися, оскільки їхні нахабні дії розлютували селян, які власноруч розігнали розбійницьку ватагу. Ще одна моторошна легенда про Чорний ліс розповідає про те, що кожного порушника лісового спокою чекає важке покарання. І на жаль, давні пророцтва справдовуються. Щороку "чорна хроніка" подій поповнюється жертвами самогубств або вбивств у Чорному лісі. Власне, навіть місцеві жителі не рекомендують залишатися під вечір на узліссі чи безпосередньо у самому лісі, де на кожного чатує смертельна небезпека. Цікаво знати, що картопля для закарпатців завжди була і залишається другим хлібом. А у складні голодні роки ХІХ століття вона рятувала від голодної смерті. Тому напевно всім буде цікаво дізнатися, що вперше картопля з'явилася на Закарпатті у 1770 році. Саме тоді було видiлено великі площi у Мукачівсько-Чинадіївській домінії графів Шенборнів під картоплю та шовковицю. Отож мукачівські землі стали експериментальним полем для вирощування картоплі на території Закарпаття.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 01.05.2009, 19:11   #17
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

На території сучасної Берегівщини ще не так давно знаходилося величезне болото з досить страшнуватою назвою Чорний Мочар. Через недосконалість техніки його довгий час не могли пристосувати до потреб сільського господарства, але вже у 1878 році почалося інтенсивне осушення Чорного Мочара, що займав тоді 14 тисяч гектарів. Одним із його залишків тепер є Дідовське озеро, яке утворилося на місці колишнього болота та кар'єра.
Саме про цю водойму місцеве населення зберігає чи не найтаємничішу історію, яка переходить з вуст у вуста. Як стверджують старожили, в озері водиться величезний чорний змій, який має довгу шию та товстий тулуб. Часто під час нічних купань в озері пропадають люди, яких потім ніхто не знаходить. Кажуть що це його робота. Можливо ця історична розповідь ще чекає на своїх дослідників, і чи не має "чорний змій" з озера Дідово якісь родинні відносини з чудовиськом із шотландського озера Лох-Несс.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 04.05.2009, 13:23   #18
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Берегово

Перша згадка про місто датована 1141 р. і пов'язана з тим, що граф Ламперт переселив сюди саксонців. Саме тоді з'являється й храм у центрі поселення, який не раз перебудовувався й сьогодні є прекрасою Берегова. 1247 р. король Бейла ІV надав місту статус королівського. Розквіт Берегова збігся з періодом царювання короля Людвіга Великого та королеви Ержебет. Пізніше прилеглі зеилі перейшли у володіння трансільванського князя Габора Бетлена, який побудував у місті свій палац.

Берегове відіграло важливу роль у визвольній антигабсбурській війні князя Ференца Ракоці., котрий 20 грудня 1705 р. закликав народ до повстання. Місто також брало активну участь у визвольних змаганнях 1848 - 1849 рр. Після Сен-Жерменської мирної угоди Берегове ввійшло до складу Чехословацької республіки.

Сьогодні Берегове відоме своїми виноградниками: закарпатські марочні вина розливають на Берегівському винзаводі. Берегове знане й завдяки термальним джерелам.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 24.05.2009, 23:46   #19
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Дискримінаційна економічна політика уряду Чехословаччини щодо Закарпаття не змогла перешкодити загальній тенденції розвитку краю. У 20-х роках тут, незважаючи на економічну кризу 1921-1923 рр., підприємства добувної і обробної промисловості, пристосовуючись до потреб нутрішнього і зовнішнього капіталістичного ринків, збільшували випуск своєї продукції. Відбувалась подальша еволюція поміщицького і селянського господарств у напрямку капіталістичного розвитку.
Традиційними галузями виробництва у краї у 20-х роках, як і раніше, був видобуток солі, розробка рудних і нерудних копалин. Видобуток солі був зосереджений на Солотвинських солекопальнях. Це було єдине державне підприємство, яке з 1920 року постачало сіль для всієї Чехословацької республіки.

Щодо нашого села, Кричева (Тячівський район), то це лише один з багатьох прекрасних куточків Закарпаття. Кричево знаходиться в гірській місцевості. Нещодавно ми відзначили річницю нашого села — 560 років. Нашими сусідами є: Чумалево, Драгово, Колодно, Угля. Мій дідусь розповідав, що колись ці села належали до нашого села і називалися Кричевом.
В 1946 році сільське господарство нашого краю розвивалося за зразком цілої країни. Отож, дрібні селянські господарства переходили на шлях колективізації.
В той час комуністи розкривали переваги колективного господарювання, перспективи цого розвитку, закликали селян-одноосібників об'єднуватися в колгоспи. Так і був утворений Кричівський колгосп (пізніше — радгосп ім. Дзержинського), у якому працювали наші діди. Після розпаду СРСР від нього залишилася тільки ферма. А зараз — лише руїни та спогади про минуле.

Віталія С.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 25.05.2009, 01:02   #20
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 229 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Село Кричево — останнє село Тячівського району злівої сторони річки Тереблі. Воно межує з с. Драгове Хустського району та з селами Чумалево, Дулово та Колодно Тячівського району. Кричево знаходиться від залізниці селища Буштино за 18 км та 38 км від районного центру. Сільській раді підпорядкований приселок Росош, який знаходиться за 8 км від села. Поблизу проходить шосейна дорога Буштино - Драгово -Синевир.
Вперше село згадується в письмових документах XIV ст. З 1448 року воно належало феодальній сім'ї Татулів з села Вільхівці. Територія тодішнього села складалася з 12-15 дворів. Двори носили назву садиб.
На середину XVI ст. с. Кричево нараховувало 30-35 дворів. Селяни в основному працювали на землі, використовуючи при цьому виготовлені власноруч сільськогосподарські знаряддя праці.
На 1863 рік село Кричево нараховувало 83 двори. Воно було об’єднано в одне велике поміщицьке землеволодіння Колочави. Це землі сіл Чумалево, Драгово, Брод... Через деякий час ці села відплатилися від великого землевласника, віддавши селу Кричево полонини - Магалька, Яворовець, Сигла, Хрест. На 1900-1920село знаходилося під владою угорців.
З 1921 році в селі народився і провів свої дитячі роки генерал Народної Армії ЧССР М.В. Кричфалушій. Не бажаючи служити в угорській армії, він нелегально перейшов кордон. Два роки перебув у таборах ГУЛАГу. Після закінчення війни, в 1946 році, поступає у Празьку військову академію командних військ, яку закінчує з відзнакою. Потім навчається у вищій військовій академії командуючих військ ім. Фрунзе в Москві, яку закінчує теж з відзнакою. Присвоюють йому звання генерал-лейтенант. Згодом був включений до командуючого складу МОЧ. (В Кричівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів оформлений стенд "Кричфалушій Михайло - герой війни", альбом з його фотографіями, нагородами та біографією).
Колгосп був утворений у 1949 році. Перший голова колгоспу був Кричфалушій Іван (Шиминя). У 1976 році колгосп був перейменований у радгосп. ім. Дзержинського. За радгоспом було закріплено багато гектарів землі. Були й допоміжні промисли. З 1974 року працює кар`єр, де виробляється мармурова крошка. Були в селі млин, олійниця, пилорама.
До 50- ти річчя Радянської влади в центрі села споруджено пам’ятник воїнам-добровольцям. В роки Великої Вітчизняної війни більше 100 чоловік добровільно вступили в ряди Червоної Армії. З них 34 чоловіки загинули, 25 чоловік нагороджені орденами і медалями. На даний час живих ветеранів війни залишилося лише 5 чоловік.
Від фашистських загарбників село Кричево було звільнено 23 жовтня 1944 року.


Наталія К.
Мініатюри
Кричево.jpg   Кричево с высоты.jpg   Кричево, с выс. 5.09км.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Відповідь

Ключові слова (Теги)
історія, история


Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 11:23.


bigmir)net TOP 100