Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Закарпатський Форум "Уж Форум" > Закарпаття > У нас на районі > Тячівський
Тячівський Тячів та Тячівський район

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду
Старий 10.01.2009, 22:29   #1
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Arrow

Загальна інформація про Тячівський район


ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОН

Тячівський район, як територіальна одиниця, створений у 1946 році, розташований в південно-східній частині Закарпатської області. Протяжність його з півдня на північ 100 км, а зі сходу на захід 40 км, площа 1,8 тис.кв.км, що складає 14% території області.

Адміністративно-територіальний устрій складають 37 місцевих рад – міська, 5 селищних, 31 сільська. На їх території розташовані 62 населені пункти, з них 18 мають статус гірських.

Кліматичні і рельєфні умови в південних і північних частинах району істотно відрізняються. Умовно поділяються на три зони: низину, передгірську і гірську. Різниця у висоті над рівнем моря південних і північних населених пунктів становить більше 300 метрів.

Район багатий на мінеральні та геотермальні води. Понад 30 мінеральних джерел Тячівщини містять до 20 життєво необхідних для здоров’я людини мікроелементів. Особливо багаті металами високогірні джерела Усть-Чорної, Руської Мокрої, Великої Угольки, Тарасівки. Є джерела з вмістом дефіцитного в Закарпатті фтору (села Добрянське, Новоселиця) та йоду (Велика Уголька, Руська Мокра). Мінеральні води Тячівського району багаті на кремнієву кислоту. Це справжня аптека для профілактики та лікування цілої низки хвороб.

В селі Велика Уголька є закрита свердловина теплої мінеральної води, а в селі Теребля свердловина з геотермальною водою, де високий вміст кухонної солі.

Важливе місце в природніх багатствах Тячівщини займає мармур, запаси якого становлять близько 800 тисяч кубічних метрів. В селі Новоселиця проходить видобування рожевого мармуру. Мармурові кар’єри відкрито також в селах Кричево, Угля, Вільхівські Лази, Ганичі.

В Ганичах виявлено значні запаси ліпаритових туфів, а в районі села Новоселиця запаси вапняку, що становить понад 3 мільйони тонн.

В Солотвинському родовищі запаси солі складають біля 700 мільйонів тонн. Її добування проходило тут ще у бронзовому віці, а завдяки великим її запасам були налагоджені дружні стосунки з Римською імперією, про що свідчать непоодинокі знахідки Римських монет у старих шахтах.

Тереблянське родовище розроблялось в кінці XVIII та на початку ХХ століть. Зараз воно на консервації. За кількістю населення, де мешкає 172,5 тисяч чоловік, район найбільший не лише на Закарпатті, а й на Україні в цілому серед сільських районів. На Тячівщині проживають представники 27 національностей. Більш компактно – румуни (19,3 тис.чоловік, тобто 10,6%), угорці (6,2 тис.чоловік – 3,4%) та німці. Українці складають 135211 чоловік.

За структурою економічного розвитку район аграрно-промисловий. Працює 22 промислові підприємства, з них 9 лісової і деревообробної галузі, 8 харчової, 6 машинобудування і металообробки, інші.

Населення району обслуговує понад 1300 діючих об’єктів торгівлі, побуту, виробничих структур усіх форм власності. Відкрито 6 цехів по розливу мінеральної води, 3 по виробництву макаронів, 45 пекарень, тощо. Створено і успішно працюють колективне, 9 сільськогосподарських виробничих, 84 селянських (фермерських) та близько 50 тисяч індивідуальних господарств.

Освіта району представлено 76 державними загальноосвітніми школами, Солотвинською допоміжною школою та Буштинською гімназією інтернатами, з 2000 року в м.Тячів діє угорськомовний, а з січня 2003 року в смт. Солотвино клас румуномовного ліцею. Молодь, яка вступає в життя, першу професію може здобути в 4 міжшкільних навчально-виробничих комбінатах та Усть-Чорнянській міжшкільній навчально-виробничій майстерні, Тячівському професійно-технічному ліцеї №14. Середню спеціальну освіту надає Закарпатський машинобудівний технікум (смт Дубове).

Медичною допомогою населення забезпечують районна, сім дільничих лікарень, міська та 15 сільських лікарських амбулаторій, 46 фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 здоровпункти, тубдиспансер. Потужність медичних закладів 2635 лікарських відвідувань в зміну і 965 стаціонарних ліжок.

В Солотвині функціонують Українська та обласна алергологічна лікарні, Усть-Чорній – лікувально-оздоровчий комплекс “Ялинка”, Буштині лікувально-оздоровчий комплекс “Тиса”, Діброві санаторій “Мінерал”, Тарасівці санаторій-профілакторій “Плай”, Лазах санаторій “Чорна вода”, Теребля санаторій “Теребля” та база відпочинку “Едем”, зони відпочинку у с.В.Лази та В.Уголька.

Культурні та духовні потреби населення забезпечують 3 школи мистецтв – в м.Тячів та селах Угля, Ганичі, 5 музичних шкіл – в селищах Буштино, Дубове, Тересва, Солотвино, селі Діброва, 83 клубно-бібліотечні заклади.

Тячівський район відомий своїми археологічними пам’ятками. Зокрема, на території села Руське Поле виявлено городище Капуна (УІ-ІУ ст. до н.е.), Карпатські кургани (ІУ-ІІІ ст. до н.е. ЇЇ ст. н.е.) та дуб віком понад 400 років.

В с.Біловарці та м.Тячів рештки поселень куштановицької культури (УІ-ІУ ст. до н.е.). Поселення давніх епох: раннього палеоліту (50 тис.років тому назад) виявлено у с.Діброва, пізнього палеоліту (30 тис. років тому назад) у с.Велика Уголька та городище епохи раннього заліза (ІХ-УІ ст. до н.е.) у селищі Солотвино, тощо.

Пам’ятками архітектури являються дерев’яні церкви: Миколаївська ХУІ століття в селі Колодному, Миколаївська в селі Діброва та Михайлівська в селі Нересниця (ХУІІІ століття).

Та найбільше багатство краю його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Вони завжди вміло облаштовують свої власні оселі, щиро прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі.
Мініатюри
Карта Тяч. р-ну.jpeg  

Схожі теми
• Рахівський район / Раховский район / Rakhivskyi Raion 
• Берегівський район / Береговский район / Berehivskyi Raion 
• Хустський район / Хустский район / Khustskyi Raion 
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 11.01.2009, 13:16   #2
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Тячівський район відомий своїми археологічними пам'ятками. Зокрема, на території села Руське Поле виявлено городище Капуна (VI-IV ст.до н.е.), Карпатські кургани (ІV-ІІІ ст.до н.е. - ІІІ ст. н.е.) та дуб віком понад 400 років.

В селі Біловарці та м. Тячів - рештки поселень куштановицької культури (VI-IV ст. до н.е.).

Поселення давніх епох: раннього палеоліту (50 тис. років тому назад) виявлено у селі Діброва, пізнього палеоліту (30 тис. років тому назад) у селі Велика Уголька та городище епохи раннього заліза (ІХ-VI ст. до н.е.) у селищі Солотвино, тощо.

Пам'ятками архітектури являються дерев'яні церкви: Миколаївська ХVІ століття в селі Колодному, Миколаївська в селі Діброва та Михайлівська в селі Нересниця (ХVІІІ століття).

...
Мініатюри
Церква в Колодному, 17 ст., мараморський тип.jpg   Церква в с. Нересниця. 18 ст., мараморський тип.jpg  

Останній раз редагувалося szantai, 11.01.2009 в 13:25
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 11.01.2009, 13:17   #3
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Чи потрібні дерев’яні церкви у Тячівському районі?


Таке на перший погляд парадоксальне питання має всі підстави для винесення у заголовок. Адже Тячівщина може по-змагатися з сусідньою Рахівщиною за втратами в дерев’яному церковному будівництві, їй так само властиве нешанобливе ставленням до своїх пам’яток. Свідченням цього є знищення пожежею готичної церкви в Нересниці, оплаканої багатьма закарпатськими газетами, і жахливий зовнішній і внутрішній вигляд безцінної дерев’яної церкви в Колодному.

Волею щасливої долі одна з двох найдавніших закарпатських церков опинилася в Колодному. Дубовий зруб церкви датують другою половиною XV ст. Первісно церкву збудували в урочищі Одарів, де був скит стародавнього Углянського монастиря, а пізніше перенесли в Колодне. Невелике підвищення з архаїчною церквою і могутніми дубами навколо неї є надзвичайно цінним історичним, естетичним, ландшафтним (цей ряд можна продовжувати) місцем. Такі місця у світі шанують, до них приходять насолоджуватися чимось абсолютно прекрасним (поєднання краси нерукотворної і рукотворної). Додаймо до цього чудове настінне малювання в інтер’єрі. Всього в Україні з десяток церков мають настінне малювання по дереву і половина з них — на Закарпатті. Малювання в Колодному змивається дощами, пліснявіє і відпадає. А колодняни ніби й не знають, яку цінність мають у селі й у якому вона стані. Тут збудовано дві могутні муровані церкви, на які пішли десятки тисяч умовних одиниць. Але неможливо знайти кілька тисяч на збереження і належне утримання найціннішої церковної пам’ятки села, району й області, всієї України й Європи.

Давно вже потрібно було зробити нове покриття дахів дубовим лемехом, а також замурувати яму під дубом, що росте перед західним фасадом церкви, щоб дерево не вивернулося і не потягло за собою церкву. Ретроспективний погляд у ХХ ст. рясніє чорними прогалинами втрат. На початок ХХ ст. на Тячівщині було 20 стародавніх дерев’яних церков, 10 вартих мистецької уваги дзвіниць та 2 каплиці. У 1920-30-х роках православні громади збудували 30 дерев’яних церков, здебільшого у традиційному стилі, а храми у Новоселиці, Великій Угольці, Кривій стали прекрасними архітектурними творами. За першу половину ХХ ст. перестало існувати 7 дерев’яних церков (переважно готичного стилю) і три дзвіниці. Совєтський період “проковтнув” 5 давніх церков, 3 дзвіниці. Крім того було розібрано 19 православних храмів першої половини ХХ ст. Ще 3 (правослвані) в Ґаничах, Нересниці й Підплеші розібрано впродовж 1990-х.

Нині Тячівщина не дуже багата на пам’ятки дерев’яної архітектури, але все збережене є дуже цінним. Крім церкви Св. Миколая в Колодному, винятково гарною є готична Миколаївська церква (1604, XVIII ст.) в Діброві. Церква терміновопотребує нового ґонту на покрівлю і двері, які б їй пасували замість теперішніх білих кухонного типу. Інша дерев’яна церква в Діброві — церква Св. Василя (XVIII ст.) – зазнала значних переробок і вже не має цінності як пам’ятка. За бажання і вкладення певних коштів можна було б повернути її готичну зовнішність.

Єдиним збереженим зразком народного дерев’яного будівництва закарпатських німців є церква Св. Івана Непомуцького (1770) у Німецькій Мокрій, у селі, що до цих пір носить неймовірно нудну совєтську назву – Комсомольськ. Будівля чудово відреставрована в інтер’єрі, але дахи, на жаль, вкриті бляхою. В пам’яткових реєстрах не значиться. До 1986 р. біля неї стояла цікава дерев’яна дзвіниця. Відновлено для греко-католицької громади німецьку дерев’яну церкву в Руській Мокрій(1935), що в період СРСР служила клубом, але споруду старанно поштукатурили і вона втратила зовнішні ознаки дерев’яної церкви.

Така ж доля спіткала й храм у Тарасівці (1860). Гарна базилічна церква, типова для ХІХ століття, вкрита бляхою, стіни поштукатурені, до святилища прибудовано незграбну захристію. Територію навколо прикрашено різними бетонними атрибутами. Очевидно, незабаром постане питання про спорудження мурованої церкви, і тоді дерев’яну варто б відновити і зберегти як каплицю. В Тарасівці є ще одна цікава дерев’яна пам’ятка — каплиця на цвинтарі. Непевною є доля гарної базилічної церкви в Біловарцях (1899). Поруч збудовано нову цегляну. Дерев’яну слід взяти на облік як пам’ятку і зберегти в якості каплиці або передати в інше село.

Отже, всього на Тячівщині є чотири стародавні церкви, дві менш давні, три давні дзвіниці (дві в Руському Полі, одна в Діброві) і одну каплицю.Чи вистачить сил, а головне, бажання зберегти ці пам’ятки?

Чудову церкву в Нересниці знищив вогонь і людська неуважність. Церкви в Колодному і Діброві нищить байдужість, у Тарасівці й Біловарцях страждають через відсутність смаку. На запитання винесене в заголовок можуть дати відповідь лише місцеві жителі та місцева влада. Причому це треба зробити ділом, а не словом. Адже Тячівщині потрібні стародавні пам’ятки і своя історія, і пам’ять. А якщо буде діло, знайдеться й багато помічників.


Михайло Сирохман
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 11.01.2009, 13:28   #4
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Солёные озёра Солотвина


Многие знают, что в Солотвино есть удивительные соленые озера, которые очень благоприятно влияют на кожу человека, а грязи по своим лечебным свойствам не уступают грязи Мертвого моря. Вода в озере в несколько раз солонее морской воды. Концентрация соли около 200 грамм на литр. В этом Вы можете убедиться, выйдя из воды и постояв на солнце 5 минут - на Вашей коже начнет кристаллизоваться соль и появятся маленькие крупинки. Плотность воды настолько большая, что человека просто выталкивает на поверхность. Чувства, которые испытываешь при плавании в такой воде удивительные. Можно без особого труда поднять ноги и руки вверх и при этом ты все равно остаешься на поверхности воды. Здесь очень быстро можно научится плавать. Вода в озере очень теплая - 25-27 градусов. История возникновения озер началась с момента запуска соляной шахты в
1902 году. Шахта провалилась на 20 метров, образовав котловину, заполненную водой. Так появилось озеро Кунигунда. Впоследствии стали появляться и другие озера. В Солотвино есть несколько озер: с пресной водой, с соленой водой и с йодированной. Если соленые озера полезны всем, то в йодированной воде далеко не каждому можно купаться. Здесь не помешает консультация
опытных специалистов. На базе есть несколько косметических салонов, где за определенную плату Вам назначат курс лечения.
Воды озера помогают излечить заболевания опорно-двигательного аппарата, переломы костей, радикулит, псориаз и другие...
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 11.01.2009, 13:29   #5
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Солотвино

На базі соляних шахт проводиться лікування хворих на бронхіальну астму і інші алергічні захворювання. Основний метод лікування – спелеотерапія – проводиться в спеціально побудованому в товщині соляного масиву в підземному відділенні на глибині 300 м. від поверхні землі на шахті № 9 Солотвинського солерудника.
Дослідженнями підтверджено, що ванни із кухонної солі в концентраціях 30-60 грам на літр води нормалізують функцію центральної нервової та ендокринної системи (гіпофізу, наднирків, щитовидної залози), при цьому змінюється функція органів дихання та серцево-судинної системи. Хворі відмічають зменшення проявів запального процесу та болів у м’язах і суглобах.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 06.12.2009, 00:48   #6
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *
Сьогодні систему навчальних закладів у районі складають
77 денних загальноосвітніх навчальних закладів, де здобувають освіту 23780 учнів. 64, або 86,5%, - розташовані у сільській місцевості. Тут навчаються 17914 (75,3%) дітей. Окрім цього, 4 міжшкільні навчально-виробничі комбінати, виробнича майстерня, два позашкільних заклади та ДЮСШ.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 06.12.2009, 01:20   #7
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Туристично-інформаційний центр від Євросоюзу функціонуватиме на Тячівщині

Нещодавно тячівський "Верхньотисянський клуб підприємців" виграв тендер від Євросоюзу для створення туристично- інформаційного центру в Україні, а саме на Тячівщині. У рамках проекту керівництво клубу спільно з угорськиими партнерами буде проводити різноманітні заходи щодо створення та розвитку цього центру. Перший крок - засідання "круглого столу", що проведено 8 жовтня 2009 року в м. Тячів. Зустріч зорганізували спілки "Верхньотисянський клуб підприємців" та Фонд розвитку Корвінус Зрт (Угорщина).
...
Учаснники "круглого столу" розглянули концепцію генерального розвитку туристично-рекреаційних програм Верхньотисянського регіону. Зокрема, вони обговорювали напрямки транскордонного співробітництва та можливість розробити спільні програми для підтримки малого та середнього бізнесу в концепції грантової політики Євросоюзу. Також розглядалось питання розбудови партнерської мережі та розвиток ділової інфраструктури угорсько-українського прикордонного регіону на базі спілки "Верхньотисянського клубу підприємців" в м. Тячів.

Ю. Етвеш
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 04.01.2010, 22:22   #8
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

У жовтні 2009 року відбулася зустріч представників тячівської спілки «Верхньотисянського клубу підприємців» та фонду розвитку «Корвінус» з Угорщини. Як вже зазначалося вище, в центрі уваги був проект створення туристично-інформаційного центру на Тячівщині, обговорювали питання розкриття туристичних можливостей у Верхньотисянському регіоні. З угорської сторони були присутні консул, торговий аташе, голова регіонального комітету по туризму в Угорщині, генеральний директор фонду розвитку «Корвінус», заступник декана Будапештського університету та проректор вузу.
Угорські науковці повідомили, що посприяють у розробці туристичних маршрутів на Тячівщині. З цією метою відшукають у державних архівах карту розташування «Лінії Арпада», що пролягає через Карпатські гори на території району. Це дасть можливість у колишніх бункерах не лише проводити екскурсії, а й розвинути мережу торгових та розважальних закладів у заземлених приміщеннях.
Зацікавило і повідомлення, що згідно з програмою фонду «Лойоша Кошута», яка передбачає розробку туристичних маршрутів історичних пам’яток Угорщини, до їх туристичної карти увійде м. Тячів, зокрема пам’ятник Лойошу Кошуту.
Тячівський район впевнено перетворюється в центр туризму європейського рівня.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Відповідь


Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 12:20.


bigmir)net TOP 100