Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Закарпатський Форум "Уж Форум" > Закарпаття > Історія й культура Закарпаття
Історія й культура Закарпаття Історія, культура, природа й інші невичерпні цінності Закарпаття

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду
Старий 21.02.2009, 23:07   #1
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Arrow

З історії краю


Археологічні дослідження і відкриття

Сучасні археологічні дослідження довели, що слов’яни є автохтонним населенням басейну Карпат. Слов’яни поступово заселяють усю територію Верхнього Потисся. У другій половині І тисячоліття білі хорвати жили в невеликих поселеннях, розташованих у низинних районах, найчастіше в долинах річок. Зараз там розташовані Ужгород, Зняцево, Клячаново, , Мукачево, Холмок, Кам’яниця, Мочола, Дяково. Жили люди в напівземлянках прямокутної, квадратної та овальної форми. В середині будівлі була піч, зроблена з глини або каменю.
Крім неукріплених поселень, у слов'янського населення Закарпаття були і городища з великими земляними валами і ровами. Можна назвати Ужгородське та Боржавське городища. Недалеко від них було розташоване Земплинське городище (Східна Словаччина). Крім оборонного, вони мали важливе економічне та політичне значення, бо були центрами верхньопотиських слов’ян. Укріплені городища для захисту від ворогів Були в Малій Копані, Білках, Олександрівці, Данилові, Дулові.
Слов'яни займалися орним землеробством та скотарством. У цей час застосовуються залізний плуг, мотики, заступи, кам'яні жорна та інший інвентар. Розвивається і ремесло: залізоробна справа, ковальське, гончарне, ткацьке, ювелірне ремесла, обробка каменю та добування солі. Існували і спеціальні ремісничі центри залізоробної справи.
Значний вплив на розвиток господарства мала торгівля. Населення підтримувало тісні торговельні зв'язки з східнослов'янськими племенами та з сусідами – Великоморавським князівством та Болгарським царством.
Сім’ї у слов’ян об’єднувалися в сільські общини. Слов'яни Верхнього Потисся були язичниками. Вони вірили в очисну силу вогню, спалювали тіло померлого та розкладали ритуальне багаття під час обряду поховання. Археологи засвідчили, що стародавні слов’яни вірили у загробне життя. Під час формування класового суспільства на слов’янських землях на зміну язичництву приходить християнство.

Схожі теми
• Закарпаття: У Валентини Гомонай — почесне місце в історії жіночого баскетболу гурського краю 
• Ужгород: Побачило світ перше в історії Закарпаття двомовне видання про історію, політику та культуру гірського краю 
• Наступність поколінь, або про людей, небайдужих до історії рідного краю 
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 21.02.2009, 23:10   #2
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Закарпатські землі в складі Київської Русі

У ІХ столітті в Закарпатті утворилося князівство білих хорватів. Їх політичним центром був Ужгород. Білі хорвати підтримували тісні зв'язки з сусідами та з Києвом. У часи найбільшого розквіту Київської Русі закарпатські землі входили до її складу. Білі хорвати брали активну участь у політичному житті Київської Русі, під знаменами київських князів вони ходили в походи на Візантію та на кочівників. У 907 році брали участь у спільному поході давньоруських племен на Візантію. Князь Олег ішов по Дніпру, а білі хорвати зі своїм князем – по Тисі та Дунаю. На Чорному морі білі хорвати об'єдналися з дружиною князя Олега і разом напали на Царград.
Останнє письмове повідомлення про хорватів відноситься до 992 року, тобто до часу походу київського князя Володимира Святославича до західних кордонів Київської Русі. У ІХ – Х ст. білі хорвати разом з іншими східнослов'янськими племенами об'єдналися навколо Києва, злилися в єдину давньоруську народність і прийняли спільну назву «Русь».
З тих давніх часів жителів Верхнього Потисся, нащадків білих хорватів, називають руськими, руснаками, русинами.
Деякі укріплені поселення згодом перетворилися в міста. Ужгород і Мукачево за часів Київської Русі були порівняно великими містами. У ІХ ст. в Ужгороді існував за-мок. Тоді ж побудували фортецю у Севлюші (Виноградові), а в ХІІ ст. – в Середньо-му.

У 896 році почався перехід угорських племен через Карпати. Один із шляхів прохо-див через Веречанський перевал. Угри належали до кочових угро-фінських племен, які жили в Приураллі. Вони перекочували в багаті степи Причорномор’я, однак звідти їх витіснили печеніги. Київський князь Олег не чинив опору уграм, і вони мирно пройшли більшу частину східнослов’янських земель, підійшли до Карпатських гір. Перейшовши через гори і спустившись з Карпат біля Мукачева, угри натрапили тут на слов'ян. Звідси вони під проводом свого вождя Алмоша направилися до укріпленого слов'янського городища на ріці Уж. Ще здалеку побачили на високому пагорбі замок князя Лаборця. Кочівники вирішили штурмувати укріплення. Алмош дав наказ узяти замок. Почався штурм. Мужньо захищали дружинники князя Лаборця свою землю, Але сили були нерівними. Падають захисники, вороги вдираються у фортецю. Після тривалого бою князь Лаборець вирішив перебратися до фортеці Земплин. Воїни угорського вождя погналися за ним, спіймали князя Лаборця і стра-тили на березі річки. З того часу річка називається Лаборцем.
Захопивши слов'янський замок, угорський вождь Алмош бенкетував з воїнами чотири дні, потім скликав усіх своїх людей і проголосив своїм наступником та вождем угрів сина Арпада. Угри розділилися на дві частини і рушили на Земплин та Боржаву. Про цей похід в угорській хроніці записано: «Князь Арпад вислав свої війська, забрав усю землю між Тисою і Бодрогом до Угочі, обложив кріпость Боржаву, яку на третій день захопив, розбив мури і дружину князя Салана, яку там знайшов, наказав полонених відвести в ланцюгах у кріпость Унг».
Після короткого відпочинку у Верхньому Потиссі угорські племена рушили далі, на захід. Вони розгромили Великоморавську державу і осіли між Тисою та Дунаєм, у Паннонії. Поступово угри почали займатися землеробством та тваринництвом. В кін-ці Х — на початку ХІ століття утворюється Угорська феодальна держава. В Угорщині було запроваджено християнство. На сході Угорська держава межувала з найвідда-ленішими землями Давньоруської держави — Карпатською Руссю. В кінці Х століття кордон між Київською Руссю та Угорською державою проходив південніше території нинішнього Закарпаття.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 14.03.2009, 11:52   #3
 
Реєстрація: 12.02.2009
Повідомлень: 2
За замовчуванням Археологічні дослідження в Ужгороді

Дуже цікаво, чи проводяться на теріторії Ужгорода чи навколо археологічні дослідження? Я маю на увазі такі, які змогли би привернути увагу туристів. В загалі, є якась праця у цьому напрямі?

Останній раз редагувалося tata2039, 14.03.2009 в 11:55 Причина: Без теми
tata2039 поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 20:24   #4
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Tata, наступного разу обов'язково спробую відповісти на Ваше запитання!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 20:45   #5
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Угорські феодали на закарпатських землях

З кінця ХІ до середини ХІІІ ст. Закарпаття кілька разів переходило від Галицької землі до Угорщини. На кінець ХІІ століття Угорщина пересунула свої кордони до підніжжя Карпат. Територію краю поступово почали захоплювати угорські королі. І лише в ХІІІ столітті Закарпаття було захоплене угорськими феодалами.

До ХІІІ століття Закарпаття користувалося деякою автономією. Повноваження угорських єпископів на ці землі не поширювалося. Значно пізніше, ніж в Угорщині, були введені угорські адміністративно-правові порядки. У ХІІІ столітті угорські війська нападали на Галицько-Волинське князівство, а руські дружинники вторгалися на угорські землі, намагаючись повернути втрачені землі за Карпатами. Однак цього не домоглися, тому що вели боротьбу з могутньою коаліцією Угорщини, Польщі та Ватікану. Монголо-татарське нашестя роз'єднало руських князів і надовго залишило нерозв'язаною проблему возз'єднання руських земель. Після монголо-татарського нашестя в Закарпатті почалося засилля угорських феодалів. Угорські королі роздавали захоплені закарпатські землі придворній знаті, воєначальникам, монастирям. Королі роздавали їм землі, ліси, дарували селян, щоб привернути феодалів на свій бік. Стефан V передав у 1270 році магнатові Рейнгольду три села в Закарпатті, а король Владислав віддав Ужгородську домінію батькові земплинського жупана Петра Петенка. Великими маєтками в Закарпатті володіли і місцеві феодали — Михайловські, Довжанські, Павловські. Феодали користувалися королівськими універсалами та грамотами, розширювали свої володіння за рахунок насильницького загарбання общинних земель та поневолення беззахисних селян. До середини ХІІІ століття в Закарпатті були різні категорії залежних селян — замкові люди, удворники, магнатські слуги. Поступово складається єдиний клас залежного селянства. Законодавче оформлення цього класу припадає на кінець ХІІІ століття. Усі закріпачені селяни відбували панщину, платили оброк феодалам. Посилювалося національне та релігійне гноблення. Селян примушували будувати дороги, фортеці, збирали з них велике мито за користування шляхами, мостами, переправами.

У кінці ХІІІ століття централізована влада занепала, землевласники не корилися королям. У країні панувала анархія, проходили міжусобні феодальні війни. Угорські королі зберегли на захоплених землях існуючі територіально-адміністративні одиниці — жупи, назвавши їх комітатами, і поширили на них норми угорського права. На території по течії ріки Уж знаходився Ужанський, у долинах рік Латориці та Боржави — Березький, а в середній частині Закарпаття — Угочанський комітати. Проникнення угорців у східну частину Закарпаття (Мараморош), малозаселену, вкриту густими лісами, почалося в кінці ХІІІ століття. На початку ХІV століття тут було створено Марамороський комітат. Території комітатів не були постійними, а їх межі на півдні й заході включали землі, які нині не входять до Закарпатської області. На чолі жуп стояли наджупани. Комітати (жупи) поділялися на райони, в кожний із них входило по 20 і більше населених пунктів.

Останній раз редагувалося szantai, 15.03.2009 в 21:02
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 20:58   #6
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Повстання на Закарпатті

Папа Боніфацій VІІІ для повного підкорення Угорщини католицькою церквою добивається, щоб королем обрали неаполітанського князя Карла Роберта з династії Анжу. У 1307 році ставленик Ватікану Карл Роберт став угорським королем. Частина угорських феодалів підкорилася новому королю, Але північна та північно-східна частини Угорщини, де жило переважно слов'янське населення, почали довголітню боротьбу проти короля. Він, у свою чергу, почав конфісковувати загарбані феодалами землі, встановив над населенням краю режим військово-феодальної диктатури. Посилення феодального гніту викликало опір у селян. Найпоширенішими формами боротьби проти експлуататорів були втеча, відмова виконувати повинності, захоплення панської землі, врожаїв, вбивство ненависних землевласників та управляючих, масові селянські виступи. У відповідь на важке гноблення серед населення західного Закарпаття на початку ХІV століття почалося повстання, яке очолив ужанський наджупан Петро Петенко. Повстання охопило територію Ужанського та Земплинського комітатів. Згодом приєдналися керівники Березького та Угочанського комітатів.

Головною силою повстання були селяни. Повстанці нападали на замки та маєтки феодалів, убивали панів. Петро Петенко запропонував на угорський престол галицького князя, війська якого на початку ХІV століття перебували в Закарпатті. Вони допомагали закарпатцям боротися з королівськими військами. Озброєні селяни мужньо боронили свої права і відстоювали незалежність свого краю.

Влітку 1322 року королівські війська зламали народний опір, захопили Невицький замок. Король та угорські феодали жорстоко розправилися з повстанцями. Поразка повсталих та міжусобні війни на Русі не дали можливості повернути закарпатські землі до Русі.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 21:13   #7
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Соціально-економічний розвиток краю

Багато магнатських родів було вигнано, позбавлено володінь, які пізніше король подарував своїм прихильникам. Володіння Петра Петенка в Закарпатті було передано графам Другетам — полководцям королівських військ, вихідцям із Італії. Значно розширили свої володіння в Закарпатті барони Перені, Уйгелі та інші. Брати Перені в ХІV- ХV столітях одержали тільки в Березькому комітаті 32 села, а в Угочанському — місто Севлюш (нині Виноградів), замки в Севлюші та Королеві. Другети в середині ХV століття приєднали до своїх володінь Невицький замок, Ужгород та села Ужгородської домінії — Горяни, Невицьке, Кам'яниця, Перечин, Дравці, Середнє, Оріховиця, Малий Березний та Великий Березний. Наприкіці ХV століття вони володіли тільки в Ужанському комітаті 29 селами. Наприклад, тільки Гуняді Ян володів Мукачевом та майже 70 селами в Березькому комітаті.
Феодалам Довгаям та Петроваям у другій половині ХV століття в Закарпатті належало близько 300 тисяч гектарів землі. А десять магнатських родин мали у своїх володіннях 424 села та міста. Власниками великих феодальних володінь стали вихідці з угорської знаті Білкеї, Ілошваї, королівський суддя Вербеці.

Магнати, щоб укріпитися на загарбаних закарпатських землях, вербували на службу до себе угорських шляхтичів, розселяли заможних селян угорського походження. Місцеве ж населення витіснилося в гірські, необжиті райони. Феодали обмежували право вільного переходу селян від одного землевласника до іншого, вимагали від королівської влади узаконити кріпацтво. Королева Єлизавета в грамоті від 1343 року проголосила, що селяни мають право піти від феодала тільки після одержання доз-волу від нього та сплати провинностей. Почалося масове закріпачення селян. За королівським декретом 1351 року тільки феодали мали право володіти землею, селянам заборонялося переходити від одного власника до іншого. Феодалам дозволялося втручатися в особисте життя залежних селян і чинити суд над ними. Жителі всіх комітатів знаходилися під владою угорського короля. Йому вони повинні були служити і приймати участь у походах у воєнний час.

В басейнах рік (Уж, Латориця, Боржава, Тиса) розвивалося землеробство. В низинних районах — садівництво, виноградарство. Населення гірських районів займалося скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом. Основна частина сільського населення потрапляла в залежність від феодалів. На початку ХV століття завершився процес формування феодально залежного селянства.
Селяни вносили державний податок натурою, будували та ремонтували дороги, мости, укріплення. А феодали, екслуатуючи селян, будували палаци-замки. Великі замки було споруджено в Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Севлюші, Вишкові, Королеві, Невицькому, Середньому, Довгому.
Розвивалися міста. До найдавніших міст Закарпаття належать Ужгород і Мукачево. В 1329 році королівські привілеї були надані Хусту, Вишкову, Тячеву. Зростали Бере-гово і Севлюш. Міста ставали центрами ремісництва та торгівлі. Тут працювали ткачі, кравці, шевці, гончарі. Ремісники будували палаци, замки, добували сіль, виготовляли гонт, посуд з глини та дерева. На кінець ХVІ століття в Закарпатті було 21 місто. У 1445 році місто Мукачево одержало право на самоуправління, а в 1446 році в місті виник перший цех — кравецький. У ХІV – ХVІ століттях проводилися ярмарки в Мукачеві, Ужгороді, Берегові, Севлюші, Хусті.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 21:20   #8
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Місце Федора Корятовича в історії Закарпаття

В історії Закарпаття кіця ХІV — початку ХV століть помітне місце займає князювання Федора Корятовича. Втративши свої землі на Поділлі у війні з літовським князем Вітовтом, Корятович разом зі своєю дружиною в 1393 році прибув на Закарпаття. У 1396 році Федір Корятович одержав у дар від короля Угорщини велике володіння — Мукачівську та Маковицьку домінії, до складу яких входило близько 300 сіл.

Угорський король Жігмонд (Сигизмунд) був далеким родичем Федора Корятовича, який привів з собою з Поділля багато людй і поселив їх у Земплинському, Шариському, Ужанському та Березькому комітатах. Це було надзвичайною моральною підтримкою для поневоленого угорськими феодалами корінного населення Закарпаття. В цей час у Закарпатті посилився розвиток східно-слов'янської культури.


Діяльність Федора Корятовича в Закарпатті мала важливе економічне та політичне значення. Переселення в Закарпаття багатьох людей з Поділля сприяло економічним, політичним та культурним зв'язкам місцевого населення зі своїми братами, що жили на сході від Карпат.

Корятович перетворив Мукачівський замок у свою резиденцію, значно розширив і зміцнив його. Він жив із сім'єю в найвищий частині замку, забудованій красивими палатами. У двох нижніх дворах знаходилися приміщення для сторожі та капітана. За Корятовича в замку встановили 164 гармати різного калібру. Навколо Замкової гори викопали рів, який заповнили водою, спорудили дубовий частокіл. Замок перетворився на міцну фортецю.

Федір Корятович турбувався про розвиток економіки та культури Закарпаття, зокрема Мукачівської домінії. Він був прихильником руської культури, тому в період його правління помітне піднесення саме слов'янської культури. На правому березі Латориці був заснований православний монастир, який до середини ХVІІ століття був одним із центрів боротьби проти католицизму. В монастирі була велика бібліотека. Дружина Федора Корятовича Ольга наказала будувати на лівому березі Латориці жіночий монастир. Але в період турецьких набігів та міжусобних воєн у ХVІ столітті він був зруйнований.

Федір Корятович сприяв розвитку ремесла та торгівлі. Він був представником панівного классу. Піддані працювали на нього як на поміщика і платили податки. Федір Корятович був останнім відомим «руським» феодалом у Закарпатті. Після його смерті в 1414 році Мукачівською домінією володіла його дружина Ольга. Померла вона в 1418 році. Мукачівський замок і вся домінія перейшли до рук угорського короля.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 06.04.2009, 02:14   #9
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Археологические раскопки в Закарпатье

В Закарпатье археологические раскопки проводятся археологической экспедицией в составе студентов исторического факультета УжНУ.
Городище древних племен даков, которые жили на территории Закарпатья 2000 лет назад, археологи раскапывают уже 30 лет подряд. Летом 2007 года они нашли довольно весомые исторические принадлежности.
Летом 2008 года раскопки проводились возле села Малая Копаня Виноградовского района, и находка оказалась еще более весомой. Как сообщил участник экспедиции, сотрудник университета Игорь Прохненко, студенты и преподаватели раскопали 1500 квадратных метров территории. На этой площади нашли полкилограмма золотых изделий (бусинки, кинжалы), а также 10 мечей, копья, ножи.
Найденные предметы свидетельствуют, что «забыли» их здесь в 80-м году до нашей эры. В тот период даки разгромили на севере племена кельтов и снова вернулись в долину к Тисе. Здесь они похоронили своих погибших воинов, а также учредили село Малую Копаню.

Дакийская культура в Закарпатье начала развиваться в 60-х годах до н.э. Племена, возглавляемые первым царем Фракии Буребистом, двигались в поисках добычи к Верхнему Притисью. Первыми захваченными землями были урочища Галиш и Ловачка вблизи современного Мукачево, где жили кельты. Впоследствии даки поселились на территории нынешней Виноградовщины. На городище археологи нашли 40 фракийских жилищ аристократов. Поселение было укреплено десятью валами.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 06.04.2009, 02:28   #10
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,143
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Работа археологов на территории Невицкого замка

Невицкий замок был когда-то не только военизированной крепостью, но и ячейкой средневековой металлургии.
В последнее время на территории Невицкого замка, возле Ужгорода, в Закарпатье были обнаружены весьма интересные находки. Они открыли новую страницу в истории средневековой крепости.
По словам руководителя археологической экспедиции Александра Дзембаса, они могут смело утверждать, что Невицкий замок был когда-то не только военизированной крепостью, но и ячейкой средневековой металлургии.
На территории замка археологи непрерывно работают уже 7 лет. До них здесь никто долго не засиживался. Не смотря на то, что целевого финансирования из областного или государственного бюджета не было, нет и пока что не предвидится. Тем не менее, археологи за годы работы успели доказать многие до того не известные факты.
Уже сейчас известно, что рвы вокруг Невицкого замка, не смотря на его месторасположение, заполнялись водой (археологи раскопали специальные дренажные системы). Интересно и то, что вода поставлялась с соседней горы по специальному средневековому (!) трубопроводу.
Также раскопки показали, что на территории крепости находились ювелирная мастерская, мастерская по ремонту оружия (в том числе и арбалетов, что считалось в те времена очень высокотехническим производством). В замке располагались кузница и литейная. А сама крепость была намного больше, чем нам кажется теперь.
Александр Дзембас утверждает, что Невицкий замок строили в 13 веке и археологи уже владеют информацией о том, какие этапы перестройки пережил замок. Вот только пока что им не удается узнать строилась крепость в до- или послетатарские времена.
Чтобы полностью реконструировать средневековую крепость, за прогнозами международных экспертов, потребуется 1 млн. 300 тис. евро. Отечественные специалисты наоборот утверждают, что для этого дела потребуется не более 1 млн. 300 тис. гривен. Так или иначе, пока ни евро, ни гривен для Невицкого замка ни в одном из бюджетов не предусмотрено. Хуже того, до сих пор памятник архитектуры является фактически бесхозным.

И. Савчина
Мініатюри
Невицкий замок.1.jpg   Невицкий замок.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Відповідь

Ключові слова (Теги)
історія, история


Тут присутні: 1 (користувачів: 0 , гостей: 1)
 
Опції теми
Опції перегляду

Ваші права в розділі
Ви не можете створювати теми
Ви не можете відповідати
Ви не можете додавати вкладення
Ви не можете редагувати повідомлення

BB code is Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2, Поточний час: 04:02.


bigmir)net TOP 100