Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Форум Закарпаття > Закарпаття > Новини Закарпаття
Новини Закарпаття Новини Закарпаття й не тільки...

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду

В Ужгороді біснувалися бандерівці з Галичини

05.05.2009, 07:31   Залишайте свої коментарі, реєстрація необов'язкова

Минулої п’ятниці, 1 травня, сотні мешканців обласного центру Закарпаття зібрались, як і повелося традиційно, на Театральній площі, щоб відзначити свято Весни, Праці та Миру.

Погода видалася сонячною, теплою. Ужгородський міськком КПУ заздалегідь подав мерії необхідну заявку. Правда, та благословила на мітинг ще вісім партій – лівих, правих і невизначених. Однак відзначити міжнародне свято прийшли переважно прихильники Компартії.

Представницькими (до півсотні чоловік) були також сині (під штандартами "Свободи") та чорно-червоного КУНу. Але вони трималися окремішньо біля приміщення старого театру, де тепер міститься ляльковий "Забавка". Святковий мітинг пройшов організовано, змістовно і емоційно. Виступили представники молоді та ветеранів, КПУ, СПУ і безпартійних різних національностей. Лунали українська, російська, русинська, угорська мови, естрадні та народні мелодії. А потім над центром міста клично прозвучав "Інтернаціонал".

Націоналісти спочатку поводилися начебто мирно. Та наприкінці не витримали і почали вигукувати звичні для них "Ганьба!", "Слава Україні!", демонструвати свої стиснені п’ястуки на подобу сумнозвісного "Хайль!"... Виявилось, що до таких дивних для закарпатців жестів вдалися далеко не місцеві помаранчеві (вони чемно самоусунулися від участі в мітингу), а їхні однодумці з-за перевалу. Непрохані гості прибули з Тернополя і мали спеціальну місію: зірвати віче — збори громадськості. До цього група галицьких молодиків, розповідали знаючі люди, отримала вказівки свого обласного зверхника, що все "тягне в бік", та консультації управління СБУ. А опікуватися ними взявся депутат однієї з обласних рад Галичини.
Ще тривав святковий мітинг, а нацики оточили приміщення театру.

Коли делегати віче спробували зайти до нього, їх зустрів заслін вправних хлопців у чорних строях і брутальні образи. Довелося задіяти беркутівців. Ті створили необхідний прохід. Тих представників міст і районів, котрі з різних причин не встигли отримати мандати, не пропускали. Провокацію псевдогостей продовжувала їхня групка і в залі. Вони заблокували трибуну і всіляко заважали сивочолому професору відкрити засідання. До речі, члену Нью-Йоркської академії наук Івану Юрійовичу Кривському довелося звернутися по допомогу до офіцера міського УМВС. Організатори віче дозволили політичним бешкетникам залишитися в приміщенні, пообіцяли їм надати можливість висловитися. Та ті довго не вгамовувалися.

Доповідь виконавчого голови Закарпатського народного об’єднання (асоціація включає біля 30 громадських організацій) Миколи Ілліча Бурака була присвячена реалізації волевиявлення закарпатців на референдумі 1 грудня 1991 року про надання краю статусу самоврядної території як суб’єкта України. Компетентна робоча група запропонувала до розгляду основні конституційні принципи такого статусу. Вони стосувалися правових засад створення та функціонування такого утворення згідно Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, міжнародних угод і вітчизняного законодавства щодо прав корінних народів, національних меншин, їх мов, а також ініційованого регіонального внутрішнього акту. У ньому були запропоновані нові механізми адміністративно-територіального устрою, використання ресурсів і майна, розвитку соціальної сфери, забезпечення прав і свобод людини, вдосконалення бюджетної системи тощо. При цьому до пропонується повернути історичну назву краю – Підкарпатська Русь. Рекомендується обласній раді розробити проект її Конституції і провести його громадське обговорення серед населення, розглянути в місцевих представницьких органах влади та об’єднаннях, а потім за потреби – винести на референдум згідно з відповідним законодавством та до парламенту України.

Виступаючі вносили доповнення, зміни, наголошували на необхідності дотримання правових норм і процедур, а загалом схвалили розглянутий документ. Зібрання пройшло власне в руслі висловлених у Верховній Раді 1 квітня цього року президентом В.Ющенком змін до чинної Конституції України.

Однак нормальній, демократичній роботі віче брутально перешкоджали непрохані гості. Вони не слухали аргументовані висновки історика Дмитра Івановича Попа, М.І.Бурака, культурознавця Михайла Івановича Шарги, представників різних громадських організацій, міст і районів області. Не сприймались і посилання на міжнародні правові акти, закони, включно з Конституцією України, і об’єктивні реалії: півторатисячолітню історію русинів на Підкарпатті, самоідентифікацію близько 2 мільйонів чоловік у 20 країнах світу, офіційне їх визнання демократичними державами, існування державності Підкарпатської Русі (1920-1938 рр.) та Закарпатської України (1944-1945 рр.), а головне — сучасні прагнення корінного населення краю, висловлені на референдумі 1 грудня 1991 року. Як відомо, Конституційний Суд України торік ухвалив обов’язковість виконання їхніх рішень. У примітивних виступах та образливій поведенці якогось Морозенка та інших "заперевальників" гіпертрофовано проявлялись історичне невігластво, елементарна безкультурність і політичне дикунство, що, до речі, спричиняли дистанціювання від них поодиноких ужгородських однопартійців. Особливо біснувалися галичанські необандерівці на вулиці, кілька годин тримаючи в облозі приміщення театру, тиснучи на беркутівців, які виконували свій службовий і патріотичний обов’язок. Кілька бойовиків із Тернопільської зондеркоманди провокували бійку з невдоволеними їхньою зухвалою поведінкою. І після цього у багатьох очевидців неподобства з’явилося переконання, яким небезпечним може стати потурання поширенню впливу націоналістам у цивілізованому поліетнічному Закарпатті та інших регіонах України.

Гості ужгородської Театральної площі тоді, у п’ятницю, мали змогу пересвідчитися, хто і як посягає на їхні права та інтереси.
Біснування нациків викликало острах і зганьбило десятки тисяч їхніх земляків, котрі пов’язали свою долю із Закарпаттям, сприйнявши культуру і менталітет місцевого корінного населення. Загальновідомо, що більшості його чужа ксенофобія (страх і ненависть до приїжджих), споконвічно притаманна атмосфера толерантності. Тому закарпатці і нормальні гості зневажливо спостерігали за витівками "інопланетян" з Галичини.

… А старші люди згадували події далекої і недавньої історії, підбурювання хустських гімназистів проти озброєного війська Угорщини весною 1939 року, забіги бандитів з-за перевалу та вбивства мирних горян у повоєнний період, політичні вакханалії та вандалізм рухівців у ряді міст Закарпаття на початку 90-х років минулого століття, втручання у мукачівські події, торішнє пікетування обласної ради і нав’язування їй своїх вимог, нинішнього розпалювання ворожнечі у краї. Цей перелік можна продовжувати. І чи не тому так бояться тут галицького екстремізму, зокрема, час від часу мусування проекту поглинення Закарпатської області Карпатським краєм з центром ... у Львові, підготовка до якого ведеться інтенсивно десяток літ.

Емісари з-за перевалу минулої п’ятниці грубо порушили ряд статей Конституції та інших законів України (про місцеве самоврядування, об’єднання громадян, охорону громадського порядку тощо). Прикро, але осторонь чергового ганебного інциденту в Ужгороді залишилася виконавча влада міста. Вона виявилась співучасником, надавши дозвіл в один час на одній площі прихильникам лівих і праворадикальних сил. Невідомо, чи СБУ зафіксувала грубі порушення нациками законодавства про суспільну безпеку. Можна лише здогадуватися, які неприємні враження склалися у гостей Ужгорода з ближніх регіонів сусідніх Словаччини, Угорщини та інших країн. Показова і мовчанка навколо шабашу провладних засобів масової інформації. Повчальний він і для громадських організацій краю. Логічний урок: якщо влада не захищає їхні законні права і свободи, то це вимушено доведеться робити самим.
Головною метою набігу галицьких нациків було залякування русинів, що цілеспрямовано здійснюється центральною владою і спецслужбами після офіційного визнання цієї національності сесією обласної ради і стурбованістю Комітету ООН з ліквідації расової дискримінації щодо їх становища в Україні. Навесні наступного року Київ має звітувати йому з цього питання. Асиміляція, репресії, терор за півторатисячолітню історію не знищили цей народ. Помаранчевим силам теж не вдасться це зробити. Загострення ними русинської проблеми, очевидно, має за мету дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в південно-західному регіоні, і відтак продовжити своє панування. Але це лише прискорить агонію збанкрутілого режиму Ющенка-Тимошенко.

На завершення нагадаємо просту істину: багатонаціональне Закарпаття не мислить своєї долі поза Україною. Але воно хоче жити у державі вільній, міцній, демократичній. На жаль, праворадикальні, екстремістські сили вперто тягнуть у свій бік. Та їхні наміри марні! Печерний націоналізм і неофашизм вже на задвірках суспільного поступу. А в ХХІ столітті, у глобалізованому світі йому не місце.

Іван МИГОВИЧ, доктор філософських наук, народний депутат України ІІІ-ІV скликань

м.Ужгород, 3 травня 2009 р.



Источник: UA-REPORTER.COM
Відповідь

Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 01:42.


bigmir)net TOP 100