Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Форум Закарпаття > Закарпаття > Новини Закарпаття
Новини Закарпаття Новини Закарпаття й не тільки...

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду

Майстер Сергій ВАРОДІ: «Мобілка – дзеркало душі людини»

31.10.2011, 12:21   Залишайте свої коментарі, реєстрація необов'язкова

Здавалося б, ось уже років зо три, як цей предмет перейшов із розряду товарів розкоші у стрункі ряди предметів першої необхідності і широкого вжитку. У розряд простої і доступної, повсякденної побутової техніки.

Та з іншого боку, зовсім не так давно (років з 10-11 тому) ваш покірний слуга сидів над першою у своєму житті, тоді ще досить громіздкою і примітивною, «Моторолою» і не йняв віри перспективам і можливостям, які відкривав перед людством загалом і перед ним особисто цей шматок чорного матового пластику, начинений складною електронікою, з антеною на маківці. Невже? Тепер? Я можу? Подзвонити? Будь-кому? У світі? Просто з вулиці? Сидячи на лавиці понад Ужем чи стоячи на стіні Невицького замку? Усе це, як то кажуть, з незвички, просто «не налазило на голову». Але факт залишався фактом. У 1998 році компанія тоді ще UMC поставила свою першу в Закарпатті вежу з передавачем стандарту GSM і прості люди почали обзаводитися першими мобільними GSM терміналами. Мобілки переставали коштувати як «беушний» Мерседес, і ціни на них коливалися у межах тверезих 60-200 доларів. Закарпатці користували мобілки як у бізнесі, так і для щоденного зв’язку зі своїми близькими і далекими рідними.

Звісно, перші апарати були, все ж, не для кожного. Ціни, асортимент, звички – усе це накладало відбиток на формування абонентської бази. Однак вже за якісь місяці прагнення користуватися мобільним зв’язком не лише в обласному центрі, а й у районах, набуло такого розмаху, що перечинські «підприємці» з найближчого районного центру, куди зовсім трошки «не добивав» сигнал з ужгородських веж, просто «скинулися» і купили собі звичайний «ри-пітер» – апарат, який ловить слабкий сигнал і, посиливши його, роздає далі. На кшталт тих, які тепер ставлять у тунелях метро чи підземних залах ресторанів.

Ось таким був перший мобільний зв’язок у Закарпатті. Однак, можливо, все це лишень чутки і легенди. Фактом же є те, що зараз 94 відсотки українців мають персональні телефони у кишенях. А дехто і по два-три. Доступність, великий вибір, мода, зручність, нові звички роблять своє. І якщо виробники терміналів і оператори роблять на цьому свій великий бізнес, то майстерні роблять свій маленький бізнес теж. Адже апарати ламаються. І хоч зараз кожен другий розбирається у мобілках краще, ніж на своєму власному робочому місці, до майстрів поламані, втоплені, роздавлені, осліплі, оглухлі і онімілі телефони все ж несуть.

Сергій Вароді, майстер з кількарічним стажем. Саме місце його роботи говорить про кваліфікацію і досвід нашого співрозмовника. «Мобі-мастер». Розмову пишемо на диктофон, що вбудований у мобілку.

Труднощі вибору

– Сергію, почнемо з того, про що всі начебто і так знають, але з точки зору майстра, як все-таки правильно вибрати телефон?

– Хороший телефон – справний телефон. Отже, купуючи будь-яку мобілку, насамперед, потрібно перевірити її оригінальність. Переконатися, що вона зроблена не на коліні у китайському гаражі, а на заводі електроніки. Для цього – перевірити наявність усіх наклейок, пломб. Зазирнути під батарею, знявши кришку батарейного блоку. Під нею повинна бути наклейка зі штрих-кодом, вказанням виробника та IMEI – індивідуальним унікальним кодом цього апарата. Потрібно звірити коди на наклейці, на упаковці та у самому телефоні, набравши комбінацію *#06#. Якщо усе співпало – це добра ознака.

Йдемо далі. Поставте сім-карту і подзвоніть комусь. Цим самим ви перевірите одночасно дисплей, приймач-передавач, мікрофон і динамік. Переконайтеся, що вас добре чують і ви добре чуєте абонента. Поширена проблема телефонів – погана якість звучання. Особливо у нових мініатюрних моделях. Там просто немає місця для нормальної акустики. І часто після тижня користування покупець розчарований: «Я не чую, мене не чують». Ну і, звісно, не забудьте гарантійний талон.

– Чи є переваги по моделях і брендах?

– Хм… Ймовірно, я буду непопулярним, але підходжу до цього з професійної точки зору. Для мене найкращі телефони – ті, які випускалися років 8-9 тому. Ось поглянь, я користуюся Нокією 6310. У неї великий розмір, чорно-білий дисплей. Але надзвичайно міцний корпус, зручні, надійні, широко рознесені кнопки, чутлива антена, голосний дзвінок, відмінного звучання мікрофон і динамік. А це все, що повинно бути у хорошому телефоні. Ним не треба «старатися попасти у вухо», як модним телефоном завбільшки з пудреницю. До речі, ці старі добрі телефони зараз не так просто купити. Занадто багато людей стало розуміти, що вони справді хороша річ.

Новітні апарати… Так, я з ними маю справу, але мушу сказати – вони найбільше й ламаються. Кольорові дисплеї горять, поліфонічні динаміки хрипнуть. А цим «стареньким» – хоч би що. Дзвонять собі і приймають СМСки. І працюватимуть ще роки і роки, ось побачиш. Але ми мусимо говорити про нові моделі?

– Ну, зараз купують, переважно, їх?

– Так. Робить свою справу реклама, робить свою справу мода. Поради друзів. Хтось у когось побачив… Виробники йдуть на повідку у користувачів. Ще менший розмір, ще більше функцій, ще більше точок роздільної здатності дисплею. Ринок настільки насичений розмаїттям моделей, що досі трапляються телефони, яких я ніколи не бачив. І коли такий приносять у ремонт – доводиться лізти в Інтернет, радитися з колегами, читати мануали з ремонту, самонавчатися.

Хоча, насправді, великої різниці, як ви обиратимете телефон, немає. Однаково, купите той, який сподобався. Практика показує, що 90% телефонів «купуються очима». А виробники? Так. Є кілька гігантів. Nokia, Sony-Ericsson, Samsung. Але повірте мені, навіть у них трапляються вкрай невдалі, абсолютно провальні моделі. У цьому морі зорієнтуватися неможливо. Адже як буває? Читав Інтернет-огляди, чув відгуки, вибрав модель, приготувався до покупки, а потім побачив у сусіда зовсім інший і купив його. Минає місяць – і ти незадоволений. Це певною мірою лотерея.

Нескінченна гонка

– Часто спрацьовує фактор «як у сусіда»?

– Навіть не уявляєш, як часто! Є окрема категорія людей, які просто хворі, я вважаю. Абсолютно хворі. Купують телефон. Іноді навіть у кредит. Але минає три місяці. Та які там? Місяць! І «старий» апарат продається за копійки, бо на ринок вийшла нова модель. І ця гонка безкінечна. Це схоже на якусь залежність. Я особисто знаю таких людей. Для них телефон – не засіб зв’язку, а якийсь фетиш. Є й просто такі, яким подобається брати участь у процесі підбору свого майбутнього апарата, процесі обміну.

– Чи є статистика? Які телефони найчастіше ламаються?

– Ті, які найбільше продаються. Що популярніша модель, то частіше вона потрапляє у ремонт. За рахунок кількості проданих апаратів. Ну і, як я сказав, старі добротні моделі ламаються значно менше, ніж новомодні «пудрениці». Ну і продається нових моделей більше. Ось, приміром, якщо років 8 тому та сама Nokia випускала на ринок від 5 до 10 модельних лінійок на рік, то зараз, погнавшись за прибутками, користуючись попитом, випускає до 30 (!) лінійок на рік. Ось і виходить, що нові телефони несуть у ремонт найбільше.

Вогонь, вода й агресивне середовище

– З якими несправностями?

– Не уявляєш собі, що люди роблять зі своїми телефонами! Кидають на землю, сідають на них, давлять машинами, топлять в унітазах і в морі. Перуть у пральних машинах. Заливають всяким… Несправності настільки різноманітні, що класифікувати їх важко. Ясно одне – телефони вмирають через неуважність чи легковажність. Часто через неохайність господаря. Знаєш, буває впав телефон, господар його підняв, витер об штани від болота і продовжує говорити. А всередині вже волога і «пішов процес». Потім приносять пацієнта: «Олем туй дисплей не указує». Якщо впустили телефон у відро з водою – краще принесіть його у воді, не виймайте. Якщо нема такої можливості – зразу зніміть батарею і миттю до майстра, в ультразвукову ванну. Бо доріжки на платах «травляться» дуже швидко і тоді спасіння нема. До речі, знаєш, що є найстрашнішим ворогом мобілки?

– Ну… не вода?

– Ні. Я рятував телефони, які крутилися у пральній машині дві години. А ось якщо у телефон потрапило… молоко! Чи сироватка з творогу – це гарантований покійник. Півгодини – і на платі розквітають зелені квіти. Це смерть трубки. Дуже агресивне середовище. І такий телефон не ремонтується.

Є велика проблема на ринку. Нові моделі навіть від всесвітньо відомих виробників все більше подібні на якісь одноразові вироби. Тоненький пластик корпуса, дуже ніжні клавіші. Плата повністю залита клеєм, що виключає будь-яке втручання майстра. Якщо раніше з плати спокійно знімалася мікросхема і замінювалася, то зараз доводиться міняти цілу плату, що часто просто нерентабельно. Простіше докласти кількадесят гривень і купити новий телефон. Загалом, ремонт сучасних апаратів зводиться до заміни батареї, корпуса, динаміка, мікрофона, дисплея. Все. На дрібніші складові пристрій просто не розібрати.

Телефони як дзеркало

– Хто переважно несе телефони у ремонт?

– Оскільки у нас звичайна собі майстерня, а не якийсь елітний сервісний центр, то наш клієнт, я б сказав, звичайний робочий люд. Службовці. Ті, хто йдуть цією вулицею з роботи додому. Дорогою заходять. Заходять школярі, студенти. Всім намагаємося допомогти. А «серйозні хлопці» на товстих машинах з дорогими мобілами до нас майже не ходять. Вибирають крутіші майстерні, благо, їх зараз є багато. Ось лише в Ужгороді на відрізку від площі Петефі до універмагу «Україна»… (рахує, згадуючи колег поіменно) дев’ять. Це немало, так? І у всіх є робота. Хоча, прослідковується тенденція. Напливи бувають на початку і в середині місяця. Першого і п’ятнадцятого числа. Дні зарплати. І я це чітко бачу. Буває тиждень сидиш майже без роботи. А потім кінець місяця – і понесли.

І таке трапляється бачити, відкривши телефон! Я у великому відсотку випадків можу сказати про професію чи уподобання господаря телефона. У будівельників – всередині пісок, вапно і цемент. У курців – крихти тютюну. У любителів кави… – кава. Кладуть телефон на стіл, і він втягує всі дрібні часточки як пилосос. Одного разу відкриваю телефон – у ньому дерев’яна пилюка. Питаю клієнта: ви що, на пилорамі працюєте? Він дивується: звідки ви знаєте?! Одного разу жіночка принесла телефон – не чутно динамік. Відкриваю його, а вся трубка за-бита якоюсь скляною пилюкою. Я дивуюся: ви що, працюєте зі скловатою чи абразивами? А вона мені: я манікюрниця. «Ну, то не тримайте телефон на робочому столі, – прошу її, – бо тут все забито абразивними частками від напилка і нігтів, тому і не чутно динаміка». Ось так, телефон – це як дзеркало душі людини. У неохайних людей – трубка брудна, подерта. У тих, хто цінує свої гроші, імідж – телефон довго як новенький.
Практичні речі

– Кілька слів про аксесуари.

– Зараз ринок ними насичений дуже і дуже. Але так само дуже і дуже багато підробок. Тому краще купіть, хай не оригінал, але ліцензійний аксесуар від хорошого виробника, ніж китайську імітацію оригіналу. Будьте уважні. Дешевий корпус – гарантія того, що він обдереться за три дні. Дешева батарея – може вмерти через дві години. Будьте пильні! Не давайте себе ошукати. Насправді необхідним аксесуаром є чохол. Він набагато подовжить життя апарата. Мийте руки. Не кладіть трубку абикуди. І не носіть у кишені разом з монетами і ключами.

– Яка середня ціна ремонту?

– 80 гривень. Це вже вирахували за статистикою. Якщо набагато дорожче виходить – рекомендуємо звертатися у сервісний центр чи купувати новий телефон.

– З досвіду. Як не стати жертвою шахраїв?

– Ніколи не відправляйте нікуди ніякі СМСки із метою отримати якийсь виграш. Безкоштовний сир у мишоловці. Винахідливість шахраїв така, що можна про це написати окрему статтю. Дійшло до того, що шахраї просто пропонують вам ввести код для переводу грошей на інший номер, видаючи його за «комбінацію підтвердження вашого виграшу». Ну, і не давайте телефон незнайомцям у руки.

– Наостанок. Що побажаєте нашим читачам?

– Нехай пильнують свої телефони і якомога рідше потрапляють до нас. Успіхів усім!

Олександр ПОПОВИЧ, газета “НЕДІЛЯ”

zakarpatpost.net




Схожі теми
• Закарпаття: На Міжгірщині водіям порядок до душі! 
• Криве дзеркало статистики 
• Криве дзеркало закарпатської статистики 
Відповідь

Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 17:00.


bigmir)net TOP 100