Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Закарпатський Форум "Уж Форум" > Закарпаття > Історія й культура Закарпаття
Історія й культура Закарпаття Історія, культура, природа й інші невичерпні цінності Закарпаття

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду
Старий 02.11.2009, 22:28   #61
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Повернемося до історії Закарпаття.
___________________________________

Антифеодальна і національно-визвольна боротьба у 80 — 90-х роках ХVІІ ст. тісно пов'язана з антигабсбурзькою політикою угорського магната Імре Текелі, який прагнув закріпитись при владі, створити Угорську державу під протекторатом Туреччини. Його політика була вузько класовою, вона не тільки не відповідала інтересам населення Закарпаття і всієї Угорщини, але й суперечила інтересам народів Центральної Європи, які під егідою Священної ліги (союз Австрії, Венеції, Польщі і Росії) вели боротьбу проти турецької небезпеки.
Народні маси Закарпаття не знали про всі наміри Імре Текелі, але його заклик боротися проти Габсбургів, який вони розуміли як і заклик боротьби проти їх ставлеників у краї, активно підтримали. Уже в 1677 році кілька опришківських загонів під командуванням М. Шугая та П. Ороса спускаються з Карпатських гір і об’єднуються з повсталими селянами Мараморощини. Тут вони і переходять на бік Текелі, що значно посилило його збройні сили. У 1678-1685 роках Закарпаття охопило велике повстання під керівництвом Імре Текелі. Він об'єднав неорганізовані загони куруців (повстанців) в одну дисципліновану армію. І загони повстанців виступили проти регулярної австрійської армії, громили помістя та володіння прихильників Габсбургів. У 1682 році армія Текелі визволила від Габсбургів значну частину словацьких та угорських земель (13 комітатів). Було створено незалежне від Угорщини та Трансільванії князівство (Парціум). Князівський двір у той час знаходився в Мукачеві.
Навесні 1683 року турецька армія зазнала страшної поразки під Віднем. Це був початок вигнання турецьких загарбників з Центральної Європи. А в 1687 році турки були вщент розбиті під Мохачем. Австрійські війська вторглися в Трансільванію. Настала черга і Закарпаття.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 02.11.2009, 22:33   #62
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Австрійська армія під керівництвом генерала Зігберта Гайстера 6 листопада 1685 року легко оволоділа Ужгородським замком і в середині місяця почала облогу Мукачівського замку. Гарнізон замку нараховував близько трьох тисяч добре озброєних воїнів. Цей гарнізон очолював капітан замку Андрій Радич. У замку було багато різної зброї і 52 гармати.
Керувала обороною замку хоробра Ілона Зріні, дружина Текелі, керівника повстанців.
Австрійці запропонували Ілоні Зріні здати замок. Вона відмовилася здати фортецю і на знак продовження боротьби наказала підняти над замком червоні прапори. Гарнізон замку хоробро відбивав атаки австрійців, героїчно билися захисники — українці, словаки, угорці. Ілона Зріні була прикладом безстрашності для чоловіків-захисників. Вона часто появлялася на бастіонах замку під час артилерійського вогню, робила перев’язки пораненим.
У кінці 1687 року становище обложених погіршилося, не вистачало продовольства, зброї. І все ж захисники мужньо оборонялися. На початку 1688 року Мукачівський замок був єдиною фортецею, яку ще не захопили австрійці. До Мукачева були підтягнуті свіжі сили австрійської армії, багато гармат. Переконавшись у неможливості дальшої оборони, Ілона Зріні погодилася на переговори про здачу замку. І лише 15 січня 1688 року Зріні за складних обставин підписала капітуляцію, а 17 січня війська імператора Леопольда зайняли його. Так закінчилася героїчна оборона Мукачівського замку, яку здійснювали його гарнізон, мешканці міста Мукачева та навколишніх сіл від австрійських поневолювачів.
У жовтні 1690 року імператорські війська зайняли Трансильванію. Князівство перестало існувати. Всі закарпатські землі опинилися під владою австрійських Габсбургів.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 02.11.2009, 22:41   #63
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Важливі події, які підготували умови для наступної боротьби, відбулися в 1697-1698 роках. У кінці червня 1697 року за зброю взялися селяни Токаю, на чолі яких стояли один з командирів армії Текелі, дворянин Ференц Токаї, заможний селянин Дьєрдь Салонтаі та реформістський проповідник Мартон Кабаї. Повстанці захопили фортеці Токай і Шарошпатак. Далі повстання перекинулося в Східну Словаччину і на південь Закарпаття. До повстанців приєдналися опришки Томаша Есе з Берегівщини та Альберта Кіша з Мукачівщини. Керівники повстання вирішили розширити соціальну базу боротьби, надати їй антигабсбурзького спрямування і звернулися до Ференца Ракоці ІІ, який з 1694 року був ішпаном комітата Шариш, з пропозицією очолити спільну боротьбу, закликати до активних дій дворянство і гайдуцтво. Проте Ференц Ракоці ІІ відхилив цю пропозицію. На той час у нього були інші плани дій, але, злякавшись повстанців, він таємно втік до Відня. У кінці липня 1697 року до місця повстання прибув семитисячний загін імператорської армії і придушив повстання спочатку в районі Токаю, а потім в Закарпатті й в Східній Словаччині. Ворог вже святкував перемогу, та недовго. Влітку 1698 року вибухнуло нове повстання, яке цього разу охопило спочатку міста і села Угочанського комітату, а згодом — Березького та Ужанського. Особливо активно діяли народні маси на півдні Закарпаття — в селах Вари, Фанчиково, Матієво, Підвиноградово, місті Севлюш, де їх очолювали учасники токайського повстання Т. Есе та А. Кіш. На відміну від токайського повстання 1697 року воно носило виразніший антифеодальний характер. Один із учасників повстання Я. Чані, закликаючи до розправи над феодалами, заявляв, що вони ніби п’явки розжиріли на праці бідноти. В іншому документі звинувачується один з керівників повстання з села Чорнопотока Михайло Паті в тому, що очолені ним селяни вночі і серед білого дня нападали на маєтки, не боялися руйнувати їх і погрожували високим панам і дворянству смертю. Австрійська армія разом з дворянськими загонами придушила і це повстання. Значна частина учасників не склала зброї і продовжувала боротьбу.
В кінці ХVІІ ст. змінилася політична обстановка. Внаслідок активної визвольної боротьби угорського народу та успішних дій австрійської армії Угорщина була визволена з-під 160-річного турецького поневолення. Але влада одних гнобителів змінилася іншою: всією територією Угорщини, в тому числі і Закарпаття, заволоділи Габсбурги. Хоч це і не турецький гніт, але довгожданої волі угорський народ, як і інші народи країни, не одержав. На рубежі ХVІІ - ХVІІІ ст. Угорщина стала ареною визвольної війни 1703-1711 років.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 02.11.2009, 22:45   #64
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Становище в Закарпатті після встановлення влади Габсбургів

З вигнанням з Угорщини турецьких загарбників змінилася політична обстановка і в Закарпатті. Відпала небезпека турецьких набігів. Восени 1690 року перестало існувати і Трансильванське князівство, до складу якого входила значна частина Закарпаття. Змінився і політичний статус Закарпаття. Але становище навіть різко погіршилося. Уже з середини 90-х років ХVІІ ст. австрійські власті почали впроваджувати політику централізації, внаслідок чого згорталися місцеві органи влади, насаджувалися абсолютистські методи правління.
Угорське, як і русинське та словацьке дворянство позбавлялося привілеїв, втрачало ряд важливих посад, оскільки на службу скрізь призначалися австрійці. В містах також було суворе адміністрування з Відня. Ужгород, Мукачево, Берегово і Хуст практично знаходилися під повним контролем австрійської армії, яка систематично грабувала населення. Жителі Ужгорода у 1702 році скаржилися, що австрійські солдати відбирають у них добро не тільки в помешканнях, але й на ринках, обдурюють купців і ремісників, завдають їм тяжких тілесних пошкоджень.
Податковий гніт розоряв міщан, селян, ремісників, торгівців, немешів і частину духівництва. Необмежена влада була у магнатів — прихильників Габсбургів. Вони одержали нові маєтки і кожен по-своєму утискував селян-кріпаків.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 02.11.2009, 22:50   #65
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Уже з кінця ХVІІ ст. боротьба розгорнулася у двох напрямках. Лідерами опозиційних груп були ішпан комітату Шариш, молодий князь Ференц Ракоці ІІ — син Ілони Зріні та Імре Текелі, вихований в антигабсбурзькому дусі, який у 1697 році відмовився очолити повстання, але тепер готував умови для виступу, та ішпан Ужанської жупи Міклош Берчені — соратник молодого князя. Організована ними антигабсбурзька змова у 1701 році була викрита, і Ракоці заарештували, а Берчені своєчасно зумів утекти до Польщі. Тут, в кінці 1701 року, опинився і Ракоці, якому дружина організувала втечу з австрійської тюрми.
Тим часом зростало невдоволення гнітом і серед угорського дворянства. На початку ХVІІІ ст. активізувалася боротьба народних мас, яка носила, в першу чергу, антифеодальний характер. За керівника повстанців Мараморощини І.Пинтю імператор Леопольд І обіцяв 500 талерів — рекордну суму — і наказував доставити його живим чи мертвим.
Друге вогнище непокори запалало в селах Ужанського комітату. Селянську боротьбу Перечинщини і Березнянщини очолив талановитий опришківський ватажок Іван Беца. Розправившись з шляхтою на Верховині, повстанці вирушили на Ужгород, щоб вигнати звідти австрійських вояк.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 00:22   #66
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Закарпатські землі у ХVІІІ столітті


Визвольна війна 1703-1711 років проти австрійських загарбників


Після вигнання турків з Угорщини на її території, включаючи й Закарпаття, надовго утвердилася влада австрійських імператорів. Це дало новий привід для виступів народних мас.
У 1703-1711 роках закарпатці брали участь у визвольній війні проти Габсбургів. Поштовхом до загального виступу стали події в Березькому комітаті, де незадоволених очолив відважний селянський ватажок, учасник повстання 1697-1698 років Томаш Есе з села Тарпа. Ядро повстанського загону становили селяни з с. Вари Берегівського району і Тарпи (сучасна Угорщина). До них приєдналися загони з Мукачівщини на чолі з Михайлом Папом із Мукачева та Альбертом Кішем із села Баркасова. Серед керівників повстанців були Дьєрдь Біге із села Бені, Янош Мойш та ін. Повстання швидко охопило сусідні села — Вилок, Беню, Мужієво — і поширилося на Березький, Угочанський, Марамороський та Ужанський комітати. На Рахівщині бойове ядро повстанців складали опришки на чолі з Пинтею, Федором Бойком, Іваном Пискливим. В Ужанському комітаті, на Перечинщині, керівником повстання став Іван Беца. Повстанці громили панські маєтки, державні установи, попівські господарства, вбивали чиновників та збирачів податків, виганяли уніатських попів…
21 травня 1703 року червоні прапори — символ волі — були розгорнуті в Тарпі та в сусідньому селі Варах. Це було поштовхом до виступу народних мас. Війна з самого початку носила антифеодальний характер. Повстанці громили феодальні помістя, феодали рятувалися в замках, тікали під захист австрійських військ.
На початку червня 1703 року повстанська армія на чолі з Т. Есе зібралася біля села Довге Угочанського комітату, де сподівалася зустріти князя Ференца Ракоці ІІ. Проте 7 червня повстанців тут наздогнало дворянське ополчення на чолі з Шандором Карольї. Зненацька, темної ночі, коли повстанці не чекали, озброєні до зубів ополченці напали на їхній табір. Розпочався кривавий бій. Це була перша битва між повстанцями (куруцами) та прихильниками австрійського імператора (лабанцями) відбулася 7 червня 1703 року біля села Довге, на Іршавщині. Сили були нерівними, і повстанське військо, яким керував Томаш Есе, зазнало поразки від урядових військ. Повстанці відступили до села Завадки, куди 16 червня 1703 року прибув з Польщі Ференц Ракоці ІІ. Швидко зростали загони повстанців. 24 червня озброєні повстанці оволоділи Мукачевом. З цього часу Мукачево стало опорним пунктом повсталого народу. У визволене місто почали сходитися українці, словаки, угорці, щоб із зброєю в руках боротися проти австрійського гніту та феодального гноблення. Повстанська армія зростала. В ній були тисячі піхотинців та 500 кавалеристів. Вони штурмували Мукачівський замок, однак оволодіти ним не вдалося. До Мукачева підійшли австрійські війська. після дводенної битви з австрійськими військами повстанці відступили на північ, у село Завадку, де поповнили свої ряди свіжими силами. Влітку армія повсталих нараховувала понад вісім тисяч чоловік.
У серпні 1703 року повстанці оволоділи Хустським замком, у вересні — містом Ужгородом.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 00:23   #67
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Міста Закарпаття, взяті повстанцями, перетворювалися у важливі господарсько-промислові та адміністративні пункти, де вироблялося усе необхідне для війни, розроблялися стратегія і тактика антигабсбурзької боротьби, проходили переговори з дипломатами різних країн, які Ракоці прагнув залучити на свій бік проти Австрії. Дослідник цієї теми професор Я. І. Штернберг вважає, що Закарпаття було не тільки відправним пунктом початку визвольної війни угорського народу, але і його основною базою.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 00:27   #68
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

У листопаді 1703 року повстанці повторно визволили Мукачево і обложили фортецю, за стінами якої знаходилося близько 600 лабанців. Облога тривала три місяці. Повстанці кілька разів штурмували укріплення замку. Особливо відзначилися куруци із сіл Ракошино, Великі Лучки, Чинадієво, Давидково, Пістрялово, Копинівці, Лохово.
15 лютого 1704 року, після запеклого штурму, повстанці взяли Мукачівський замок, а влітку того ж року австрійський гарнізон Ужгородського замку здався селянській армії під керівництвом Івана Беци. Мукачівський замок став однією з резиденцій керівника боротьби Ференца Ракоці ІІ, де він приймав іноземних послів, керівників повстанських загонів. У Мукачеві був великий пороховий завод, який працював на армію. Тут Ракоці заснував у 1705 році великий монетний двір. Спочатку карбували мідні гроші з позначкою “Castrum Munkacs” (CM) — фортеця Мукачево, а з 1710 року — срібні, золоті та ювілейні.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 00:28   #69
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Активно розгорталися бої на Мароморощині, де повстанців очолювали І. Пинтя, І. Пискливий, Ф. Бойко та В. Микуляк. Розправившись з дворянством та австрійськими чиновниками в районах Ясеня і Рахова, вони направилися в Солотвино, Тячів, Хуст. Ференц Ракоці ІІ високо цінував захоплення Солотвина, де видобувалася сіль. Він призначив спеціальних інспекторів, які встановили контроль над видобутком солі і вивезенням її в Угорщину. Це приносило значні прибутки повстанцям, і Ракоці вимагав збільшення видобутку солі.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Старий 04.11.2009, 00:31   #70
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

У боротьбі за Тячів відзначився загін чисельністю 250 чоловік, серед яких був і житель міста Іван Теричук. На суді він зізнався, що опришки нападали на «тячівських панів» і забирали все, що могли понести з собою в Бескиди. Трудяще населення гаряче вітало куруців. У 1705 році понад 100 чоловік влилося в армію повстанців, а пізніше 45 рекрутів, яким заплатили за службу, озброїли і відправили в армію Ракоці. Серед активних учасників боротьби були І. Федор, С. Дебрецені, М. Банка, А. Косов, М. Надь та інші. Місто було в руках повстанців до літа 1711 року.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv
Відповідь

Ключові слова (Теги)
історія, история


Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 06:23.


bigmir)net TOP 100