Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Закарпатський Форум "Уж Форум" > Закарпаття > Між нами — дівчатами
Між нами — дівчатами Тихий куточок

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду
Старий 11.03.2012, 14:52   #11
 
Реєстрація: 11.03.2012
Вік: 53
Повідомлень: 5
За замовчуванням

Доброго всем дня.Подскажите,пожалуйста кто знает есть ли в вашем городе выставки рукоделия?СПАСИБО
berry1251 поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 28.04.2012, 14:55   #12
 
Реєстрація: 29.09.2011
Повідомлень: 226
Ви Подякували 3 раз(ів)
Вам Подякували 4 раз(ів)
За замовчуванням

Художник з прогресивними європейськими поглядами Олександр Дубовик, якому виповнилося 80 років, випустив КНИГУ, яка називається "Слова". Приємно, що митцям допомагають фінансові структури)
цього разу це став банк та СК

Останній раз редагувалося Referee, 04.06.2012 в 11:21 Причина: заборона реклами
skynet поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 03.06.2012, 23:52   #13
 
Реєстрація: 29.09.2011
Повідомлень: 226
Ви Подякували 3 раз(ів)
Вам Подякували 4 раз(ів)
За замовчуванням

хтось чув про Зелене видавництво? мода на макулатуру повертається ))

Останній раз редагувалося Referee, 04.06.2012 в 11:20 Причина: заборона реклами
skynet поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 19.09.2012, 20:21   #14
 
Реєстрація: 13.12.2010
Вік: 32
Повідомлень: 24
За замовчуванням

ну всякое может быть в наше время)
Tomya поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 09.11.2014, 10:28   #15
 
Аватар для Vladimir_100
 
Реєстрація: 14.10.2014
Адреса: Радомишль
Вік: 67
Повідомлень: 13
Ви Подякували 1 раз(ів)
Чоловік
За замовчуванням Не треба нам любов шукати...

ЛЮБОВ ПРИЙШЛА?

Прийди, любов! Прийди! - Благають серце серіали.
Ось, - навіть Тропіканка марить про любов щодня.
Тож вирішила я, коли це модно так вже стало, -
Себе одну кохати
палко, - й не шукати щастя навмання…

Отож - себе люблю, себе ж одну
ревную;
Люблю себе і вдома, і в гаю.
Люблю себе, коли з тобою я танцюю,
Люблю себе, коли сама собі у дзеркало пою!


Навіщо ще когось любити? Честі забагато!
Нікому і нічого задармА не винна я!
Навіщо про любов безвільно парубкам співати?
Обличчя колір зберегти повинна – ой-ля-ля!


Сьогодні посміхнуся, граючи, - тобі.
А завтра ревнощі в душі чужій я розпалю…
Немов метеликів здолає всіх вас полум’я любові.
Я ж, - посміхаюсь таємниче, мов Джоконда, бо одну себе люблю…

То ж марно ти пісні співав мені - про ніч похмільну!
Пішов би ти до біса зі своїм коханням! - А доки…
Са-ма… Се-бе… Лю-блю.
Ревную себе вільно.
І проживу отак до ста своїх років…

***************************


Володимир Озерянко
Vladimir_100 поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 16.04.2015, 11:48   #16
 
Аватар для Vladimir_100
 
Реєстрація: 14.10.2014
Адреса: Радомишль
Вік: 67
Повідомлень: 13
Ви Подякували 1 раз(ів)
Чоловік
За замовчуванням Кому потрібна ворожнеча народів-братів?

І мовчать Тарас з Іваном. Та і що сказати?
(Автор - Олександр Хорс. Росія, м. Сергіїв-посад).


Як за селами в ліщині, там, де перелаз
Побилися раптом хлопці - Ваня і Тарас.
Такі ж вони самі й були, як і їх діди:
Росіянин й українець, - все в них до лади!.

Були дружні, як два брати, та зійшлися в лоб.
Адже перший крикнув "Вата", інший - "Ти, - Укроп"!
Довго гризлись, як собаки, билися в пилі.
Раптом, дві людини встали, мов із-під землі.

Ніби, як живі на вигляд, тільки кров із ран.
Тут Тарас промовив : "Деда"!, ахнув - "Дід"! - Іван.
Так стояли і мовчали. Слухали відгук...
Дід Іван сказав геть сумно, - "Що, впізнав, онук"?

Крізь вогонь і смерть пройшли ми та перемогли.
На Рейхстазі написали - коротко: "Дійшли"!
- «Помнишь, Вань, в бою кровавом - ты от смерти спас
«Ми усіх тоді спасали… Було! Брат Тарас.»

- «Помню, друг, под Сталинградом… Сильный был туман»…
- «Ну, а ви, б'єтеся, гади!», - Рикнув дід Іван
- «Ех, забули це онуки!», - Сльози в землю враз!
- «Ну, какие же вы, – суки!» – Сплюнув дід Тарас.

Покурили, помовчали – тут, серед трави…
«Ми ж життя своє віддали, щоби жили ви…»
Потім зникли за бур’яном… Почало світати…
І мовчать Тарас з Іваном… Та і що сказати?
Vladimir_100 поза форумом   Відповісти із цитуванням
Відповідь


Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 23:03.


bigmir)net TOP 100