Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Форум Закарпаття > Закарпаття > Новини Закарпаття
Новини Закарпаття Новини Закарпаття й не тільки...

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду

Володимир Дозорцев: “За ніч трава під нашими опроміненими автомобілями повністю вигоріла…”

26.04.2011, 10:44   Залишайте свої коментарі, реєстрація необов'язкова

Одним з найскладніших завдань, які необхідно було невідкладно виконати в перші місяці ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, стали роботи* з* дезактивації міста Прип’ять.
Насамперед, необхідно було очистити всі житлові та адміністративні будівлі,* в яких раніше проживали і працювали 50 тисяч прип’ятьчан. Грубо кажучи, слід було все ретельно “вимити” дезактивуючим розчином. Один із перших* на початку серпня 1986 року* почав виконувати цю роботу тоді ще старший сержант внутрішньої служби старший водій ППЧ-7 міста Хуст Закарпатської області Володимир Дозорцев.

- Працювати безпосередньо в Припя’ті,* — розповідає Володимир Васильович, –* довелось 10 діб, хоча* спершу* відряджали мене на тридцять – ось такі “корективи” внесла радіація. Нашій групі з чотирьох осіб доручили* очистити квартири* від меблів, побутової техніки, одягу* в десяти 12-типоверхових будинках. Працювали по 10 годин: командир групи визначав будинок та обсяг* роботи. Я піднімав в люльці автодрабини двох “партизан”* (так називали призовників по лінії Міноборони – прим. автора) на потрібний поверх, а вони скидали вниз весь вміст квартири. Після нас* вже з інших пожежних автодрабин* змивали фасади будинків дезактивуючим розчином. По закінченні* зміни пожежні автомобілі залишались на стоянці в центрі міста, а нас вивозили в Чорнобиль. І так десять днів.

Всього у нас було 20 автодрабин типу “Магірус”, бо тільки вони були здатні підняти люльку на висоту 55 (!) метрів.

Радіаційний фон у Прип’яті на той час становив* 0,7 рентгена на годину, а мій “Магірус” під днищем “світився”* чотирма* рентгенами на годину.

Одного дня два таких автомобілі* ми перегнали для якихось потреб керівництва за 30-ти кілометрову зону в райцентр Іванково. Приїхали ввечері, припаркували наші «Магіруси»* на зеленому газоні біля пожежної частини. На ранок вся трава під ними та в радіусі кількох метрів навколо була, в прямому сенсі слова, випалена. Того ж ранку нас відправили назад у Прип’ять.

– Пригадую цікавий випадок, — продовжує Володимир Васильович, — пов’язаний з радіацією. Коли ми повертались до гуртожитку в Чорнобилі, то проходили обов’язковий дозиметричний контроль і після нього нам одразу щоденно замінювали весь одяг. Одного разу перед таким контролем я пішов помити руки і повісив свій бушлат у коридорі. Повернувся, одягнув бушлат і зайшов до дозиметриста, а той* підніс до мене дозиметр і щось йому, вочевидь, не сподобалось – бушлат майже не “світився”. Хтось поміняв свій старий на мій, який був* зовсім новий. Терміново вишикували весь особовий склад зведеного загону і командир наказав* повернути бушлат. Ніхто не зреагував. Тоді він досить тихо, майже про себе, сказав: “У тому бушлаті 20 рентген!”. За* секунду із* задніх шеренг вискочив кухар загону, на ходу відриваючи* ґудзики “свого” бушлата і стягуючи його з себе…

Хоча більшість питань, пов’язаних з радіацією, далеко не з розряду* смішних. Двоє з наших водіїв автодрабин були достроково повернуті на місце служби з ознаками променевої хвороби.* Не все* гладко було* і з обліком доз опромінення, які ми отримували. Одного разу* запитав у дозиметриста,* чому він записує, що за 10 годин роботи в Прип’яті* я* отримав дозу всього в 0,7 рентгена? Адже, навіть елементарно перемноживши 0,7 на 10, отримаємо 7 рентген. Відповідь виявилася* сумною: “Якщо написати дійсну дозу, то вийде, що в Прип’яті працюють мерці”.

Ось так і з’явився в моїй особовій справі запис: “Отримав дозу опромінення 22 рентгени”.

Попри всі труднощі, ми виконали* поставлене перед нами завдання.* 19 серпня я виїхав з Чорнобиля в мій рідний Хуст.

Під час нашої розмови скромний і небагатослівний Володимир Дозорцев не згадав, що вже після повернення з Прип’яті за особливий героїзм, виявлений ним* у** ліквідації пожежі в місті Рахів на мазутосховищі компанії “Укрресурс”, одним з перших (за номером 8)* він* нагороджений відзнакою Президента України хрестом “За мужність”.

Але, це вже інша історія, яка заслуговує, аби розповісти про неї окремо.

Наша довідка. До 1986 року в місті Прип’ять були споруджені* Палац культури, Будинок книги, кінотеатр, готель, чотири бібліотеки,* школа мистецтв з концертним залом, медичний комплекс, упорядковані середні загальноосвітні школи, профтехучилище. Діяв філіал Куйбишевського всесоюзного заочного енергобудівельного технікуму, створена* широка мережа побутових закладів, їдалень, кафе, магазинів, побудовано* понад десяток* дитсадків. Середній вік жителів міста становив 26 років. Щорічно тут народжувалося* понад тисячу дітей.

Василь БОНКАЛО, пенсіонер ОВС України, Закарпатська область


Схожі теми
• Закарпаття: Чопські митники виявили 14 незаконних операцій з легковими автомобілями 
• Закарпаття: через витік газу з труби в Мукачеві горіла трава 
• Закарпатье: из-за утечки газа из трубы в Мукачево горела трава 
Відповідь

Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 03:26.


bigmir)net TOP 100