Закарпатський Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Flash-Ігри
Новини Погода

Повернутися   Закарпатський Форум "Уж Форум" > Закарпаття > Історія й культура Закарпаття
Історія й культура Закарпаття Історія, культура, природа й інші невичерпні цінності Закарпаття

Відповідь
 
Опублікувати тему в ВКонтакте Опублікувати тему в Facebook Опублікувати тему в Mail.Ru Опублікувати тему в Живой Журнал Опублікувати тему в Twitter Опублікувати тему в FriendFeed Опублікувати тему в Google  Опції теми Опції перегляду
Старий 15.03.2009, 22:07   #1
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Exclamation

Закарпаття у дзеркалі літератури


В. Пічкар
Мій рідний край

Закарпаття — це мій край:
Сині гори, полонини,
І заквітчані долини,
Стрімких річок водограй.

Зима, літо чи весна,
А чи осінь все барвиста —
То картина промениста.
Й всяка рамка тут тісна.

Не земля, а диво-край:
Всюди масло, акварелі,
Ніби все створив Ерделі
Чи Манайло, чи Бокшай.

Дивишся, немов вві сні:
Гори тягнуться високо,
І синіє «Морське око».
Дух захватує мені.

Зеленіє навкруги
І Говерла, мов царівна,
А чи полонина Рівна,
Крутояри, береги…

Все веселкою цвіте,
Все у барвах утопає.
Що так в дійсності буває
І не віриться все те.

Боже, силу мені дай
Зберегти отії скарби,
Я знайду чарівні фарби
Й намалюю рідний край.

Схожі теми
• Закарпаття: У Білках на Іршавщині відкриється відділення “Малої Академії літератури і журналістики” 
• Закарпаття: В Ужгороді назвали лауреатів обласних премій у галузі літератури та мистецтва 
• Увага! Презентація збірки перекладів "Дванадцять у дзеркалі Карпат" переноситься з прес-центру "Закарпаття" в обласну бібліот 
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 22:13   #2
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Петро Мідянка
МАРАМОРОШ

Князі ердельські, батюхи волоські
І посполиті, вбогі желярі...
Де ви тепер, церковні теслярі,
В котрих гробах спочили ваші кості?
Предвічні тиси в Угольці і тирса
З терас Тересви спалені давно...
І хронікальне, мабуть, нам кіно
Захоронило чорний біль Потисся.
О Марамороше! Гроби твої прості,
А гори й доли – пишні та розкішні,
Бунди і пави, коломийка втішна
В цій ярмарковій денній суєті.
Турні Сигота в строгості своїй,
Каньйони Ізи, Тиси та Надьагу,
Блакиті й зелені чудесна рівновага.
Відчуєш щемно: Мараморош твій.
Та церква в Дарві, празниковий стіл,
Схизматицький соборчик в Довгополі.
Тунелі в горах, блиск і присмак солі...
Та семисвічники на схилах темних брил.
Мараморощино, вітцівщино моя,
Твоїх долин, верхів, хрестів багато.
Твоїх скарбів мені не рахувати,
Лиш пам’ятати б це святе ім’я.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 22:27   #3
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Михайло Носа
ТЕАТРАЛЬНА ПЛОЩА

На площі немає стоячих —
Усі поспішають кудись,
Така у людини вдача —
Біжи, ні на мить не спинись.
Біжить і читає газету,
Біжить з приймачем у руках,
Хапає новини злету
Про нові досягнення й крах,
Про нові військові дії,
Про новий обіцяний мир.
А нові страшні події
Кидають людство у вир...
Лиш хлопці малі і дівчатка
Не хмурять від подиву брів,
Годують, вивчають повадки
Любимих своїх голубів.
Мініатюри
32.jpg   31.jpg  

Останній раз редагувалося szantai, 12.04.2009 в 11:19
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 15.03.2009, 22:41   #4
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Лідія Повх
МЕНЕСТРЕЛЬ

Вулиця Волошина
Снігом припорошена.
Вулиця Волошина —
Біла акварель.
І стоїть непрошений —
Балдахін в горошини —
Притуливсь до стовбура
Юний менестрель.

Вже за все заплачено,
Що було розтрачено.
Втратами і плачами
Встелено цей брук.
Втратами і плачами
Люди йдуть незрячими.
Люди йдуть крізь тінь його —
Тінь сопілки й рук.

У театрі байдуже
В дзеркалі, у райдузі
Втомлена акторочка
Пудрила чоло.
А над нею набожно
(«Что вы, что вы, надо же!..)
Менестрель, як молодість...
(«Что-то проплыло…»).
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.03.2009, 23:00   #5
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Густі
НЕДІЛЬНЕ ПІСЛЯОБІДДЯ В УЖГОРОДІ

1. За чашкою кави у кафе “Під каштаном”

Зійшов на пси. На цурис. Нанівець.
Роки пройшли, і все неначе снилось.
І те, у що я вірив, накінець
Мені в конкретнім виразі явилось.
Радіти? Сумувати? Але ні.
Розправлю плечі. Хай немолодечі.
Панове, вибачайте, ще не вечір,
І дайте слово мовити мені.


2. Люди поспішають на недільний обід

Закінчились літургії у церквах.
Потоки різних вір перемішались.
І кавою весь Ужгород запах,
І вуличні кафе завирували:
Морозиво на різний смак і вид,
Вино, півдеци, а також тістечка.
І кожен — прихожан і ясновид.
Статечна бесіда і гостра суперечка.
За півгодини — по усьому. Край.
На Галагов хтось хутко поспішає.
Тому скоріше треба на Минай.
Обід недільний вдома всіх чекає.
Хай не усіх. Але так повелося —
Були держави різні і часи —
Все плин жорсткий історії скосив,
Та цю ідилію зрубати не вдалося.

3. На пішохідному мості в Ужгороді

Міст пішохідний — справжній кавардак.
Для роздумів і споглядання теми.
Тут крок один від пекла до Едему —
Доби цієї — форма, зміст і знак.
Тут — молодість і старість. Все отут.
Тут — Есмеральда, тут і Квазімодо.
Тут пси і люди різної породи.
Багатство й злидні — все зібралось тут.
Неділя. Збоку довго споглядаю
На це страшне, але цікаве дійство.
Ось по мосту пливе-спішить суспільство.
Під ним ріка теж спішно пропливає.
Мініатюри
35.jpg   30.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 15.03.2009, 23:24   #6
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Людмила Кудрявская
ДОМА В УЖГОРОДЕ

Здесь каждый дом
Своим лицом означен,
И каждому
Своё здесь суждено:
Тот светится,
А этот словно плачет —
Так у него насуплено окно.
А вот застыл средневековый замок:
Железные ворота, будто щит.
Весь в жалюзи,
К нему не подступиться,
Ограда в пиках яростных торчит.
А через дом — краснеет черепицей
Приземистый невзрачный старичок:
Он вышел в сад —
К цветам, деревьям, птицам.
Стоит и рад,
Что жизнь вокруг течёт.
Мініатюри
24.jpg   40.jpg   ул.9.JPG   jun26_10.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 16.03.2009, 18:02   #7
 
Реєстрація: 11.03.2009
Повідомлень: 10
За замовчуванням

Надзвичайно цікава підбірка. Читаєшь, й ніби подорожуєш Закарпаттям. Дякую, а можн аще додавати таку інформацію?
marussja поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 18.03.2009, 15:35   #8
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Із великим задоволенням!!!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 18.03.2009, 16:14   #9
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

В. Шершун
РІДНЕ МІСТО МОЄ

Я горджусь народженням у місті,
Що пульсує тисячу вже літ!
Ужгород в карпатському намисті —
Вкраплена перлина в диво — світ!!!

Струни міста літом і зимою
Грають сонцем. Снігом чи дощем...
Замок в золоті осінньою порою
В тайнах часу брязкає ключем...

Корзо шпацери приймає молодіжні,
В каву напускає тумани...
Слухає співбесіди одвічні:
«Молодь не така, як ми були!»

Ніжно весни в місті будять мрії,
Цвітом сакури всміхається в вікно;
Понад Уж виманюють надії,
Щоб вплести їх в романтичне тло.

Дзвони храмів котять хвилю віри;
Божі янголи торкаються людей...
А церковні благодатні співи
В небо відпускає соловей.

Я горджусь народженням у місті,
Що є сивим. Й вічно молодим!
І нехай в своїм з Карпат намисті
Буде Ужгород навіки осяйним!
Мініатюри
jul07_05.jpg   осень-3.jpeg   Пам-к зак-х худ-ов Бокшая и Ердели.jpeg   Ужгород.jpg   jun26_13.jpg  

30.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 18.03.2009, 16:28   #10
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Юрій Боршош-Кум’ятський
УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК

Не німий історії уламок,
А суворий свідок давнини...
Він стоїть, наш Ужгородський замок,
Сивий син одвічної війни.

І про що ти думаєш, твердине,
Несучи прадавній свій тягар?
Ще тобі, напевне, сняться й нині
Злі епохи нападів і чвар.

Йшов на тебе турок і татарин,
Половець на стіни твої ліз.

Але всі історії удари
На ногах ти мужньо переніс.

Сивим димом хмари пролітають,
Наче день твій щойно догорів...
Наче й крики воїнів витають
На суворій Замковій горі.

Десь тут князя Лаборця дружина
На путі напасника стоїть...
Як фортеця, наша Батьківщина,
Не боїться ворога й стоїть!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 18.03.2009, 16:50   #11
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

В. Шершун
РІДНЕ МІСТО МОЄ

Я горджусь народженням у місті,
Що пульсує тисячу вже літ!
Ужгород в карпатському намисті —
Вкраплена перлина в диво — світ!!!

Струни міста літом і зимою
Грають сонцем. Снігом чи дощем...
Замок в золоті осінньою порою
В тайнах часу брязкає ключем...

Корзо шпацери приймає молодіжні,
В каву напускає тумани...
Слухає співбесіди одвічні:
«Молодь не така, як ми були!»

Ніжно весни в місті будять мрії,
Цвітом сакури всміхається в вікно;
Понад Уж виманюють надії,
Щоб вплести їх в романтичне тло.

Дзвони храмів котять хвилю віри;
Божі янголи торкаються людей...
А церковні благодатні співи
В небо відпускає соловей.

Я горджусь народженням у місті,
Що є сивим. Й вічно молодим!
І нехай в своїм з Карпат намисті
Буде Ужгород навіки осяйним!
Мініатюри
Ужг. замок.jpg   Замок.jpg   Літній Ужгород.JPG   Вузькими вуличками міста.jpg  

Останній раз редагувалося szantai, 18.03.2009 в 18:20
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 18.03.2009, 16:55   #12
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Петро Скунць

У краю Карпатському над Ужем
кочовому ворогу на зло
горде місто воїном і мужем
із душі слов’янської зросло.

Заплелось весняне буйноквіття
в грізні мури, в спомини старі,
і стоять спресовані століття
на зеленій Замковій горі.

В тиші парку і в музейній тиші
вчує той, хто не шукає сну,
як тече історія і дише
у сучасність нашу голосну.

Моє древнє праслов’янське місто,
ти росло наперекір вітрам.
В твою душу смерть хотіла влізти,
але ти здіймало в небо храм.

Але місто — то не тільки мури,
і коли натомить сіра путь,
рідні липи, рідні вже сакури
нас весняним цвітом обдадуть
Мініатюри
Ужг. замок.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! kaminna, Малой
Старий 18.03.2009, 17:11   #13
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Юрій Шип
УЖГОРОДСЬКИЙ ОМОФОР

На горі священній
Хресний омофор:
В Ужгороді древнім
Величний Собор...
Височить Знамено.
Богочоловік
Подає щоденно
Світу з нього лік.
Він — жива Надія,
Віра християн,
Зцілення від змія —
П’ять Христових Ран,
Клич любові Бога,
Вічності єлей,
Істинна дорога
Для усіх людей...
Хто бере на себе
Сам Його Хреста,
Жде того у небі
Красота свята.
(Як сурмач — Архангел
Гучно засурмить...),
І нова настане настане
Воскресіння (!) мить.
І життя, і силу
Бог нетлінну дасть...
Господи, помилуй,
Хрань нас від нещасть.
Древо найсвятіше —
Твій, Владико, Хрест.
Вилікуй Ним грішне
Житіє... з небес.
Злоби побідитель
Ти на Нім Єси —
Людям відкупитель
Вічної краси:
Для сліпих — прозріння,
Світла й правди перст...
Джерело спасіння —
Господи, Твій Хрест!
Мініатюри
Собор.jpeg   Собор.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 18.03.2009, 17:32   #14
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Ласло Балла
УЖГОРОД. ЗАХІД СОНЦЯ

Може, тут Альпи зійшлись ненароком?
Хмара похмура над замком високим...
Сонце крізь неї прорвалось гаряче,
Малесенька ватра вівчарська неначе.

На верховині, ламаючи тіні,
Тремтить боязке, невиразне проміння
І розчиняється в синій оселі,
Мов нетривкі золоті акварелі.

Уж тепер тихий, темний, відвертий.
При березі стали розтріпані верби.
Будується дім і сумує сьогодні:
Гадає, чи теплі в людини долоні.

Заграють вогні, і відразу, здається,
Тепло розіллється від серця до серця,
І тіні сховаються почорнілі —
Засне упокорене дзеркало хвилі.

...Кажуть: ніде і ні в якому краї
заходу сонця такого немає.
Я знаю і це відчуваю незмінно,
Бо тут моя доля, моя батьківщина.
Мініатюри
Захід сонця.jpg   Захід сонця на Ужі. Набережна.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 19.03.2009, 14:22   #15
 
Аватар для Малой
 
Реєстрація: 07.12.2008
Вік: 38
Повідомлень: 814
Ви Подякували 139 раз(ів)
Вам Подякували 25 раз(ів)
Чоловік
За замовчуванням

Ух, красотища яка!

szantai, Спасибо!
Малой поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 21.03.2009, 11:42   #16
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Спасибо и вам всем! Рада, что тема понравилась. Буду продолжать в том же духе. Приглашаю всех к сотрудничеству!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 21.03.2009, 18:01   #17
 
Аватар для alraune
 
Реєстрація: 12.03.2009
Повідомлень: 5
Вам Подякували 1 раз
Дівчина
За замовчуванням

Дозвольте приєднатись)) В продовження теми - чудовий вірш, щоправда не знаю, хто його автор (якщо, комусь відомо, прошу вказати), але дуже гарно:

"Закарпаття"

Я із неба твого́ беру силу,
із річок тво́їх жвавість я п"ю,
і яка б мене доля не била,
і які б я шляхи не сходила,
я до тебе всері́вно верну́.

Я в озерах черпаю надію,
мені гори твої́ - що брати,
ради тебе у щастя я вірю,
твої́й вроді,як вперше, радію,
і в моїм серці завжди лиш ти.

Я тебе вбережу, відігрію,
відбудую, зведу із колін,
лиш для тебе живу я і мрію,
лиш тобі мій глибокий поклін!
alraune поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 22.03.2009, 03:10   #18
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Alraune, вірш дуже гарний, але відразу, на жаль, не можу пригадати автора...
--------------

І. Шмулига

Іршавська земля

Є райські куточки на срібній землі,
Яких ані купиш, ні візьмеш у борг.
Тут люди привітні - дорослі й малі.
Тут праця у шані і пісня, і Бог.

Тут гори цілують небесну блакить,
Колоссям тугим паленіють поля.
У вербах плакучих Боржава дзюрчить,
Казково цвіте благодатна земля.

В струнких верховинців і лемків міцних
Іршавщина в світі на карті одна.
У сонячних гронах і вишнях рясних
Нам предками й Богом у спадок дана.

* * *
КРАЄВИДИ ІРШАВЩИНИ (фото Михайла Раковці):
Мініатюри
Вид в сторону Іршави, Ільниці зі Смерекового каменя.jpeg   Краєвид Іршавщини-1.jpeg   По дорозі до Багна....jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 22.03.2009, 15:05   #19
 
Аватар для alraune
 
Реєстрація: 12.03.2009
Повідомлень: 5
Вам Подякували 1 раз
Дівчина
За замовчуванням

szantai, якщо згадаєте, позначте будь-ласка. Дякую. А ось ще один вірш молодого закарпатського поета Андрія Любки:

Петрові Мідянці

Келих, чарка - вже по косовиці,
в сутінках дріма гірський сувій...
Наче рідкісні на плаєві косиці,
Пишеш тексти зболені свої.
Може дощ багаття загасити,
Може бити у лице навскіс.
В темряві горять твої молитви,
До богів і гір, і до беріз.
Там, де суть і сутінь творять сутність,
де дерев затихлі ланцюги,
Там живе тендітна самобутність
снів твоїх, і слів твоїх сади.
Де лише уповні, а не трохи
твориш ти карпатський наш Коран,
Дивиться на тебе ця епоха.
Молиться за тебе Піп Іван.
alraune поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 29.03.2009, 01:21   #20
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Володимир Фединишинець

Експерементальна джазова мелодія зі звуком "Ж" на тему "Ужгород - Париж"

1.
Париж - не Ужгород.
Не Ужгород - Париж.
Яка ж прекрасна паралель облич!
Бо щось тут спільне є.
О, спільна ж буква "Же".
Притишено ясне мистецьке протеже.
Париж - не Ужгород.
Уж-город - не Париж.
Ой неповторна паралель облич!
І грати не полиш!
І звук цей не облиш!
Не загуби!
Труби!

2.
Ужгород - в центрі Європи
(Я виміряв. Не вірите? Тож перевірте,
Переміряйте, будь ласка!)
Це - мій Париж, мов у центрі світу.
Отже, я живу-таки у центрі свого Парижа
Зі своєю коханкою-парижанкою, -
У центрі Європи, у центрі світу!

3.
Гей же, Ужгород!
Ай же, Ужгород!
Отже, Ужгород!
Адже, Ужгород!
Той же, Ужгород!
Таж-бо, Ужгород!
Отже, Ужгород!
Гей же, Ужгород!

* * *
Мініатюри
Набережна 2 .jpeg   Набережна.jpeg   Вокзал.jpg   Вулочками старого міста.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 29.03.2009, 21:11   #21
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Иван Колька

Мой Ужгород, мой маленький Париж,
Замок на горе, к нему подъёмы,
Ажур карнизов островерхих крыш
И дам улыбки, мне знакомых.
Многонационален городок,
Есть унгры, венгры и мадьяры,
Ручьём журчит с акцентом говорок
На Корзо-стрит, что в центре старом.
Слышна, конечно, руська речь,
Буквы «Ы» и «Э» есть даже в ней,
Но звуки эха местных встреч
Не разберёт никто из москвичей.
Куча мала пивнушек, корчм и баров,
Смеясь, тусуется народ,
Поэтому уверен, незабаром
Москвич там местного поймёт.
Когда-то сгинул древний Вавилон,
Вина в том предков - пили квасы,
Наша сливянка – местный самогон
Язык развяжет папуасу.
Мой Ужгород, мой маленький Париж,
Замок на горе, к нему подъёмы,
В сравнении с Парижем он, как мышь,
Но для меня как мир огромный!

* * *
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 29.03.2009, 21:34   #22
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Людмила Бородина

Ужгород, Ужгород, Ужгород,
Город заветной мечты...
Шандор смеялся над лужами,
И не заметил - цветы!
В каждой дрожащей лужице -
Синий небесный свод.
В мареве, в дымке весенней
Ужгород мой плывёт...
В каждом твоём переулочке
Сцена, подмостки, театр...
В дымке тумана колышется
Твой расцветающий сад.
Город, твоё отражение
В зеркале давней мечты,
Близко твоё пробуждение -
В дымке рождаешься ты.

* * *
Мініатюри
Вот и Ужгород.JPG   Тихие улочки.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 29.03.2009, 22:07   #23
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Людмила Кудрявская

Аллея лип на набережной старой
В своих ветвях столетие хранит.
И тихий Уж, обрамленный мостами,
К пологим, узким берегам приник.
Зовёт к обедне всех Собор воскресный,
Звонит, звонит- как сотню лет назад.
И по оградам, как мальчишка, весел,
Бежит, смеётся дикий виноград.
Кариатиды держать своды банка,
Чтоб невзначай его не "увели"....
А вдалеке- Карпатских гор огранка,
И дымка неизвестности-вдали.

* * *
Аллея лип осенью, зимой и летом...
Мініатюри
Осень.jpeg   Яркий зимний день.jpeg   Уж летом.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 29.03.2009, 22:11   #24
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Петро Мідянка

Вже анемона біла розцвіла.
Причепурились висілки та села.
Ні, це не Ужгород – околиці Марселя
В обіймах ніжних леготу й тепла.

* * *
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 29.03.2009, 23:02   #25
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Людмила Кудрявская

Города

Три города
в судьбе моей сомкнулись:
Мукачево, где завязью - слова,
И Ужгород, где сны мои очнулись,
И - где сошлись надежды все - Москва.
Из них вели просторные дороги -
Любовь, работа, далей синева...
Три города,
три вехи,
три эпохи -
Мукачево и Ужгород. Москва.
Вприпрыжку - юность,
молодость в дилеммах,
От зрелости седеет голова...
Три города,
три счастья,
три поэмы-
Мукачево,
Уж - город
и Москва.
***
Мініатюри
Мукачево.jpg   44.jpg   Кремлёвская набережная.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 31.03.2009, 13:05   #26
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

КОБЗАР ДО УЖГОРОДА ЙДЕ

І день іде, і ніч іде...
І голову схопиивши в руки,
Дивуєшся, чому не йд
Апостол правди і науки!

Т. Г. Шевченко

І день іде, і ніч іде...
І хоч у Сонця давній досвід,
Займається поволі досвіт,
Неначе хтось його пряде.

Неначе пазурами тьма
Скубе нитки несосвітенно
І вириває веретено
Із рук у Світла... Та дарма!

У Сонця безліч веретен!
Снуються промені, як ниті,
Сяйлива злива струменить - і
Наш день розвиднитися ладен!

Бо Сонце йде і день веде.
Хоч дурить очі мімікрія,
Яскріє світ, зоріє мрія:
Кобзар іде - й до нас іде!

Кобзар до Ужгорода йде,
Із-за Дніпра іде в Карпати.
Хіба в таке світання спати?!
Стрічай-но, плем'я молоде!

І молоде, й немолоде,
І плем'я старше, й середуще,
І нині суще, і грядуще:
Кобзар до Ужгорода йде!


О краю мій! Хліб-сіль піднось,
Барвінково стелись гаями,
Ще й полонинами, плаями:
В Карпати ступить Він ось-ось!

Дзвеніть, праструни й праслова,
Вклонись Тарасові, Говерло!
Хай чує: слово й тут не вмерло!
Хай бачить сам: душа жива!..

Шевченка жде, як брата брат,
У рідні гори зве Духнович,
Уклін Йому несе Довгович:
Тарасе, й ти ж бо - син Карпат!

Бо син Русі - і наш русин,
Як мати й син у щиромов'ї,
В родині світу - вольній, новій,
Бо й син Карпат - Тарасів син

Кобзар іде... У добрий час!
Йому наречено у Львові
Стояти в славі мармуровій!
Чей, не забариться й до нас?!

Кобзар до Ужгорода йде!
Аби ж те свято не проспати!
Зі Сходу з Сонцем у Карпати
Поет іде і день веде!

О друже мій! Який момент!
Гей, ширше коло, ширше площу!
До монумента шлях вимощуй,
Клади з граніту постамент!

Віддасть-бо й золото мудрець,
І цвіт не лжепророку-бонзі,
А мученикові в бронзі,
Аби сіяв його вінець!

Щоб ми глагол, який давно
Пройшов кордони й перевали,
В синах і внуках відкривали,
Щоб сіялось Його зерно!

Щоб сіялось і сяялось
У правді вчинку й правді слова,
А пустослів'я, як полова,
Одвіялось, одсіялось!

Щоб добросердні, а не злі,
Щоб гідні гідних обнімати
Ходили тут і син, і мати,
І люди, люди на землі!

Щоб тут віками пісня-птах
Вістила весни - не руїни,
Лунала мова України
Й не мерла на живих устах!

Аби могли ми щодоби
Дивитись тут - і дні, і ночі -
В Шевченкові пророчі очі:
Могли без сорому й ганьби!

Аби всякчас Він був у нас,
Як хліб і сіль, як серце й руки,
Апостол правди і науки,
Він, син степів і гір: Тарас!

Аби стояв на повний зріст,
І ми стояли в силі й зрості
Такі ж - і випростані, й прості -
Володарі і сіл, і міст!

Так! Він іде і день веде!
Ось-ось - і ступить у Карпати.
Хіба в таке світання спати?!
Кобзар до Ужгорода йде!

Юрій Шкробинець
Мініатюри
Т.Г. Шевченко.jpg   Т.Шеченко.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 06.04.2009, 00:36   #27
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *
За дождями вослед
С гор спустились отары.
Древний Ужгород грезил,
Века, словно пыль отряхнув…
И о нашей любви
Пела песни София Ротару,
И туманы, как тайну,
Укрывали в распадке реку…

Встречи нить золотую
Тепловозов гудки оборвали…
Осень водит дожди.
Не осталось тепла ни на грош…
Но тот день берегу,
Как весну берегут перевалы.
Твоё слово найду
Среди гомона пихтовых рощ…

Никакие гудки
Мне разлуку теперь не накличут.
Грянет свадьбой в наш дом
Ввечеру золотой листопад…
Поселилась у сердца,
Прижилась лучезарная притча:
Без любви ни один человек
Не уедет с Карпат.

Н. Костецкая
Перевёл с украинского Н. Котенко
Мініатюри
И туманы .. укрывали реку... .jpeg   Ночные поезда....jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 06.04.2009, 00:51   #28
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Матола

Ужгороду

Так час біжить:
Вже сакура цвіте -
Рожевим теплим снігом
душу зігріває.
День, два …
Й краса оця до ніг
твоїх впаде
І зразу сумно так
стає...
Неначе щось у Вічність
відлітає.
Мініатюри
Сакура в цвету....jpg   Цвет сакуры.jpg  

Останній раз редагувалося szantai, 06.04.2009 в 01:28
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 06.04.2009, 01:33   #29
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Украшением Ужгорода является сакура, японская вишня. Цветение этих деревьев на их родине — начало народного праздника. Ведь, как утверждают японцы, каждый цветок сакуры — это судьба ребёнка. Чем больше цветов распустилось на деревьях — тем счастливее будет жизнь. Так рассказывает легенда…

ЛЕГЕНДА О САКУРЕ

Тяжело страдали крестьяне у жестокого князя, и никто даже под страхом смерти не смел жаловаться на судьбу. Один только смелый Сакура не побоялся угроз и пожаловался на князя самому правителю. А в доказательство правоты привёл к правителю своих детей, спины которых были исполосованы рубцами от нагаек. Правитель покарал князя, и с того дня тот затаил злобу на Сакуру.
Княжеские слуги схватили его и поставили перед жестоким князем, который аж захлёбывался от злобного смеха:
— Ты хотел справедливости, Сакура? Она будет. Моей кровью орошены стены дворца правителя, а твоя кровь и кровь твоих детей напоит вот это дерево вишни…
И палачи растерзали детей на глазах у отца, а потом был замучен и сам Сакура.
С тех пор вишни в Японии стали цвести розовым цветом, а сакуры не плодоносят, ведь их цветы вечно остаются детьми.
Мініатюри
Сакура - украшение Ужгорода .jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 06.04.2009, 01:48   #30
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Лідія Повх

УЖГОРОДСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

Історії непроданих картин —
Мов скельця душ на вуличних бордюрах.
А продавець — в душі місцевий Дюрер:
Над урвищами натовпу, один.

Холодні стіни — речі у собі.
Десь там, у них, сховались давні лики,
І шерехи, і погляди, і крики,
Урослі в ринви — жили голубі.

І спробуй відгадати, що — цей світ.
Тут сплетені не дні — цілі епохи.
Зігрій граніт, тобі дано лиш трохи:
Від цих плющів вести свій родовід!

Ще кава — серед музики зими.
Серед розлук і зустрічей у праці.
А сніг — лише білила реставрацій
На тих полотнах, що сходили ми.

Твої сліди колись окреслив Босх!
Ідеш назустріч вітру через кригу.
І ти, і голуби — забілюються снігом.
Тебе і голубів витруює мороз.
Мініатюри
Уж зимой.jpeg   Школа зимой.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 08.04.2009, 22:57   #31
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ДОЩ (в Ужгороді)

Дощ іде. Літній дощ, світлий, теплий. Стрибає-підстрибує, мов дитя, по асфальту. І видзвонює радісну пісню.
Виходжу на вулицю. Біжу назустріч сріблястим промінцям, назустріч наростаючому грому. Ловлю в долоні блакитні краплини. Мов крихточки щастя. А вони - до землі тягнуться! Мов ніжне шитво, поміж пальці, в волосся мені вплітаються... Вже мокра одіж, наскрізь мокра - та нічого. Як у дитинстві, бреду калюжами, з усмішкою, з надіями світлими в серці... І летять бризки в усі боки.

А дощ іде... Срібні струни з'єднують воєдино землю і небо, творячи казкову симфонію. І я чаруюсь нею, намагаюся пізнати її, величну і ніжну. В мене ніби з'являються крила. І хочеться летіти. Летіти безупинно, летіти туди, вперед, за синіми хвилями, назустріч вітру, червневим громам, блискавицям, назустріч світлій житєвій пісні.

Ужгород, серпень 1974 року
Ганна Рекіта-Пазуханич
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.04.2009, 23:02   #32
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *
Рассыпавшийся "дождик золотой",
Магнолий ослепляющие вспышки...
Каким прекрасным, Ужгород родной,
Однажды сотворил тебя Всевышний!
Сиянье сакур нежных, кутерьму
Над улицами лепестков носимых,-
Нет, не под силу одному Ему,
Хоть он и Бог,
создать такое диво...
Тот край, в котором, восхищаясь, мы
Гармонией и красотою дышим,
ОН сочинил в соавторстве с людьми,
Верней, они - в соавторстве с Всевышним!

Людмила Кудрявская
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 12.04.2009, 11:32   #33
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ТЕАТРАЛЬНАЯ ПЛОЩАДЬ

Бывает так, что котенка назовут Васькой, а потом переименуют в Мурку, потому что у котят мальчиков от девочек с первой попытки не отличишь. Детей между тем отличают с первой попытки, если у детей не отличить мальчика от девочки, это большая неприятность.
Была в Киеве улица Жертв Революции. В честь кого она была названа? Сначала жертвами революции были помещики и капиталисты. Возможно, революция из чувства вины перед ними решила увековечить память о них в названии улицы. Но потом стали появляться все новые и новые жертвы революции. Хлеборобы, писатели, научные работники. Командиры и комиссары Красной Армии. Тут их расстреливают, а тут в их честь улицу называть?
Переименовали улицу Жертв в улицу Героев Революции. Теперь уже ничего не понять. Героев революции вроде бы всех уже расстреляли. Но теперь выясняется, что были они расстреляны не как жертвы, а как герои революции. Естественно было улицу переименовать.
А Театральную площадь называют обычно в честь театра. При этом не имеет значения, маленький театр или большой, хороший или плохой. От него требуется одно: чтобы он стоял на Театральной площади, если, допустим, на площади стоит ресторан, это хорошо, это никому не мешает, но площадь Ресторанной не назовут, даже если в ресторан ходят больше, чем в театр и даже больше, чем к себе на работу. Как ни прискорбно это признать, в ресторан на нашей Театральной площади ходили больше, чем в театр, хотя в театре когда-то играл знаменитый артист Садовский, а посещал ли он ресторан, никому не запомнилось. Театр уважают, но меньше посещают, а ресторан посещают вовсю, но без всякого уважения.
Когда-то ресторан назывался "Корона" - с намеком на то, что его посещали коронованные особы. Но потом коронованных особ раскороновали и ресторан назвали "Верховина" - в честь высокогорных районов Карпат, чтобы любой человек, придя в ресторан, мог почувствовать себя на верху блаженства.
Впрочем, посетители на это не отреагировали. Они ходили в "Верховину" так же охотно, как в "Корону" и допивались до вершины блаженства, особенно при наличии средств и хорошей компании. Правда, это были уже не те посетители. Прежние посетители, отпив своё, лежали на кладбище под названием Кальвария. Можно было, конечно кладбище переименовать, дать ему более понятное и современное название. Ну хотя бы кладбище Советское или тех же Жертв революции... Правда, с жертвами революции потом разбирайся.
— А мне нравится это название, — мечтательно сказала Пустыня.— Кальвария...Ты меня, пожалуйста,так называй. Пустыня Кальвария.
— Ну вот еще! Ты и без этого почти не живешь, так еще давать тебе название кладбища.
— Интересно! — повысила голос Пустыня до голоса торговой площади. И что это за манера у вашего брата — считать, что только он живет-поживает, а остальные почти не живут. Еще неизвестно, кто живет больше. Я б тебе показала, как живут по-настоящему!
— Ну и скандальная баба, — упрекнул я ее. — То-то с тобой никто не может ужиться.
— С тобой сильно уживаются. Тогда почему ты здесь, а не там, откуда приехал?
Действительно, почему я здесь, а не там?

— Ты знаешь, что такое обстоятельства?
— А что тут знать. Если кто-то стоит, это стоятельство, а если, допустим, об него треснуться, это уже обстоятельство.

— Треснуться! Ну и жаргон. Но в общем-то она была права. Такое у нас было стоятельство, что об него постоянно все ударялись.

Я сказал, что она права. Она просияла, как наша Театральная площадь, когда на ней не включают электричество.

— А ты ничего, хороший. С тобой можно жить.

Этого еще не хватало! Стоит женщине сказать, что она права, как она предъявляет права на твою свободу.

Но пришло время, и переименовали Театральную площадь. И не потому, что население плохо ходило в театр, а потому, что нашлось более звучное, емкое, выразительное название. Такой выразительной площадь Хрущева не приходилось видеть еще вам.
Вы заметили? Это уже стихи. Стоило Хрущеву оказаться наверху, как внизу появилась его площадь. Он только что покончил с культом личности, разыменовал все, что было связано с культом, — и вот уже первые ростки его преобразыменований. Приедет Хрущев, спросит: а где моя площадь? А ему - пожалуйста. Площадь Хрущева, бывшая Театральная. Вот это настоящий театр! Да, теперь жертвы революции уже умней, они знают, как себя с ней вести, чтоб не попасть под ее колеса. У революции столько колес, что только успевай уворачиваться. Но все колеса едут назад. И вот уже площадь Хрущева распереименовали в Театральную, ресторан "Верховина" в ресторан "Корона". А парикмахерскую тут же на площади - что с нее взять? Парикмахерская держалась в стороне от политических бурь, поэтому она как была осталась безымянной.

Феликс Кривин
Мініатюри
Театральна площа.jpeg   Театральна площа з висоти.jpg  

Останній раз редагувалося szantai, 12.04.2009 в 12:13
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 12.04.2009, 11:45   #34
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Олександр Гаврош

Ужгород: літній джаз надвечір'я

Жовті сливки падуть на мої стомлені плечі. Голе дитинча робить свої перші кроки під пиво і неквапливу мадярсько-вкраїнську (Іген!) розмову. (Скільки в нього попереду вражень!) Біціглярі допили свій "Премі-ум" і важко рушають у дорогу.
Він і вона мовчазно сидять за пластмасовим столиком, заглиблено дивлячись в середину себе. (Їм добре чи сумно?)
Три пролетарі неголені в сорочках брудних і черевиках підтоптаних присідають під огорожу (бо ж місця більше немає) і стиглі плоди тепер вже на плечі трудящих час від часу падуть від знемоги. (Спека, знаєте.) Їхні бокали піняться на гарячій чеській бруківці.
А двоє оті все мовчать. І навіть не дивляться в бік один одного. Вони хоч знайомі?
«Можна?» І моя герметичність порушена червоною сукнею й недбало кинутими на стіл цигарками. (Добре туйка сидіти.)
А ось і спортсмени не першої свіжости. (О спорт! Ти – мир!). Два тенісисти в літах (один з обличчям професора, а другий – убивці) після упертого спарингу беруть літр пива міцного і пляшку бальзаму на двох. (Багато настоянки пити не варто. На серце впливає.)
Нарешті ті двоє мовчазних (коханців? сусідів? партнерів? збоченців?) встають і без жодного слова сідають в сріблясту автівку, захопивши мінеральної собі на дорогу. (Як добре, що ти навчилась мовчати.)
У мене помите волосся й приємно долоню запустити в кучері.
Потрохи спускається ніч, і світ стає чорно-білим.
Я ще посиджу...
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 12.04.2009, 11:48   #35
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Геннадий Шарков

Песня о Городе

Здравствуй, мой милый, мой дорогой
Город в ужанской долине.
Думы мои неразлучны с тобой
С давних времен и поныне.
Здравствуй, мой город, цветущий как сад.
Как мне тебя не хватало!
Встрече с тобой, как с любимою, рад -
Так больно душа тосковала.
Здравствуй, мой чудный, большущий привет.
Как же я вынес разлуку!
Нет тебя лучше, красивее нет -
Жму твою верную руку.
Здравствуй, красавец-град над Ужом,
Город старинный и юный.
Сердцем люблю, понимаю душой,
Талисман ты мой, камушек лунный.
Здравствуй, дружище, здоров, старина!
От встречи с тобою добрею.
Пусть будет счастливою наша страна,
О прошлом теперь не жалею.
Мініатюри
Ужгород з висоти.jpg  

Останній раз редагувалося szantai, 12.04.2009 в 12:00
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 12.04.2009, 12:24   #36
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ОСІНЬ

Через Карпат високі перевали
Спішить у гості ясночола осінь.
...І ллється віск на листики-корали,
І тугою набухли срібні роси.

А небо плаче сумом журавлиним,
Сльозами літа зрошуючи землю.
Темніють ранків очі сині-сині,
Зануривши в тумани шпиль Говерли.

А осінь золотом, багрянцем грає,
Горить, тремтить у листопаді світлім.
Веснянки павутинням вишиває,
Мов стати хоче... срібно-синім квітнем.

Г. Рекіта-Пазуханич
Мініатюри
Золота осінь у Карпатах.jpeg   Говерла восени.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 26.04.2009, 14:58   #37
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

УЛИЦА ТОЛСТОГО В НАШЕМ ГОРОДЕ (в Ужгороде)

Наша улица Толстого выглядит иначе, чем десять лет назад. Сносятся старые дома, на их месте вырастают новые...
Так же и сам Толстой меняется с годами: новые поколения читают в нём не совсем то, что прежние поколения. Сносится старое, обветшалое, и неизвестно, какие небоскрёбы откроются в его творчестве через двести лет.
Время для гения не губительная, а питательная среда. Гений растёт, впитывая в себя время.

Феликс Кривин
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 26.04.2009, 15:54   #38
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *

Мой Ужгород, мой маленький Париж.
Опять в дыму ты сакуры горишь.
Горишь, смеясь, и твой весенний бред
Не передаст ни ветер, ни поэт.
Ты сам пришёл из зимней пустоты.
Ты не такой совсем, как был вчера.
А тут вдруг даришь все свои цветы
И все свои хмельные вечера.
Вчера была зима, и ты грустил,
Качая снег глазами фонарей,
Грустил во сне, и снеговой настил
Хрустел морозом в розовой заре.
Ну а сегодня снова ты цветёшь,
И лепестки поют, как снегопад,
Ты, как мальчишка, безмятежно рад,
И уж зиме не веришь ни на грош.
Ах, город, город, каменный чудак,
Ты не боишься потерять престиж.
Ты каждого упавшего простишь,
Ты приютишь бездомных всех собак.
Но что с того, что в суматохе дня,
В забвении улиц, в равнодушии крыш,
Я пропаду песчинкою огня,
Поверив в то, что ты и впрямь Париж!

Степан Балакин

(От Льва Луцкера я узнала, что Степан Балакин - бывший ужгородский студент, а теперь известный бард и замечательный поэт, который живёт в далёком Ташкенте).
Мініатюри
PICT0409.jpg   PICT0411.JPG   PICT0423.jpg   PICT0426.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 26.04.2009, 15:57   #39
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

***
И снова цветет ностальгия,
И корни свозь сердце растут.
И памяти нити живые
Свою паутину плетут.
Опять надо мною грохочут
Чужих городов этажи.
И кто-то бессмысленный хочет
Здесь насмерть меня закружить.
Но я отвыкать не привыкну,
И мне забывать тяжело.
И все ж не сдержусь я и крикну,
Что я не чужой, не чужой!
Что я, продожая путь долгий,
Не в силах забыть никого
Из тех, кто во мне хоть немного
Не видел врага своего.
Что я и любовь, и печали
Не в силах от вас утаить.
Сегодня случилось, вчера ли -
Все в песне придется раскрыть.
Спою о случайном и главном,
О всём уходящем спою.
И Ужгород, тихую гавань,
Я вспомню как юность свою

Степан Балакин
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 26.04.2009, 19:37   #40
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Людмила Кудрявская

Ужгороду

Старины дыхание и нови
Броские, открытые черты...
Ужгород, ты соткан из любови,
Нежности, удачи, теплоты.
Ты из дымки сакуровой соткан,
Аромата липы над рекой,
Тополиной гордости высокой
И садов, облитых тишиной.
Ужгород, ты соткан из печали
По давно ушедшим временам,
Образ твой старинный запечатан
В вензелях, названьях, именах,
В толстых стенах древнего Собора,
В тёплых тенях замковых руин...
Соткан из душевных разговоров
Благородно дымчатых седин.
Соткан ты из Скунцевых поэзий,
Рушивших устои бытия,
Яростных Эрделевских экспрессий,
Слова патриарха Чендея.
Ужгород, ты соткан из дурмана,
Стран, веков - в сплетениях плюща...
Из тумана соткан, из обмана:
Столько мне всего наобещал!

***
Мініатюри
ул.7.JPG   Ст. Ужг. 5.jpeg   Ужг. замок.jpeg   PICT0417.JPG  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 20:19   #41
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Тетяна Лiхтей

Як обнiжками мурашки в полi
дрiботять по Корзо парасолi.
I пiд кожним грибопарасолем
причаїлась одинока доля.
Мініатюри
На Корзо розляглася тиша.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 21:07   #42
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *
СВЕТЛАНА БРИЧКОВА

Мой Маленький город
над тихой рекою...
он часто во сне
не дает мне покоя,
там нет этажищ-
три, четыре - не выше,
сквозь зелень видны
черепичные крыши.
В кипени сирени,
в черемушной цвети
он благоухает
весной на рассвете.
Там есть одно место...
есть сквер над рекой
его мы сажали когда-то с тобой
Мы тонкие прутики
в землю сажали...
ну,что же вы,клены,
меня не узнали?
А я вас узнала!
вы - память моя
про те, моей юности
давней года.
Мой маленький город,
пропахший цветами,
спасибо за память,
которая с нами.

(В июне 2008 года ушла из жизни Светлана Бричкова - прекрасный и добрый человек, поэтическая натура. Она преподавала историю в Ужгородской школе № 5. Был издан сборник её стихотворений).
Мініатюри
Тихие улочки.jpg   Ужгород.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 21:21   #43
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Ужгород

Город сирени и сакур,
Город магнолий и роз, -
Духом воскреснет в нем всякий,
Кто испытал их наркоз.
Ужгород лоз виноградных,
Ужгород липовых сот...
Тех, кто уехал, обратно
Силой могучей влечет.

Л. Кудрявская
Мініатюри
Цветёт сирень на улице Бестужева....jpg   Записати12.JPG   Записати14.JPG   Записати22.JPG   Магнолія - 2.JPG  

Записати9.JPG  

Останній раз редагувалося szantai, 09.05.2012 в 20:09
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 21:46   #44
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Володимир Ладижець

ПІД СТІНАМИ УЖГОРОДСЬКОГО ЗАМКУ

Щорання спиняюсь над спіненим Ужем,
Де замок горбатий на скелях стоїть.
Він чорні бійниці від сонця примружив,
Вдивляється в мене з глибоких століть.

Привіт, дідугане!
Із вереском-криком
Він зграїща галок жбурляє з дубів.
І терни під муром їжачаться дико,
Колючим кожухом сповзаючи в рів.

Не хмурся.
Ніхто вже не крикне: — До бою!
Не вимахне факелом над ворітьми,
Не рушить кісток, що лежать під тобою,
Не викличе ворога знову з пітьми.

Немало лягло їх навколо в долинах
У лютій неславі,
У чорній ганьбі!
Ти добре служив нам, старий слов'янине,
Тому, як живому, вклоняюсь тобі.

1963
Мініатюри
Ужгородський замок.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 21:56   #45
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

КНЯЗЬ ЛАБОРЕЦЬ

Ой у городі та в Ужгороді
Великий смуток настав в народі.
Великий смуток, журба велика,
Бо край напала ватага дика.

Як ясне сонце заступлять хмари,
Так в край наш руський впали мадьяри.
Йшли, палили городи і села,
Замовкла руська пісня весела.

Вже од города од Мукачева
Надходить орда та Арпадова.
І зажурились старі і діти:
«Що нам чинити, де нам ся діти?».

А князь Лаборець, той руський борець,
Кличе боярів у княжий дворець.
Кличе боярів радити раду,
Як зберегти і народ, і владу.

А одні кажуть: «Здаймось, мирімся»;
А другі кажуть: «З ворогом борімся!
За віру биймось і за свободу,
Поддержим чесне ім'я народу!».

І всі імились народ хранити,
Малі і старші, жони і діти.
Повиходили всі на окопи —
І падає ворог долу, мов снопи.

Та врагів була страшенна сила,
Як ріка чорна город залила.
Та плачуть мужі, жони і діти:
«Що нам чинити, де нам ся діти?».

І князь Лаборець голову хилить
І сивий волос по землі стелить.
Серце стискає смуток великий:
«Городе славний, прощай навіки…».

А слуга вірний Лаборцю каже:
«Сідай на коня, наш милий княже,
Утікай, княже, по чистім полі»,
Щоб не попасти в ярмо неволі».

Іде Лаборець на бистрім коню…
Біжать мадьяри за ним в погоню.
Аж над рікою князя імили,
Голову сиву з плечей здіймили…

Так над рікою вбили Лаборця —
І зчервонила ту воду кровця.
Одтогди річка та Лабориця
На вічну пам'ять князеві зветься.

Марійка Підгірянка
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 02.05.2009, 22:12   #46
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Шандор Петефі, 1847 р.

В МУКАЧІВСЬКОМУ ЗАМКУ

Тут чи ні червоний стяг свободи
Зріні Ілона угору піднесла?
Нині це — пристанище хоробрих —
Для рабів безсилих пристань зла.
І кайданів брязкіт долинає
Через сірі стіни кам'яні —
Не боюся я піти на страту,
Але ця тюрма страшна мені.
Гордо ходить, голову піднявши,
Зовсім юний в'язень по валу.
Мабуть, його думи, як і погляд,
Подолали далеч немалу.
Швидко йде, напевно, тут недавно,
Силу ще не вбили чорні дні.
Не боюся я піти на страту,
Але ця тюрма страшна мені.
Нахиливши голову додолу,
Ледь іде змарнілий раб старий.
Висхло тіло, ланцюги, напевно,
Важчі стали, аніж він самий.
В погляді вже темінь каламутна,
Згасло світло в їхній глибині.
Не бояся я піти на страту,
Але ця тюрма страшна мені.
Юний в'язню, глянь, як ліс буйнує,
Він отак цвістиме і тоді,
Коли вийдеш із тюрми, та вкриє
Сніг страждань надії молоді.
А тебе, старенький, вже покинуть
І кайдани, й біди всі земні.
Не боюся я піти на страту,
Але ця тюрма страшна мені.
Стогін, стукіт чую з підземелля,
І ножем по серцю ріже біль.
Я на волі — й ніби божевільний,
Геть, чим швидше утекти звідсіль!
Черв'яки і на душі, і в тілі,
Хто внизу, на смертоноснім дні…
Не боюся я піти на страту,
Але ця тюрма страшна мені.

З угорської переклав Микола Рішко
Мініатюри
Мукачевский замок Паланок.jpg   м27.jpg   м28.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 22:24   #47
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Осінь у Карпатах

На сотні струн Карпати грають.
Шумить, гуде сріблястий бук.
Калини кетяги над плаєм
Самі аж просяться до рук.

Спустились череди в оселі,
Сліди засипав жовтий лист.
Прудкий олень на голій скелі
Склика табун, як той горніст.

І наче хвиля в час приливу,
Луна по лісу загула,
Злякала білку полохливу,
Що виглядала із дупла.

У небі, вицвілім за літо,
Кружляють довго журавлі.
Як тяжко, мабуть, їм летіти
У даль від рідної землі!

На шпиль Говерли вчора вранці
Згромадив хтось біленький стіг...
І дятел зразу ж на морзянці
Всіх сповістив про перший сніг.

В. Ладижець
Мініатюри
Осінь у Карпатах.jpeg   Золота осінь у Карпатах.jpeg   Говерла восени.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 22:41   #48
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Іван Чопей

ПІСНЯ ПРО МУКАЧЕВО

Де Латориці срібні хвилі
В зелені б'ються береги,
Розквітло в сонячній долині
Чудове місто навкруги.
О, місто творчого дерзання
І заповітних мрій політ,
Мукачево моє кохане,
Прийми синівський мій привіт.
Ростеш, мужнієш з кожним роком
В живім вінку садів рясних.
Ти вийшло на шляхи широкі
Нової юності й весни.
Лиш диво-замок старовинний -
Цей свідок історичних бур -
Розповіда, як незборимі
Долали предки жах тортур.
А нині замок - свідок волі,
Що над Карпатами зійшла,
Нових турбот, нової долі
І творчих злетів джерела.
Я славлю місто в Закарпатті -
Колиску предків-русинів -
Його історію багату,
Його невтомних трударів.
Мініатюри
Мукачівський замок.jpg   Мук. ратуша.jpg   Ратуша.jpg   Мукачево (2).jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 22:57   #49
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *

Синевир, голубий, Синевир...

А пiд вечір - ну зовсiм, як кобальт.

Тут пускаються гори у вир

I жар-птичим закльовують дзьобом,

А смереки, старi, пралiси,

Витанцьовують вiдьомськi ритми:

Ти не спи, ти не спи, ти не спи,

Бо прокинешся - схочеш завити.

Тут до тебе опiвночi мчать

Синь i Вир на баранi весiльнiм,

Як закрутять, затягнуть у гать -

Порятують лиш ранiшнi пiвнi.

Т. Лiхтей
Мініатюри
Синевирське озеро.jpg   Синевир (Морське око).jpg   Вічний охоронець.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 02.05.2009, 22:59   #50
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *
Сонце сходило за гуком,
Ні, не сходило – спливало.
Простягав до нього руки
Пишний бук над перевалом.
А воно на руки – хустку
З променистого серпанку...
Як ласкава Ксеня з Хуста –
Ясинівському Іванку...
А мені?
Мені, старому,–
Все зціляюча «Свалява»,
Тепла злива після грому
Й Ковпакових рейдів слава.

* * *
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 02.05.2009, 23:29   #51
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Юрій Шип

СИВОЧОЛИЙ, ВІЧНО ЮНИЙ
(Пісня про Ужгород)

Знав ти море болю й долю,
Клекіт бою, лють шабель,
З радощами і журою
Жив ти у серцях осель.

Приспів:
Сивочолий, вічно юний,
Рідний Ужгороде мій!

Ми зріднилися з тобою
З колискової пори,
Як з цілющою росою
Невмирущі явори.

Приспів.

Де святі Соборні дзвони
І сакур та лип розмай,
Що над Ужем б’ють поклони,
Молять Бога за наш край.

Приспів.
Сивочолий, вічно юний,
Світе ніжної краси,
Цвітом нашої фортуни
З діда-прадіда єси.

Приспів.

Древній граде неповторний
Мрій весняних і надій,
І мінорний, і мажорний,
Рідний Ужгороде мій!

Приспів.
Мініатюри
Квітень 2009 .JPG   Старе місто.jpeg   Ужгород.JPG   PICT0443.JPG  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 03.05.2009, 20:40   #52
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Володимир Фединишинець

Знайди свій едельвейс

Пісня

Хтось косиці чудні десь по скелях насіяв.
Кожна квітка – то чиясь надія.

Приспів:
А я не квітка, а я дівчина…
Знайди, легіню, свій едельвейс.

І він бродить, як ніч. Смуток вибарвив личко.
Він шукає свою чарівницю-косицю.

Приспів.

І мій любко-легінь в горах днює-ночує.
Я гукаю "Зійди!", а він гейби не чує.

Приспів.

Лети, любку, з верхів. Лети, прошу, додолу.
І за руки візьми - відведи лиш додому.

Приспів.

Я в долині росту. Нащо ходиш по скелях?
Я в долині, я тут... Я медовий твій келих.

Приспів.

Не косицю шукай, а мене - відданицю.
Я твоя чарівна і щаслива косиця.

Приспів.

Як хтось інший знайде твою квітку кохання,
Най не рве, най не рве, най вартує до рання.

Приспів.

Най вартує три дні і три ночі надію...
Хтось косиці чудні десь по скелях насіяв.

Приспів.
Мініатюри
Едельвейс - Шовкова косиця.JPG   Едельвейс.jpg   Квіти кохання - едельвейси.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 22.05.2009, 00:15   #53
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

КОЛОДЯЗЬ У МУКАЧІВСЬКОМУ ЗАМКУ

Віки над містом Замкова гора.
Раба володарів. То вже й сама - володар.
Але й на ній захмарна голова
додумалася
викопать колодязь.
Гору здолати і не впасти в гріх,
не спокуситись влади булавою.
А викопать колодязь на горі
з глибокою, підземною водою.
На кін часу - усі свої роки -
І юнака, і воїна, і мужа.
Аби, сягнувши висоти, зірки
дивилися Землі в глибоку душу.

Микола Матола
Мініатюри
м21.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 24.05.2009, 20:57   #54
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗАМОК НАД ХУСТОМ

Той замок - подвиг давньої людини,
Там кості будівник поклав свої,
Який на гору, наче кінь, в шлеї
Каміння тяг з тисянської долини.

На тім камінні сірі лишаї,
Уламки стін у зарослях ожини.
В колишніх залах княжної дружини -
Нора лисяча, кублище змії.

Я у серпневі дні передосінні
Ходив по занехаяній руїні
І думав про хатини вівчарів.

Не замки, а вони на світі вічні,
Їх символ - труд, а не мечі двосічні,
І завжди в них вогонь життя горів.

Дмитро Павличко
Мініатюри
Руїни хустського замку.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 08.06.2009, 16:43   #55
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Густі

До 100-річчя Кротона

У нашому, у файному селі

Сьогодні вшиткі люди веселі -

Святкуємо День храму

І Ви святкуйте з нами,

Щоб стало більше щастя на землі.

Приспів:

Над Боржавов грають верби,

Музика лунає.

Наше славне село Білки

Нині всіх вітає.

Живе у Білках славен на весь світ

Івана Фірцака шановний рід.

Ми гордимось Іваном.

Він аж за океаном

Уславив наш русинський родовід.

Приспів:

Над Боржавов грають верби,

Музика лунає.

Наше славне село Білки

Нині всіх вітає.

Онуки вже виходять на поміст.

У них - дідівський, кротонівський хист.

Івана Сили слава,

Мов зірка - нелукава.

Летить в майбутнє, наче гострий спис.

Приспів:

Над Боржавов грають верби,

Музика лунає.

Наше славне село Білки Нині всіх вітає.

Співаймо нині!Будьмо веселі!

Бо нині маєм свято у селі.

Най лине пісня дзвінко

Про наші славні Білки,

І Кротону вклонімся до землі.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.06.2009, 22:26   #56
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

"ЗАКАРПАТСЬКИЙ ВЕДМІДЬ" БЕЗ ПРАВА НА ПАМ’ЯТЬ

Силач, боксер, артист цирку Іван Фірцак (він же Кротон, Іван Сила) як спортсмен-аматор став відомим і популярним у 20-х роках, коли в столиці Чехословаччини Празі став перемагати на бійцівських турнірах і змаганнях. Він неодноразово ставав переможцем празького клубу важкоатлетів «Прага-Бубенець», а незабаром став чемпіоном Чехословаччини з рукопашного бою й важкої атлетики.
«Закарпатському ведмедю» із захопленням аплодували у 64 країнах світу, зокрема у США, Бразилії, Канаді, Британії, Франції, Німеччині, Австрії. Він 70 разів перемагав у боротьбі з гирьового спорту, був переможцем краси тіла в Парижі. А на прохання королеви Великобританії Іван Фірцак у шкіряних рукавицях на ринзі помірявся силою із суперважковаговиком, на той час чемпіоном світу з боксу Джоном Джексоном. Бій закінчився плачевно. Кротон проломив боксеру грудну клітку — удар був настільки потужним, що тріснула рукавиця. Після такої поразки Джексон не витримав і викинувся з вікна багатоповерхового будинку, а Іванові після цього дружки Джексона помстилися — каменями зняли скальп. Відтак лікарі «прикрасили» голову Кротону золотою пластиною, з якою він прожив ще 40 років. Королева Англії ж не залишилася в боргу — подарувала Іванові унікальний пояс, манжети й шолом, прикрашений діамантами й левами. А власники концерну «Форд», на знак пошани, подарували Фірцаку іменний автомобіль.
Деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона досі ніхто не може повторити. Попри важку черепну травму він був настільки сильним, що міг зрушити з місця дерев'яну хату або ж на витягнутих руках спокійно тримати 30-літрові чавунні бідони з молоком. Переповідають, якось в Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, а потому, зваливши його на плечі, відніс до найближчого ресторану. А попоїсти 160-кілограмовий велетень, кажуть, полюбляв. Щоранку начебто снідав яєшнею із 40 яєць.
Щоправда, на батьківщині його не надто балувала доля. Енкаведисти забрали у Кротона всі його нагороди, відзнаки і навіть фотографії. Це не завадило Івану стати засновником закарпатської циркової школи і силових мистецтв. Нині вже учні його учнів здобувають чемпіонські титули у важкій атлетиці. Утім помер Кротон у повному зубожінні. Нині ж земляки легендарного спортсмена мріють запровадити традиційний силовий турнір імені Кротона, а незабаром планують встановити йому пам'ятник.

Олександр ГАВРОШ
Мініатюри
Обкладинка книги прро Кротона.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.06.2009, 22:28   #57
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

НЕПРИМІТНА МОГИЛА

Похований Кротон неподалік, у Телятинці. (У Білках — з десяток кладовищ). Цей цвинтар в селі ще називають «церквище». Бо раніше тут стояла церква. Але оскільки Боржава весь час цю місцину заливала, то храм перенесли на узгірок.
Ми довго бродимо цвинтарем, але могили найвідомішого мешканця не знаходимо. Деякі хрести справді витинаються з-під води. Пройшовши кладовище вздовж і впоперек, ми знову починаємо розшуки. Нарешті піднявши вінок з-під тесаного хреста, читаємо майже стертий від часу напис — «Іван Фірцак. 28.7.1899 — 10.11.1970».
Кротон похований у потрійній могилі, поруч iз дружиною та братом Петром, який помер того ж 1970-го року. Ружена пережила чоловіка на п'ять років.
І хоча помер знаменитий спортсмен на 71-му році життя, міг прожити більше. Під час одного з боїв за океаном Фiрцак зазнав важкої травми черепа, і лікарі поставили йому замість перебитої кістки золоту пластину. (Тому він носив перуку). Але пластину з часом треба було замінити. У Радянському Союзі ніхто б Кротона за кордон на операцію не випустив. І в останній рік життя рана під пластиною почала загнивати. Донька Ольга каже, що сама її бачила. Регулярно їздив до атлета знайомий лікар з Іршави, але не змiг допомогти.
Похорон народного улюбленця був велелюдний. Попрощатися з Кротоном приїхало багато спортсменів. Могила його скромна і не вирізняється нічим з-поміж інших. Поки що належного вшанування найсильніша людина Закарпаття від земляків не дочекалася. Окрім барельєфа на Будинку культури.

Олександр ГАВРОШ
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.06.2009, 22:29   #58
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЛЕГЕНДА ПРО ЛЕГЕНДУ

Треба бути воістину видатним, аби залишити після себе стільки легенд. Ми йдемо до ще одної живої візитки Білок — двічі Героя соціалістичної праці Юрія Пітри. 93-річний кукурудзовод перед тим, як прийняти журналістів, мусить поголитися. Тож ми терпляче чекаємо. Фірцак був старший за нього на 15 років, але обидва видатні односельці зналися добре. Та й хто, зрештою, Кротона не знав?!
«Ой то був фігляр!» — розповідає Юрій Пітра про веселу вдачу земляка, як купував раз Кротон у Малому Раківці фіру дров. А господар каже, що треба заплатити й за довіз. А Кротон відповідає: «Нащо мені твій довіз? Я сам дотягну!». Той коли таке почув, то каже: «Якщо сам дотягнеш, то можеш дрова задарма брати». Кротон посміхнувся, заліз під віз та й потяг. Газда, коли побачив, то кинувся за Кротоном i просить: «Ти хоч мені за фіру заплати». А Іван просто фіглював з ним. Ясно, що за дрова йому заплатив... А то, бувало, завантажить під Арієвим берегом цілу підводу людей ще й просить кількох найсильніших тягнути ззаду, а сам впряжеться спереду та й витягне усіх нагору. Веселий був чоловік, щедрий, за те його й любили. Коли виступав у школі, то треба було йому на обід спекти гуску і купити ящик пива».
Подібних історій можна почути від багатьох старожилів. І не тільки Білок. Усього про Кротона не перекажеш. Сьогодні вже важко відрізнити, де правда, а де вигадка. Він справді став легендою, народним міфом про веселого закарпатського силача.

Олександр ГАВРОШ
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.06.2009, 23:07   #59
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Густі

КРОТОН
(Іван Сила)

Ой, Іване! Ой, Іване!
Ой, Іване Сило!
Ніщо тебе на цім світі
В житті не зломило.

Дивувалась Америка,
В подиві Європа,
Звідки сила велетенська
В білківського хлопа?

Ой ти, роде наш карпатський,
Нездоланний роде,
Раз таких, як Іван Сила,
Земля наша родить.

Я русин-вкраїнець,
Гір Карпатських син -
На цілому світі
Я такий один.

Хай гордиться мною
Вся моя рідня.
Я - русин-вкраїнець -
Закарпатець я.


Іван Фірцак-Кротон
Мініатюри
Fircak.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.06.2009, 23:12   #60
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Володимир Панченко

ГЕРКУЛЕС

(У давньоримській міфології герой, що відзначався великою фізичною силою. У греків - Геракл).

Він гнув сталеве пруття - диво з див!

В'їдалося в тіло рубище іржаве.

Бикам у Мадриді роги він крутив

Заради хліба - не заради слави.

Він гартувавсь, щоб усім голодним,

Босим дать щастя, радість,

Труд - оцих творців чудес...

Невже казковий Муромець воскрес?

Ні, просто проживає в Білках досі

Цей не міфічний - справжній Геркулес.

1965 рік
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.06.2009, 23:30   #61
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука

Славний хлоп

Його Штати знали й знають,
Аргентина і Європа...
Бо не мали і не мають
На земли такого хлопа.

Приспів:

Кротон - сила незрівнянна,
Людська велич і краса,
Недосяжний у змаганнях,
Як для птаха небеса.

Його знає вся Планета,
Він - людина, як легенда,
Сильна, мужня і тямуща
Наша слава невмируща.

Приспів:

Кротон - сила незрівнянна,
Людська велич і краса,
Недосяжний у змаганнях,
Як для птаха небеса.

Його силі континенти
Стоячи аплодували...
Перед ним і президенти
В шані калапи знімали.


На фото: Кротон у формі, в якій він виступав на аренах цирків і спортивних майданчиках світу.
Мініатюри
Копия Fircak.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.06.2009, 23:34   #62
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Володимир Фединишинець

Силач Кротон

Втомленому неволею, тяжко йому вдома.
Йде у світи!
І за долари, марки, шилінги
Гне рейки, підкови, гвіздки...
Не гне, а в'яже у вузол рейку.
Дивуйтеся , люди й панове, який силач
Народився в Карпатах!
І от би, і от би -
Підкову Карпат розігнути?
Не треба!
Ліпше б рабські хребти розігнути, як дуги,
Випростати хребти покірного земляччя.
Райдужна мрія...
Іван Фірцак закінчив життя у колгоспі.
Колгосп самого - його - зігнув у підкову.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2009, 17:50   #63
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Спомини
(У 40-річчя Карпатської України)

Немов ввижається столиця Хуст —
Замаєний, розспіваний і гордий,
А з півдня, з висохлих угорських пуст
Знімаються, мов хмари, дикі орди.

Ой, буде буря, ой, ударить грім,
Зачервоніє кров'ю Срібна Тиса!..
Заклекотів, урвався хмаролім,
І спів, і сум в один акорд злилися.

Ревли гармати, гори заревли,
Мов львиця зранена — земля зривалась…
Кров потекла, могили поросли,
Коли орда столицю здобувала.

І від тоді, як вітер загуде
І панихи править у Карпатах,
Хтось схлипує й питає: де ж ви, де,
Ой, лицарі абсурду, соколята?

Минулося, та не забулось! Хуст
Остався спомином живим понині:
Розстріляний стрілець, а з його уст
Останній покрик: «Слава Україні!»

Зореслав
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2009, 17:54   #64
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Ґренджа-Донський

В СВІТ ЗА ОЧІ…

Ридають хустські мури, шани гідні,
по вулиці вже видно стежі банд…
Прощай, мій краю, і прощайте, рідні!
Мені в п’ятах брутальний окупант…

В світ за очі іду… Куди — не знаю,
топлюся й ловлюся за стебло,
та серце, краю мій, тобі лишаю,
з собою лиш беру своє перо.

Твій плач і зойк сумління не зворушить,
ридань твоїх ні інший варіант,
мене десь еміграція задушить,
тебе здавить брутальний окупант.

Та вічно тут не буде володіти,
ми ще розвалимо його тюрми!
Коли не ми, тоді хоч наші діти
здобудуть те, за що боролись ми…

Прощай, мій краю, любий і єдиний!..
Вже видно стежі гортіївських банд…
Тікаю геть, сумний і нещасливий,
бо вже в п’ятах брутальний оккупант.

Хуст, 16 березня 1939 року
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2009, 18:26   #65
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Дуже хочу жити!
До безтями!
І любити —
Щоб аж серце стисло.
Де гніздяться почуття? —
У мислях.
Чим живиться мисль моя? —
Чуттями!
На Говерлі я стою зумисне:
З гір далеко видко…
Зачекайте! Подивіться! Блисне! —
Й знову зшиє над горами
Небо синя нитка
Життя і любові.

В. Фединишинець
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2009, 18:38   #66
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ВИНОГРАДНИЙ КРАЮ

Величальна

Високі гори і рясні долини,
Де виноградне море синьо плине,
Най вічно — гори і най вічно — вина!
Най вічно слава про Карпати лине!
Верховинний краю,
Любий мій розмаю!

Приспів:

Карпатське сонце
Виплекало гронце.
Капатські схили
Красно уродили.
Здоров'я сонцю
І здоров'я схилам!
Здоров'я людям —
Роботящим, милим!

Зелені гори і стрімкі ялиці —
Тут хмарам казку слухати ялося.
Най люди вічно світяться на лицях!
Най вічно будуть повними пивниці!
Золотий мій краю,
Щирий мій розмаю!

Приспів.

Гей, рідні гори — вам цвісти довіку!
Довіку грати рідним бистрим рікам!
Довік родити схилам і низинам!
Най ріками течуть карпатські вина!
Виноградний краю,
Щедрий мій розмаю!

Приспів.

В. Фединишинець
Мініатюри
Виноградники Іршавщини.JPG   Виноградники Берегівщини.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 23.06.2009, 19:12   #67
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

МІСТО НАД УЖЕМ
Пісня

Красень над Ужем — Ужгород мій,
В річці красу роздивляє.
Місто кохання і місто мрій,
Місто, в якому дива є.

Приспів:

Я з тобою над Ужем —
ще й нині закоханий.
Ти зі мною над Ужем —
ще й нині сполохана.
Ужгород — мій! Ужгород — твій!
Я захоплений знов.
Ужгород наш — древній і юний,
як любов.

Давня фортеця — скарбниця мрій.
Сиве каміння — казкове.
Місто весняне — Ужгород мій,
Сина мого колискова.

Приспів.

Діти грайливі — Ужгород мій.
І голуби на майдані.
Дивиться сонце з-під людських вій,
В місті — і праця, й кохання.

Приспів.

В. Фединишинець
Мініатюри
Спокійний Уж.jpg   Корзо.jpg   Зображення001.jpg   Проспект Свободи.jpg   Джин.jpg  

szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Малой
Старий 19.10.2009, 02:57   #68
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ВТРАТА

Пам’яті Олекси Янчика —
поета, побратима


У Студеному — осінь холодна.
У ялиці приспущені віти.
Ще й сичить, мов змія підколодна,
Перевертень: вітер.
І куйовдить дівчатам коси,
Що стоять на шкільному ґанку,
Нині школа від самого ранку
Не сміється — голосить.
І така її болісна туга…
Чом в учителя губи сині?..
Верховинці утратили друга,
Верховина утратила сина.
Ось і перший сніжок лапатий,
Чом не тане, торкнувшись лиця?..
Верховинці оплакують брата,
Верховина — співця.
За труною йдемо — ніби вмерлі,
Кожен думає: може, лиш сон це?..
Полягло на високій Говерлі
У шовкову траву його сонце.

Василь Вароді
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 19.10.2009, 03:00   #69
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Гренджа-Донський

ВЕРХОВИНО, МАТИ

Нема таких долиночок
І такого гаю,
І потоків срібно звучних,
Як то в нашім краю.
Нема таких бережечків,
Борів зелененьких,
Куди б ми так гуляли,
Як по сих рідненьких.
Верховино, наша мати,
Нам тебе любити,
Не мож тебе позабути,
Тебе полишити.
Ви, дівчата-голубчата,
Хлопчики-соколи,
Не забудьте рідне слово,
Ніколи-ніколи!
Не забудьте рідну пісню,
Що вас мати вчила,
Доки з уст вам забере
Студена могила.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 19.10.2009, 03:01   #70
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Гренджа-Донський

ТОБІ, РІДНИЙ КРАЮ

Тобі, рідний краю, і честь, і любов,
Хай вітер гуде пісню волі,
За тисячу років і сльози, і кров
Пролив твій народ у неволі.
Криваво стояв у тяжкій боротьбі
За волю, за рідну державу,
Був вірним до смерті, країно, тобі,
За правду, за честь і за славу.
За волю народу, що з мертвих воскрес,
Життя ми готові віддати,
Щоб сонце свободи світило з небес
На наші зелені Карпати.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 19.10.2009, 03:03   #71
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

КРАЮ МІЙ

Краю мій, зелений, величавий,
Де на скелях — снігу валуни.
Темно-русі букові причали
Кличуть моє серце з далини.
Де б мої дороги не блукали,
Де б не зупинялися вони,
Завжди ранок світиться зірками
Із чола карпатських верховин.
Краю мій із пахощами глиці,
Синя Квітко в розсипах роси,
Дай мені ніколи не напитись
Досхочу смаглявої краси
Гір твоїх і вод, і трав, і неба…
Лиш як туга напливе гірка,
Дай мені поплакати у тебе
На руках.

Христина Кирита
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 19.10.2009, 03:15   #72
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Карой Балла

КАРПАТСЬКА ОСІНЬ

А осінь тут красива, наче ти,
Коли своє розчісуєш волосся.
Вона тремтить, дзвенить, вона співа
Легких вітрів пахучим стоголоссям.

Легких вітрів пахуче стоголосся
Вітрила віршів нап’яло над Ужем,
І ми впливаємо, немов на килимі казковім,
На листі золотім у надвечір'я дуже.

На листі золотім у надвечір'ї дужім
Настиг нас жовтень, весь в холодних росах…
Моя кохана, ти настільки меніі рідна,
Як і ця осінь, що розчісує волосся.

***
Мініатюри
Осінь у Карпатах.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 21.10.2009, 00:29   #73
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Ласло Балла

ВДОМА

Я повернувся з того краю,
де потерпав без рідних слів…
І от збентежено спиваю
Знайомі пахощі полів.

Переді мною Уж хлюпоче,
ширяє птаства милий рій,
і древня річечка шепоче:
«Скажи, де був ти, сину мій?»
Мініатюри
Река Уж.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 21.10.2009, 00:32   #74
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Юрій Шип

ДОКИ БУДЕ ВЕРХОВИНА

Треба матір для дитини,
Для пташини треба небо,
А під небом для людини
Рідний край і долю треба.

Поки сонце є і небо,
Поки є життя на світі,
Верховинцю доти треба
Рідні гори й доли рідні.

Поки звори зеленіють,
Доки є на світі мати,
Віру в Бога і надію
Верховинці будуть мати.

Доки буде Верховина,
Поки є земля — Карпати,
Так, як матері дитина,
Буду щиро всім казати:
Тільки ті на світі люди
Переводу не зазнають,
У яких в серцях усюди
Є любов до краю.

***
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 21.10.2009, 00:47   #75
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Андрій Патрус-Карпатський

НАДІЯ

Хай осінь напнула сріблястий фіранок,
Вершина Говерли снігами біліє, —
Ти — сяйний травневий незайманий ранок,
Чорнявко Надіє!
Хай вітер-бешкетник шугає в діброві,
Хай серце про зустріч схвильовано мріє,
Бо ти спалахнула, як пісня любові,
Горянко Надіє!
Ти — дума жагуча, ти літа багряні,
Ти — сонце ласкаве, що й жовтень зігріє,
Ти — зірка чарівна на росній поляні, Гуцулко Надіє!
Ти — айстра розквітла, принада осіння,
Що змусить кохати, бо звабити вміє,
Очей твоїх ніжне, гаряче проміння,
Вкраїнко Надіє!

***
Мініатюри
Вершина Говерли.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 03.11.2009, 00:13   #76
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

МОЯ УКРАЇНА

Там, де гори мчать у небо круто,
Де органить праліс на вітрах,
Де міського двиготу не чути,
Де не знають олені про страх,
Там я, Україно, в тім краю
Батьківщину віднайшла свою.
Де плоти на ріках пропливали,
Де пливуть комбайни у поля,
Де шляхи спішать за перевали,
Де врожаєм повниться земля,
Там я, Україно, в тім краю
Світлу долю віднайшла свою.
Де найближчі і найбільші зорі,
Де орел ширяє в небесах,
Де художник кольори прозорі
Відшукав, висот краси досяг,
Люба Україно, тут мені
Світять, світять твої добрі дні.

Ольга Рішаві
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 03.11.2009, 00:45   #77
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Вася Ужанський (Василь Діянич)

РІДНЕ НЕБО

Кажуть, десь в далекім світі
Диво, а не небо.
Кажуть, десь в далекім світі
Вічно синє небо.
А моя душа щаслива,
Як у змінах, переливах
Бачить рідне небо —
Кращого не треба.
Мініатюри
PICT0361.JPG   PICT0011.JPG   Підгорб (початок виноградників).jpg   Зображення023.jpg   PIC_0362.jpg  

PICT0335.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 07.11.2009, 22:23   #78
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Пачовський

СКАРБ РУСЬКОЇ ЗЕМЛІ

Чи знаєш той край, де живе наш народ,
Де вина земля наша родить?
Де в заході сонця горить Ужгород,
Над Ужом два cонця заходить?
Йде сонце черлене одне понад гай,
А друге на річку сідає —
І стелиться плай золотий на ручай
Ай світло на горах палає…
Золотяться гори, і замок горить,
І вежі церков Ужгороду —
Рибалка, як голуб, у світлі сидить
Над Ужем і дивиться в воду.
Як сонце купається в плесі на дні
І річку золотить у ряску.
Він рибоньку удить сріблисту в огні

І тихо розказує казку.
— То скарб наш, заклятий у зеркалі вод,
Як сонце сіяє крізь воду,
А скарбу сокотить, як вірить народ,
Наш князь золотий Ужгороду!
З мадярами він серед бою поляг,
А скарб наш заклав під землею —
На тисячу літ, не схилився наш стяг,
Аж воля заблисне над нею!...
І з’явиться лицар на тисячу літ,
Що скарб для народу отворить, —
І наше багатство здивує весь світ,
Як руський народ заговорить.
Будь гордий за край, де прожив наш народ
Літ тисяч в темниці розп'ятий —
А духа зберіг серед темних пород,
Як скарб, в рідній мові заклятий!
Мініатюри
Рыбак на Уже.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 22:38   #79
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗА ГОРАМИ КАРПАТАМИ

Під дебрями горбатими
На березі Ріки,
За горами Карпатами
Біліються хатки.
Мов гілочка відірвана,
Там жменька тих жила,
Що над віками-прірвами
Вкраїну пронесла.
Ні чадом, ані інеєм
Не вкрились їх стежки.
Під вітчизняним іменем
До мене йшли батьки.
Крізь грози лиха і сльоту
Ішли вони на схід.
Вказати йшли на землю ту,
Де мій почався рід.
Позаду десь, позаду десь
Розлук німі хребти,
Нас мати щастям радує,
Теплом душі — брати.
Вік буду гідний імені
Людей тих з верховин,
Що із століть прийшли мені
Сказати, чий я син.

Василь Вовчок
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 22:40   #80
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Вася Ужанський (Василь Діянич)

РІЧКА ТУР’Я

Річку Тур’ю і у бурю
Дуже легко перейти,
А без бурі навіть кури
Не замочать в ній хвости.
Лиш з паперу піонери
Кораблі по ній ведуть
Та матроса довелося
Справжнього зустріти тут.
Тільки зиркну, безкозирку
Хвацько набік заломив.
Що там Тур’я! Він у бурю
Чорне море борознив…
— Звідки родом, звідки ходом? —
Запитав матроса я.
— З Тур'ї родом, з Тур'ї ходом:
Рідна хата тут моя.
На простори в Чорне море
Як потрапив ти з Карпат?
— Дуже просто, бо на простір
Всі річки із гір спішать.
Більш нічого молодого
Я матроса не спитав,
Тільки довго, дуже довго
Сам над Тур'єю стояв…
Тур’я — річка невеличка,
Та шуміти гучно їй,
Раз у море через гори
Шлях знайшла широкий свій.

***
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:03   #81
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Петро Скунць

МІЖГІРСЬКИЙ МОТИВ

У карпатське надвечір’я там, де привиди й повір’я
ще недавно присідали до селянського стола,
у карпатське надвечір’я там іде моє Міжгір'я
у майбутнє дивне місто із прадавнього села.
І куди йому спішити? У селі простіше жити,
вдосталь свіжого повітря і веселої води.
Але мало нам, повірте, цих криниць, річок, повітря,
коли в світі є пустелі й нерозтоплені льоди.
Можна дбати лиш про себе, нам же іншу долю треба:
всій Вітчизні передати вроду тіла і душі.
Он сувора північ кличе — даймо їй людське обличчя
і вдихнімо в неї душу, цімбори-товариші.
У Марії й Василини на розмови півхвилини,
а півднини вже говорять і нема тому кінця.
Має доньку Василина, а Марія має сина,
їх ладнають молодиці до щасливого вінця.
Але донька Василини про весілля і христини
навіть слухати не хоче, на казкову жде любов.
А дорослий син Марії про весілля теж не мріє,
все щось креслить і майструє її легінь чорнобров.
І не хоче смачно їсти, а високих прагне істин
сім'янин благополучний, що у домі має рай.
І злітаються в Міжгір’я вечорами всі сузір’я,
і краса така навколо, хоч ніколи не вмирай.
Але вранці правда різко перестріне обеліском,
вічним полум’ям у сквері і могилою батьків…
І не можна покидати землю цю гірську — то мати,
і не досить їй привіту з поїздів та літаків.
Мати хоче мати сина. Тільки в цьому її сила,
полонина хоче мати вівчаря-сопілкаря.
Але світом крутять диски, всюди ритми, крики, виски,
всюди зблиски, крізь які не процідиться зоря.
Не тримаюсь я за давнє, лиш за ті дороги славні,
вже не бідні, але рідні, по яких ішли отці,
не тримаюсь коломийки, але нею душу вмийте,
старики двадцятилітні, як столітні молодці.
А тоді ідуть шукати щось гарніше за Карпати,
за шугайську Колочаву, синьоокий Синевир.
Мир тобі, моє Міжгір’я, мир, і щастя, і довір’я
на дорогах, що крізь нетрі прорубались без сокир.
Мир тобі, що день зустріти з-під солом’яної стріхи
вийшло вчасно, не заснуло за приземленим вікном.
У піснях сумуй і смійся, а фальшивих криків бійся
І співай своєї пісні, почуттів не економ.
Ти орало, ти косило і ніколи не просило,
будувало і співало, ти це вмієш і тепер.
Ти з блакитними очима, ти з легінськими плечима,
і твій Кук по богатирськи небеса твої підпер.
І вдержати над собою, і вдержати не злобою,
За щасливою судьбою таємничі небеса…
Мир тобі, столице чиста мого співу і дитинства,
І краса, краса одвічна і нових людей краса.

***
Мініатюри
Морське око.jpg   Синевирський перевал.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:06   #82
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Андрій Патрус-Карпатський

НА КОНЦЕРТІ

Михайлові Кречкові

У серці я відчув сьогодні
Зелений шум лісів,
Гірські потоки буйноводні
І пісню журавлів.
Я слухав хор над
Ужем в залі.
А чув — трембіти клич
На Веречанськім перевалі
Уздовж стрімких узбіч.
Здавалося, співали щирі
І гомінкі пісні
Садки у тячівськім міжгір’ї
І луки навесні.
Пливла мелодія духмяна
Із лучанських ланів
І приспів: «Шіді-річка-дана!»
Мов Туря, тут бринів.
Співала Тиса голубина,
Іршава молода,
Що рідна мати-Україна,
Мов квітка, розквіта.

***
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:15   #83
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Юн Міхалко

МОВА ГРУШІВСЬКОГО МОНАСТИРЯ

Я бачу його і чую здаля,
Як мовлять дерева, і дзвони, й земля.
Там в давні часи потепління, відлиги
Виходили перші божественні кнниги.
Там руська й румунська — дві мови прегарні
Сліди залишили в церковній друкарні.

***
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:18   #84
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Петро Мідянка

БЕРЕГІВСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ

Знялася галич чорна із каштанів,
Старому утру бамкнув з вежі дзвін.
І нам незвично в місті без вітання.
Багатолюддя незвичайне в нім.

І попри все йде метушня службова,
Пиха навмисна гонористих дам.
Нерозбериха вулиць кольорова,
То селянину зовсім не біда.

І над шпилем кружляють чорні птиці,
Багряне небо висне над шпилем.
Живем, провінціє, в підступності амбіцій,
Але радіємо, що все-таки живем.

***
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:21   #85
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Петро Мідянка

ЙОСИФ БОКШАЙ. ОРНАМЕНТИ

Ти моє незаймане, чисте склепіння;
Ні до чого сокира, навіщо різець!
Не осіння мана приведе в отупіння,
А відсвіти з синіх на вежах розет.
І тут підбереш ніжні барви і гнівні…
Здичавілою в’яззю! На склепінні, на стелі!
В кривульку, в рокликання й німі вензелі,
Як у схованій зайдами чорній землі…
Урочисті фелони снують під склепінням.
Крутий підбереш на полотнах заміс, —
І тріпочуть чужі херувими наївні…
Може, їх спопеляє тихий Радванський ліс.
Ще вітальних гекзаметрів линуть слова…
Потойбічні, живущих лякаючи, тлінні…
В Бабинці кільчиться зелена трава!

***
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:25   #86
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Кузан

ВЕРЕСНЕВИЙ ВЕЧІР

Вже сонце стомлено і важко
Пірнає у свою Державу —
Воно не де-небудь ночує —
Воно ховається в Боржаву.
Вже мочить у воді холодній
Своє розпатлане волосся,
Вже понад берегом стихає —
Гаряче денне стоголосся.
Село стихає. У Боржаві
Хлюпочуть зорі і планети,
І місяць вже обсипав сріблом
Близькі й далекі силуети…
Підходить мати: «Що, дрімаєш?
Стомився ти… Ходім до хати».
Я не дрімаю. Я сьогодні
Ні крапельки не хочу спати.

* * *
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.11.2009, 23:39   #87
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Кузан

ЗОЛОТО КАРПАТ

(Пісня)

У полонині міст, мерехтінні літ
У душі вогонь, за плечима світ.
Де гладкий асфальт, мов карпатський бук
І летить печаль, мов трембіти звук.

Приспів:
Золото Карпат, золото пісень,
Я лечу до вас у святковий день.
Хай вони дзвенять, хай лунають і
Щастя і любов будуть на Землі.

Крізь столичний шум чую як ручай
Кличе до батьків, просить: зустрічай
Це тепло землі, цю любов Карпат
Де, серед краси, кожен друг і брат.

Приспів.

Кожен друг і брат, мати і сестра.
Щастя і любов нам несе краса:
Чарівний ручай і карпатський бук,
Світ із полонин і трембіти звук.

Приспів.

***
Мініатюри
Осінь у Карпатах.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 04.01.2010, 01:57   #88
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ГРУШЕВО

Пам’яті Василя Тегзи

Дивак малює соняшники й гори,
Яскраво-жовті соковиті пелюстки
І верховинські на джергах узори.
Музей в будинку втнув, та ще й який!
Тут тисячами всякого начиння:
Холошні, бунди, стоси сорочок,
Череси, бирки, кручене коріння,
Мотики, чокани, якийсь ціпок,
Старезні кросна, цівки, мотовила,
Пересучові ничилниці, берда, ціп,
Гаршови, довбні, граблі, вила,
Пацьорки, згарди, гребінці,
Коновки, бочки, бербениці,
Монети, колукул і дзвін,
Банкноти, що не стліли, як столиці.
І тиглазув, що триста літ без змін.
Здається: предки всі прийшли у гості.
З різних епох, містечок, сіл.
І кожен мислив не про високості,
А про насущний хліб, пісний розсіл.
А щоб злодюга слушного моменту
Не зміг би посягнути на скарби,
Наш предок, крім сільського реманенту,
Мав під рукою все для боротьби –
Бартки, сокири, шаблі й карабіни,
Пістолі чудернацькі всіх мастей.
Бо за фортецю слугували й сіни
З засувкою із дуба для дверей. Окремо
на покуті – Божі книги,
З монастиря місцевого, мабуть.
Далеко не усім була до шмиги
Стара друкарня, що з’явилась тут.

Михайло Носа
Мініатюри
Грушово. Музей Сріберна земля.jpg   Грушово. Музей Сріберна земля2.jpg   Музей Сріберна земля - 1.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2010, 00:18   #89
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Пачовський

СРІБЕРНИЙ ДЗВІН

(Фрагмент поеми)

Ой, дзвін дзвонить, місяць сходить,
Срібна Русь у світлі грає;
Де ударить його голос,
З-під землі Русь викликає.

Ой, дзвін дзвонить, робить чуда,
Глухі чують, сліпі бачуть,
Німі стануть говорити –
А відступники заплачуть…

Звідки ж в нього така сила?
Звідайтесь в Богоревиці –
Тут дзвонив він сімсот років
Під землею у темниці.

Як на Русь орда летіла,
Його скрили перед нею –
А й всі люди тут пропали,
Дзвін лишився під землею.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2010, 00:23   #90
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

(Продовження...)

Третій рік війна велика
Яла кровцю людську пити –
Підійшов він, як заклятий,
З-під землі народ будити.

Кінь біг полем та й ударив
В дзвін сріберний копитами –
Як дзвонити срібний голос
Понад сонними полями:

Вчули люди, що дзвін дзвонить,
Хто жив, біг і дивувався:
Цілий срібний дзвін великий
Серед поля звідки взявся?

Цілий срібний руський напис,
Сяє жовто в день погідний –
А під бурю з хмар синіє,
Як блакитний стяг наш рідний!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2010, 00:25   #91
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Цілий срібний, руський напис,
Рік за князя Ярослава:
Тисяч тридцятий четвертий –
Ось де, люди, - наша слава!

Ярослав, наш князь великий,
З Києва слав уграм зятя –
Та заслав той дзвін сріберний
Срібній Руси Закарпатя!

Настя, дочка Ярослава,
Йшла до угрів за Андрія –
Привезла той дзвін сріберний –
Ясний, чистий, як лілея.

Привітав народ царівну
Серед співу та веселля –
Як зронила віще слово
Через злото ожерелля:
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2010, 00:27   #92
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

- Срібна Русе – прийми в дарі
Дзвін сріберний Ярослава -
Нехай дзвонить, поки буде
Гомоніти Твоя слава!

- Як загубите ту славу,
Не дай, Боже, в чужім полі -
Дзвін дзвонити перестане
І зів’янете в неволі.

- Буде ждати, аж повстане
Нове горде покоління –
І тоді він знов заграє,
Повен блеску та проміння!

Ось він дзвонить: Тисяч років
Тому ми тут панували,
Де дзвеніла наша слава,
В церкві срібні дзвони грали!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2010, 00:28   #93
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Де дзвеніла наша мова,
Наші ниви золотіли –
Наші городи та села
Виноградами леліли!

Ось він дзвонить – сонце сходить,
Срібна Русь у світлі грає –
Дзвін свободи чуда діє,
Наша слава оживає!

Ужгород, 1921 р.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2010, 00:30   #94
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Автор (Василь Пачовський) пиcав: «В Богоревиці на Закарпатті добуто 1917 року срібний дзвін із часів Ярослава Мудрого. Мадяри завезли його до Братислави та розбили. Я зложив поему «Сріберний дзвін», яка була дуже популярна серед молоді 1920-30 рр.»
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:10   #95
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *
Чи є ще краща земля, як Карпатська Україна?
Оперезали її високі гори сині, обмаїли зелені ліси, закосичили винниці з золотими виноградами, а річки сріберні опоясали блакитними стрічками.
Така вона красна та Срібна Україна!
А як уліті леліє красою до золотого сонця, а восени красується різноцвітним листям дерев під лазурним небом – то ані на папері не списати, ні в пісні не проспівати!
На колінах молюся Богові старинною колядкою: «Сійся, родися жито-пшениця на Україні для Закарпаття, радуйся, Срібная Земле!...»

Василь Пачовський. «Срібна Земля»
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:12   #96
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

У КАРПАТАХ

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


У Карпатах все чудове —
І зима, і літо,
Благодатний шум діброви,
Днина мила й світла.

Приспів:

У Карпатах велич Бога
І краси земної,
Тут проторена дорога
Доброти людської.

У Карпатах день врочистий
Вінчання природи,
Гори красні, небо чисте —
Свято насолоди.

Приспів.

У Карпатах не погасне
Полум’я райцвіту,
Вболівання про сучасне
І майбутнє світу!

Приспів.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:15   #97
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

РОДОВІД

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


Родовід моїх краян
На ростинах предків зріс…
Де Господня правда — Пан,
Там є невмирущий зміст.

Приспів:

Вічносущі мої предки
Бога величають,
Де нескорені смереки
Осені не знають.

Мій праотчий, рідний край
Чари вічності дає:
Животворний водограй,
Що потоки райські п’є.

Приспів.

Спів колиски і трембіт —
Голос радощів і бід…
Мій прадавній красний рід —
Божа квітка-многоліт.

Приспів.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:17   #98
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

СЕРЦЕ ДУХНОВИЧА

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


Наша доля — його рани,
Наша неміч — його біль…
В ньому маємо, краяни,
Мужа величі надій.
В його серці наші смутки,
Сподівання і любов —
Верховин святі набутки
І свята пульсує кров…
В ньому наша сила й слава,
Божа ласка та краса,
Віра чиста, не лукава,
І Карпатські небеса,
Мали й маємо у ньому
У снігах зими — весну,
Сонце — в мороці нічному,
Ліки, хоснаві від сну…
Так від прадіда й від діда:
В нім наш мудрий добрий світ,
У якому Земля Срібна
Береже свій родовід.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:18   #99
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ОСІНЬ

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


У горах — я, багряний ліс
Та синя купіль ввишині.
У серці грає геній Ліст —
Дарує чари неземні.
Вогонь у маєві краси
На лоні зворів і рокить…
О лісе-друже, ти єси
Едемським дивом у ту мить,
Коли палаєш черешнево,
Берези злотом шерехтять,
Фарбує гори кожне древо,
Душі дарує благодать —
Сумну і радісну тривогу
За цей казковий вертоград…
І щиру вдячність пану-Богу
За чарівну красу Карпат.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:20   #100
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗИМА

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


Білі бджоли, білий цвіт
Линуть небокраєм.
Навкруги біліє світ:
Бог нам посилає
З білих маковиць Карпат
Вісників зимових.
Біле поле, білий сад,
Берест у діброві…
Білі гори вдалині
Білий ліс гойдають.
Біла радість у мені
В білій казці краю.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:21   #101
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

РАЙСЬКИЙ ЛИСТОПАД

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


Літає в лісі позолота,
Як райський листопад:
Душі та серця насолода —
Краса моїх Карпат.
У ній святе благословення
Небесного творця,
Щедроти вічного натхнення
Безсмертного Митця.
Густі тумани Верховини
Не сходять із осінніх чат…
Журливі, втомлені та сині
Дощі над ясеном ячать…
А я радію: шум зелений
Живе, поринувши у сни.
Не відбере зима від мене
Мої зелені ясени!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:25   #102
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ПІСНЯ ПРО БЕРЕЗНИЙ

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


Піду я у синьогори,
Та й на Явірник високий,
І побачу неозорий
Дивосвіт краси широкий.

Приспів:

Завжди коханий Березний —
Зелений барвінку над Ужем:
Мій болю, мій світе чудесний,
Коханий навіки мій друже.

Приспів.

Прихилюся до берези,
У долину подивлюся,
За великий мій Березний
Щиро Богу помолюся.

Приспів.

Найду квітку-розмарію
І п’янкий чебрець пахучий,
Душу й серце розігрію
Диво-зіллям невмирущим.

Приспів.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:27   #103
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

МІЙ КРАЙ

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


Доля моя — доли й гори,
Кучеряві м’яти.
Їх сповинок неозорий —
То мої Карпати…
В горах зілля пахне медом
У піснях розмаю,
Велич Бога, щастя неба
У бескидах маю.

Приспів:

Край мій, Верховина моя рідна,
То земна краса казкова,
Серцю така мила і привітна,
Як голубка чорноброва.

Де безмежні вежі сині,
Дзвін струмків у зворах
І на радощі людині
Сходить сонце в горах
(Благодатне і привітне),
А над зелен-плаєм
Ружа-розмарія ківітне, —
Там душа співає.

Приспів.

До Господнього порога
Простягаю руки,
Молю, молю, молю Бога
За ялиці й буки,
Бо мою тут батько-мати
Долю колисали,
Лікували рани болю
Гуслі та цимбали.

Приспів.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 23.06.2010, 00:30   #104
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

РІДНА СТОРОНА

Слова Юрія Шипа
Музика Василя Гайдука


Мої гори, рідні гори —
Моє щастя неозоре:
Із прадавніх сивих літ
Мій тут родовід.
Понад гори, понад плаї
Вітер плаче і співає
В стороні моїй —
Грішній і святій.

Приспів:

Гей, Карпати, мій роззмаю:
Смерековий зелен-раю,
Водограю рік —
Я твій син повік.

Твої гуслі яворові,
Струни ніжної любові,
Папороті цвіт —
Райський дивосвіт.
Гори, доли кучеряві,
Шати бескидів яскраві
Сяють у росі —
У святій красі.

Приспів:

Гей, Карпати, мій розмаю:
Смерековий зелен-раю,
Водограю рік —
Я твій син повік.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 09.08.2010, 06:35   #105
 
Реєстрація: 29.07.2009
Повідомлень: 1,576
Ви Подякували 1 раз(ів)
Вам Подякували 10 раз(ів)
За замовчуванням

А ссылочек на mp3 у вас нет случайно?
nov06001 поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.10.2010, 23:48   #106
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

nov06001, к сожалению, нет. Если найду, то добавлю.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 20.11.2010, 20:32   #107
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василий Галас

Я живу на Закарпатье

(песня)

Я живу на Закарпатье —
есть такой волшебный край.
Если мог бы выбирать я —
снова б выбрал этот рай.
Здесь — ручьи живой водицы,
эдельвейсы расцвели,
в небе можно очутиться —
небо в шаге от земли...

Припев:
Честь имею — закарпатец!
Что там графы да князья... —
это выше: Бог мне — братец,
люди — ангелы-друзья...

Есть крещатики, арбаты,
городов земных полно.
На моём пути — К а р п а т ы,
я по ним хожу давно.
Волей тешусь, небесами.
Захочу — звезду сниму —
убедитесь в этом сами —
только руку подниму...

Припев.

Я живу на Закарпатье —
есть такой на свете рай.
По горам привык ступать я.
Каплет солнце через край,
лес наш не переводился,
вин и мёда сторона...
Божья даль, где я родился, —
нет, не область —
а страна!

Припев.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 05.01.2011, 23:19   #108
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василий Галас

Орда

Сминая суть моих сторонок,
пришла "орда" бензоколонок.
И города мои и веси -
в слезах от их звериной спеси.
Те АЗС - как тараканы:
их "расплодили" истуканы...
Одна другую подпирает.
Кто допустил - хоть понимает
безумье дел своих ничтожных,
без чувств, без совести,
безбожных?..
Презренной алчности угодник -
на что позарился, негодник?..
Набить карман - ума не надо.
Найдёт бесчестия "награда"
в веках чиновного болвана.
Ну а пока - на ране рана...
И нет спасения от боли.
В тисках бензиновой неволи -
святая суть моих сторонок.
По л з ё т
о р д а
бензоколонок.

Мукачево
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 05.04.2011, 22:41   #109
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ТЯЧЕВУ
Люблю я Тячевом ходити,
Коли весняні дні стоять,
Промінням сонячним облиті,
Церков верхівки вже блищать.

Живу я в Тячеві недавно,
Та все тут встигла полюбить.
Знайомі стежки та дороги,
Небес безмежную блакить.

Люблю і Тису я бурхливу,
Що з гір збігає у Дунай,
Таку величну і грайливу,
Таку, як весь карпатський край.

У зелень вдягнені Карпати
На варті часу височать.
І, вбравшись у весняні шати,
Тополі лагідно шумлять.

А взимку Тячів затихає,
Не чути гомону навкруг.
Здається місто засинає
Під тиху пісню завірюх.

Живу я в Тячеві недавно,
Не тут почну життєву путь.
Де б не пройшла моя дорога,
Не можу Тячів я забуть!

Н. Маджара
Мініатюри
Фонтан.jpg   Зображення040.jpg   Зображення010.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 05.04.2011, 22:58   #110
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Гуцулка

На тобі женюсь, гуцулко,
На царівні полонин.
Грає нам весна на скрипці,
Б'ють вітри у бубен.
Грає сонце, сонце грає
На золотих струнах,
А веселка виграває
На своїх цимбалах.
Ти сорочку-вишиванку
Сьогодні одінь.
Ми підем з тобою зранку
У синю далечінь,
Де ростуть стрункі смереки,
Де смачні буркути,
Де протоптані стежинки...
З них нам не звернути.
Ти візьми вінок з барвінку,
І перстень надінь.
Ти була ще вчора дівка,
А я був легінь.
Нас сьогодні повінчають
Наші сині гори.
Нас сьогодні привітають
Всі мої цимбори.
Вип'ємо вино із чаші,
Будемо співати,
Хай радіють серця наші,
Будем танцювати!
Хай радіє бистра Тиса,
Говерла висока.
Ти їм, люба, усміхнися,
Моя синьоока.
Гей, гуцулко, гуцулочко,
Моє ти кохання,
Цілувати твоє личко
Буду аж до рання.
Гей, гуцулко моя мила,
Квітко едельвейса!
У коханні наша сила
Завжди збережеться.

М.Н. Кобрин
м. Виноградів
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2011, 20:23   #111
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Про хлопчика з Верховини - або - Бабусинi жалi


З рідної домівки
у чужі міста
всіх жене у найми
нинішня нужда...
Не закінчив школу
і її онук.
У світи подався,
бо - не до наук.
В Києві - півроку.
У багатія.
Злодій, тож - нівроку
"хата" є своя.
Ще щось будувати
вирішив однак.
В нього бідувати
змушений юнак.
Як йому живеться
гірко - знає Бог.
Він у наймах рветься
за дорослих двох.
Думає - що мука
не на все життя.
Та не жде онука
інше майбуття.
Вирок в цій країні
мОлоді такий:
хрест заробітчанства
їм нести важкий.

...Мірно і неспішно
час по колу йде.
Журиться, невтішна
бабця, внука жде.
Плаче бідна: марно
серденько вмовлять.
Знає - як малому
рученьки болять.

Кара без провини...
Мов підбитий птах -
хлопчик з Верховини
гине у світах!

Василь Галас

szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2011, 20:31   #112
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ПІСНЯ МАЛИХ ЗАКАРПАТЦІВ

Я пишаюсь рідним краєм:
Виноградом, садом, гаєм,
Горами і потічками,
Родом тата, родом мами,
Людьми рідної землі,
Хто мав паростки малі,
Від коріння проростав…
Й хто народом краю став.
Тут традиції прадавні,
Рівних націй внуки славні
Виплекали, мов дитину,
Закарпатську Україну.
Я пишаюсь краєм рідним.
Хочу бути його гідним,
Оберегом родоводу —
Колоритного народу.

Маргарита Меденці
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 10.04.2011, 20:51   #113
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Закарпаття

Софія Малильо

Роде наш, закинутий в Карпати,
долю твою гірко споминати, –
там задавнений, безмірний біль!
Сам ти в темноті свого терпіння
сумнівався, де твоє коріння
і в Карпати ти прийшов звідкіль.
Почитаймо хроніки–аннали!
Там і край наш часто споминали:
як своєї волі не вберіг,
як чужинські королі й магнати
йшли над русинами панувати,
кривдили і зневажали їх.
Русина вони загнали в гори
і заперли між груні та звори,
щоб зі злиднями боровся там.
Мав ще він розкішну полонину,
випасав по ній свою маржину
і жалі свої звіряв вітрам.
Та була у нього добра вдача,
мужня, і чіпка, і неледача,
і змагався предок наш, як міг.
Він молитву, звичай, рідну мову,
коломийку й пісню колискову,
як святиню, у душі беріг.
Була надія в нас промінна,
що звалася Карпатська Україна.
Але хіба дрімав нещадний кат?
Стоїть величний хрест на Краснім Полі,
а Лицаря, Пророка Волі,
убив, та не зламав московський каземат.
Ось правда наша неприкрита,
історією-мачухою бита:
були сусіди-хижаки навкруг!
Та не вмирали в нас надії,
про волю благородні мрії
і творчий нездоланний дух.
Глядить новітнє Закарпаття
на схід, де наші сестри й браття,
де Львів, і Київ, і Донбас.
Тож Україні вільній – слава!
Хай кріпне молода держава
і в щирій злагоді єднає нас!

Мініатюри
PICT0513.JPG   PICT0403.JPG  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 12.04.2011, 22:53   #114
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Красне Поле

Софія Малильо

Красне Поле… Велич поля…
Там змагалась наша доля,
Доля Срібної, Карпатської Землі.
Плем’я підкарпатців воскресало,
Запалившись Волі ідеалом,
Що осяяв рідних гір шпилі.
Красне Поле… Досвід Поля…
Не дається безкоштовно Воля!
Споконвік вона в такій ціні,
Що не купиш просто лиш любов’ю,
Тож платить народ життям і кров’ю
Своїх вірних дочок і синів.
Красне Поле… Дні тривоги…
Застогнали і поля й дороги
У насилля вихорі лихім:
Їде – мчиться воїнство вороже,
І ніщо спинити їх не зможе…
І розколе тишу бою грім…
Скільки днів гонведи лютували,
Горстки мужніх підло добивали, –
Зберегли аннали точний лік.
Днів отих, оті Карпатські Крути,
Вільній Україні – не забути,
пам’ятати велич їх навік!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 13.04.2011, 00:02   #115
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Воловець (1)

Софія Малильо

На горі високій стоїть Хрест Господній,
Навіває людям думи благородні,
Промовляє палко до людських сердець:
Бережіть свій рідний Воловець!
Стоїть Хрест Господній на горі високій,
В нім надія наша на радість і спокій, –
То Господь взиває до наших сердець :
Полюбіть свій рідний Воловець!
Полюбімо в нім не суєтне, а сутність!
Ми зазнали горя! – вірмо у майбутність,
І по вірі й праці нам воздасть Творець,
Поблагословивши Воловець!
І спасенний дар Його благословення
Хай нас піднесе над лиха сьогодення,
І постане з наших добрих устремлінь
Воловець щасливих поколінь!
Тож і нині й завжди хай благословиться
Наша верховинська маленька столиця,
В царстві гір – веселий людський острівець,
Дорогий наш, любий Воловець!
Мініатюри
Воловець 2.jpg   Воловець 1.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 13.04.2011, 00:15   #116
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Воловець (2)

Софія Малильо

Всюди гори, кругом гори,
І бори, й гримучі звори, –
Верховинський край наш рідний,
Любий серцю, хоч і бідний.
Воловець затиснутий в долині,
Горе Волівцеві у тіснині,
Та він шани і любові гідний, –
Предківський, старинний, не безрідний.
Доля Волівцева не безлика,
Є у нього місія велика:
Це ж бо він і днями, і ночами
Поїзди шле вдалину світами.
А ще він – мала гірська столиця,
Нею край наш завсігди гордився.
А багатство? І багатство буде!
Головне багатство – наші люди.
Всюди гори, кругом гори,
І бори, й гримучі звори,
А в долині – люди гідні,
Верховинці не безрідні.
Гори, звори, полонина, –
Все те – рідна Верховина.
Хай цвіте вона навіки
Доки плинуть з Карпат ріки!
Мініатюри
Воловець.jpg   Воловець 4.jpg   Перегон Воловець - Скотарське.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 17.04.2011, 14:22   #117
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Зима в Закарпатье

Екатерина Вальтер

Устало зима распустила пушистые нити,
И прячется ветер в покровах зеленых смерек,
Струящийся Шипот как будто бы манит, смотрите,
Я с гор начинаю в долину свой бурный разбег.

Запуталось солнце в верхушках заснеженных елей,
Живут эдельвейсы под снегом до самой весны,
Дымятся Карпаты в предчувствии зимних метелей,
Да спит Синевир в царстве снега и тишины.

Меж белых вершин облака, в тишине проплывают,
И кружится снег в ожерельях замерзших озёр,
И где то в горах, в полонине трембита играет,
Да прячет Говерлу из снега огромный шатёр.
Мініатюри
Водопад Шипот зимой.jpg   27.jpeg   Белая Говерла.jpeg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 17.04.2011, 14:38   #118
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Рідне село

Первозданно чистим стало все навколо,
на дрімотну землю ліг ласкавий сніг.
Лежить село карпатське з радощами й болем,
а меридіаном шлях у даль проліг.
Вздовж меридіана рвучко плине річка.
Церква і дзвіниця слухають ефір.
Тут то там здригнеться заспана смерічка, –
може, їй приснився навісний топір.
О село сумирне! Зазнало ти чимало
потрясінь і горя у бутті своїм.
Від рівнин південних і через перевали
орди набігали, як нежданий грім.
Ген за перевалами, за сідим Бескидом,
там живуть братове, рідні споконвік,
та чужі вельможі мали всіх за бидло,
мав їм слугувати руський чоловік.
Мав їм присягати на довічну вірність,
мав і слово, й віру перейняти в них.
А щоб він назавше знав одну покірність,
то не смів ніколи вибратися з лих.
Був упертим русин, хоч корився долі,
був незмінно мужнім, хоч і знемагав.
Йшов він до прогресу важко і поволі,
лиш в одного Бога захисту благав.
Був упертим русин, свою віру й мову,
свою людську гідність чистими зберіг.
І глядить з надією він у даль грозову
на самім розпутті світових доріг.

Софія Малильо
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 29.10.2011, 09:57   #119
Гость
 
Повідомлень: n/a
За замовчуванням

Задумався старий Кіндрат,
Тепер лиш умирати,
Бо скільки треба цих гривнят,
Щоб файно поховати.

Деревище дорогоє,
Треба ще й вбрання,
Що задзвонять треба дати,
Дякови платня.

Хоронила кума Ігната,
Думає кіндрат,
Лиш за яму жінка дала
Чотириста гривнят.

Помолився піп над тілом,
Вічну пам'ять отспівав
І чотириста гривнят від жінки
Він за похорон узяв

Нестав Кіндрат рахувати
Мало було цих гривнят
Найби пенсію підняли
Хоч на двадцять цих гривнят.
  Відповісти із цитуванням
Старий 12.12.2011, 13:08   #120
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

3 грудня 2011 року поетеса Софія Малильо відзначала свій ювілейний День народження - 85-річчя.
Софія Михайлівна Малильо народилася 3 грудня 1926 року в чехословацькому, на той час Підкарпатті, селі Верхніх Воротах (тоді Вишні Верецьки) як сьома дитина селян Михайла та Марії Малильо. Зараз поетеса живе у Мукачеві.
____________________________

Вітаємо ювілярку!



Мініатюри
С. Малильо.JPG   Розы.gif  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 12.12.2011, 13:23   #121
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Мукачеву
Мукачеву. 1
Софія Малильо

На перехресті гомінких доріг,
що душу манять у звабливі далі,
Мукачів рідний вдаль і вшир проліг
ще скромним розмахом своїх кварталів.

У творчім ритмі він кипить, гуде,
але однак ще й затишком принадний,
у нього серце древнє й молоде,
і вік його сторіччям непідвладний.

Зазнав і радощів, і лиха він,
достаток знав, але й пограбування,
неначе Фенікс, воскресав з руїн,
аби продовжити буття-змагання.

І все, що сотні мужніх поколінь
творили в дні і розквіту, й упадку,
не обернулось у мертвотну тлінь,
але дісталось сущим нам у спадку.

Тож пам’ятаймо вдячно повсякчас
трудівників, що відійшли назавжди,
щоб їхній дух витав посеред нас
і кликав нас до творчості і правди!

Змагайсь, Мукачеве, із ницим злом,
хай обминає тебе всяке горе,
хай оберегами стоять кругом
прекрасні наші, рідні наші гори!

Змагайсь і вір: твій славний час гряде!
Піднось до Господа молитву щиру!
Хай твоє серце, древнє й молоде,
невтомно б’ється в ім’я щастя й миру!
Мініатюри
Ратуша 1.jpg   Ратуша.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 12.12.2011, 13:39   #122
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Мукачеву. 2
Софія Малильо

Ти багатоликий, Ти багатомовний,
серед гір Карпатських як алмаз коштовний,
спадщина нетлінна сотень поколінь!
Плинули епохи, добрі і погані…
Ти себе зберіг в жорстокому змаганні
і по праву став у ряд людських творінь.
Плинули роки, як Латориці води…
Ти леліяв завжди ідеал свободи,
жертв приніс немало на її олтар,
і вона сяйнула вірним Твоїм дітям,
з нею ми ввійшли в нове тисячоліття
і Творцеві вдячні за ласкавий дар!
Тож радій, Мукачеве, місто любе-рідне!
Ми Тобі пророчимо майбуття погідне, –
шану і достаток, злагоду і мир,
щоб збулись високі наші ідеали,
множились церкви, просторились квартали
і красою вабили вдаль і вшир!
Прапор синьо-жовтий має над Тобою!
Світлою надією, вірою, любов’ю
під соборним стягом поєднались ми.
Слався, наше місто, від роду до роду,
розцвітай в сім’ї великого народу,
щоб ми всі були щасливими людьми!

Мініатюри
Мукачево.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 18.12.2011, 12:47   #123
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Мукачеву. 3

Софія Малильо

Квітуй, Мукачево, із роду в рід,
Втішайсь дарами рідної природи!
Тебе вінчає рідний небозвід,
Тобі слугують Латориці води.
Будуй, Мукачево, і багатій,
В бутті твоїм – ще лиш прекрасний ранок!
Із висоти на ріст потужний Твій
Зі здивуванням дивиться Паланок.
Ми завжди чуйні до нових ідей,
Та бережем їх предківські основи,
І владарюють у серцях людей
Шевченко й Пушкін, Мункачі й Духнович.
І буде кожен день благословен
Твоєї, любе місто, долі й праці,
Бо ж під державним маєвом знамен
Живуть у згоді люди різних націй.
Твори, Мукачево, і процвітай!
Хай процвітає Твоя добра слава,
Аби пишавсь тобою рідний край,
Пишалася і славилась Держава!
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 18.12.2011, 13:07   #124
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

СВАЛЯВА
В. Галас

ДОНЬКА КАРПАТ
(вірш для школярів)

Де ріка-горяночка
в далину пливе -
там Свалява-панночка
в гаразді живе.
Щирою, привітною
любку знає світ.
Закарпатцям рідною
є багато літ.
Попід гори тулиться
Латориці плин.
Потопають вулиці
в радості світлин.
Зелень п'є намистини
медв'яні води.
Людям сонце істини
сяє тут завжди.
У Сваляви-панночки -
голос-дивина.
В світ її співаночки
котиться луна.
У дарунок, схоже, їй -
квіти, зорепад...
Врода зірки божої
у доньки Карпат!
Мініатюри
vstas.Город-сад .jpg   Свалява.jpg   vstas.Свалява.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 18.12.2011, 13:15   #125
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Василь Галас
МОЇЙ ІРШАВІ
(для школярів)

Заспів цей — на честь Іршави.
Сонячно-прекрасна!
І вродлива, і багата.
Молодість — незгасна.
Скільки знаю панну — вміє
світ подивувати.
Чар її й словами пісні
всіх не змалювати...
Тут Боржава котить хвилі,
в даль Іршавка лине.
Тут витає дух карпатський,
відчуття — родинне.
Гір красуні зізнавався
і стою на тому:
до Іршави я не в гості
лину — тут я вдома!
Мініатюри
Нічна Іршава.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.12.2011, 00:37   #126
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

МОЛИТВА ЗА МУКАЧЕВО

Молим палко й урочисто,
Милосердний Боже,
Одведи від нас і міста
Все лихе – вороже!
Щоб Мукачево втішалось
Щастям і красою,
Молитовно спілкувалось,
Господи,з Тобою!
Богородице Діво Пречиста,
Зглянься на жителів міста,
Нас од нещасть захисти!
О Благодатна Маріє,
Наша Опіка й Надія,
Наша Заступниця — Ти!
На Ратуші Твій прапор має,
Мукачівцям ласкаво промовляє:
Святий Мартин охороняє вас!
Благослови нас, о Святий Мартине!
Нехай Твоя свята молитва лине
За нас до Бога повсякчас!
Господи-Творче, помилуй нас!

Софія Малильо
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 27.12.2011, 01:11   #127
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

НАШ ХУСТ
(ПІСНЯ)
Василь Галас

Шлях до Тиси повертає.
Світ новий і давнина...
Це вже Хуст мене вітає —
закарпатська сторона.
Йдуть назустріч перехожі —
і статечні і малі.
Боже правий — як ми схожі,
люди Срібної Землі!..

Приспів:
Хуст —як легінь у віках.
В крисані орлиній,
чар-трембіта у руках,
зорі - у тайстрині!

А в Хусті життя струмує.
Крутить час невпинний млин:
хтось радіє, хтось сумує,
мрій, надій, любові плин...
Всіх розрадить Хуст, догодить,
силу віри нам дає.
Він для нас як сонце сходить.
Богу слава — що він є!..

Приспів.
Мініатюри
В'їзд у місто з Виноградівського району.jpg   Хуст.jpg   Маленький замок.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! Громадянка
Старий 06.01.2012, 01:41   #128
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗАКАРПАТТЮ — ВКОТРЕ
Словами злітаю до зір висоти —
здоровну Карпатам співаю.
Землі мені кращої, ні, не знайти,
бо кращої вже не буває.
Тут зелені море, живої води,
пташва — як із раю, і квіти...
Стань Богу завгодно — на землю, сюди
найперше зійде — порадіти.
Тут хмари — на відстані кожна руки,
приручені линуть світила.
Тут вітер свободи гуляє віки.
Земля нас оця похрестила.
Тут бриз волошковий, палаючий мак
і срібні нарциси в долині...
Як неба з землею — і наші всі так
з Карпатами долі віднині.

Василь Галас
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 15.01.2012, 01:36   #129
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗІЗНАННЯ УЖГОРОДУ

Ужгороде-друже,
я тебе люблю.
Чайки понад Ужем,
церкви шаноблю,
площі-намистини,
вулиць потічки...
Відчуття родини
в серці на віки.
Травень знов,
чи липень,
мирра для душі
сакури і липи,
і троянд кущі,
любих городянок
посмішки ясні,
в юності серпанок
оповиті дні.
Ужгороде-пане
ореславний мій,
раю. Тут настане
всіх здійснення мрій.
Тут початок веснам
і дивам зими,
благодать небесна
ходить між людьми.

Василь Галас
Мініатюри
Ужгород.jpg   Проспект Свободи.Ужгород.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 06.02.2012, 19:54   #130
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗАКАРПАТТЯ

Хати мої, хати, низенькі, бідні й рідні
В тонкім мереживі зазеленілих віт!
Тут ще чорніш кількастолітні злидні
Підкреслює карпатський краєвид.


Корчма й нотар. А хліба — ні кавалка,
І світить ребрами замурзана марга.
Під мовчанку села балака тільки балка —
То Турія — по ріні — наріка.

Сини ростуть — неплодні самосії,
Доньки, як цвіт, — на наймички роздай,
Бо над ім’ям — гнила мара "Росії",
Щоб ти не був землі своїй ґазда.


Євген Маланюк
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 00:09   #131
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

* * *

У богемне минуле лягла мені карта,
Море квітів, жінок і вина...
А з вершини далекої світиться ватра
І не гасне до ранку вона.

Там шумлять ресторани і грають цигани,
І продажна любов ця, і хіть.
І не гасне віконце у матері Ганни,
І туман над верхами стоїть.

Час богеми – немов у Парижі і Відні,
Жриці в танці, і ллється вино.
А в далекому домі то свято, то злидні,
І вернутись туди не дано.

Ах, які геніальні тут пишуться вірші,
І полотна – то сюр, то соц-арт...
Але в горах од дженджиків люди не гірші.
Їм про це говорити не варт.

У богемі усі – Пікассо й Модільяні.
Мертвий Семан і мертвий Бедзір...
Але ватра не згасла, і світить в тумані,
І форель запливла в Синевир.

Наша пам’ять тепер ні копійки не варта.
Тільки це не скінчиться добром,
Понад нами і з нами ця зоряна карта
З прохідним європейським двором.

У старенької неньки Вітчизни ми пізні.
Не таку їй відлили медаль.
О богемо, богемо! Ти – танець на тризні,
Танець мертвих, і грає скрипаль...

Дмитро Кремiнь
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 00:17   #132
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

КРАЮ МІЙ МАЛЕНЬКИЙ


Я іду між людьми, мов долаю гори:
Тут біда чекає, там чатує горе...

Краю мій маленький, мій великий краю,

Як тебе любити, я і сам не знаю.



Приспів:
Краю мій маленький, моя рідна земле,
Хто тебе в легенди і в пісні поверне,

Хто тобі між зорі дасть піднести крила,

Ти ж крилатих стільки, земле, народила?



Твої змерзлі груди подихом зігрію,
По стерні ходити босоніж умію.

Твої ніжні квіти щастя обіймають,

Вони пісню чують, але слів не знають.



Приспів.


А літа минають... А літа, мов птиці,
Що, неначе плугом, орють наші лиця.

Краю неповторний, моя люба нене,

Як твоє кохання проживе без мене?


Василь Кузан
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 00:28   #133
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ОСIНЬ

На переправі між порами року
Велика природа міняє коней
Птахою дивною, осінь карпатська
Сумом злетіла з серпневих плечей
«Бабиним літом», силою ніжності
З дозволу довших, темніших ночей
Стелиш ти ліжко, золотом вишите,
Я не відводжу від тебе очей
Лісом, фарбованим пензлем Всевишнього,
Боровиками ще теплих ночей
Сонцем калини, яблуком спілим
Котишся тихо в комори людей
Лагідним вітром, подихом свіжості
Вчительки першої щирістю слів
Мудрості стежкою, просто за руку
В місто над Ужем хтось осінь привів.
Мініатюри
осень.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 01:41   #134
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

НЕ ПОД ПУСТЫМ НЕБОМ


(Отрывок)


А дальше был Ужгород. Город-сказка. Город-клумба. Город, помешанный на флоксах. Город, утопающий во флоксах! Везде, повсюду – флоксы!.. Вся гамма существующих в природе цветов и оттенков... Кажется, все в этом городе соревнуются в выращивании флоксов. Кажется, что у горожан только одна забота – флоксы! Во дворах – флоксы, на каждом балконе – флоксы, на каждом окошке – непременный цветочный ящик, или хотя бы маленький цветочный горшок и в нём – флоксы! Такой флоксомании я нигде больше не встречала.
А как дивно пахнет этот город!.. Как будто засунула голову в гигантский букет, да так в нём и застряла... А эти покатые, как будто струящиеся, красные черепичные крыши!.. А эта зелёная медленная река, тихо струящаяся через весь город!.. А этот тонкий, как кисея, дождик!.. Такой специальный ужгородский дождик – для орошения флоксов!.. флоксов!.. флоксов!..
Я влюбилась в Ужгород с первого взгляда и с первого вдоха на его улицах. Я прожила в этом городе долгий-долгий день, я исходила его вдоль и поперёк, я надышалась этими чудными флоксами до головокружения... до страстного желания вернуться сюда когда-нибудь ещё раз... Стихи меня буквально преследовали в этом городе, я то и дело вынимала карандаш, блокнот и записывала их, пристроив блокнот на парапете набережной, или прямо на стене дома.

Мария Романушко
Мініатюри
Флоксы-1.jpg   Флоксы 2.jpg   Флоксы-3.jpg   Флоксы-4.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 02:48   #135
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Праздник

На альпийской горке,
Где Бокшай с Эрдели,
Мы, как две туристки,
Праздные, сидели.

Не "о деле" были
Наши разговоры,—
О душе, бессмертье
И другие споры.

И горели клены,
И березки рдели -
Праздником с полотен
Бокшая с Эрдели.

Л. Кудрявская
Мініатюри
Памятник закарпатским художникам - Бокшаю и Эрдели.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 15:29   #136
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Закарпатье...Пики острых елей...

Закарпатье... Пики острых елей,
Неба бесконечная лазурь,
Паутинки росных ожерелий,
Меж ветвей протянуты в лесу...
Кисло-сладкий ежевичный запах,
Мокрых листьев терпкий аромат,
Сыроежки в разноцветных шляпах
И панамки крошечных опят.
Колыбель моста над сонной речкой,
Кочки на подплывшем берегу
И понурой, грустною овечкой -
Сена стог — на скошенном лугу.

Л. Буратынская
Мініатюри
10.jpg   Закарпатские ели.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 16:12   #137
 
Аватар для Громадянка
 
Реєстрація: 11.07.2011
Адреса: Ужгород
Вік: 52
Повідомлень: 60
Ви Подякували 21 раз(ів)
Вам Подякували 2 раз(ів)
Дівчина
За замовчуванням

Хуст, як давно я там не була...

Молоді роки....
Громадянка поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.02.2012, 17:01   #138
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

CКАЗКА МУДРОГО ВЕРХОВИНЦА

Некогда, милые дети,
фея в Карпатах жила,
маленькой палочкой в свете
делав большие дела...
Взмах - и на родину разом
счастье катилось росой.
Делу способствовал р а з у м.
Сочной играя лозой,
зрел виноград по долинам.
Хлеб колосился везде.
Фрукты ломили корзины.
Рыбы водились в воде.
Сколь молока было, мяса,
дичи -—на каждом шагу...
Окорока и колбасы
вам описать не могу.
Лука хватало, фасоли,
вдоволь мололось муки.
Брынзы продажею, соли,
мёда пеклись земляки.

Сказывать доброе любо.
Но — огорчения срок.
Больше не ходит голуба
весями наших дорог.
Хусту не кажется годы.
Тячев ждёт зря, Перечин.
Нет ей в Карпатах
с в о б о д ы —
в этом причина причин.
Добрая фея пропала.
Где она?.. — нет и следа.
Плохо в Мукачево стало.
Плохо Иршаве всегда.
Ужгород страждет помногу,
Рахово — не привыкать...

Был бы моложе — ей-богу,
фею б пустился искать...

Василий Галас
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 24.02.2012, 22:15   #139
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

НАШЕ РАХОВО

Пісня
Василь Галас

Там - де нам сонце
надій наших сходить,
де перехрестя віків і доріг,
часом і Бог
полонинами ходить,
Рахово-місто,
вітцівський поріг.

Браття мої там
шляхетного роду,
лицарі волі,
карпатські орли.
В світі немає
такого народу:
з неба неначе
ці люди зійшли!..

Рахово-місто
земля Богом дана.
Від Закарпаття
уклін тобі.
Знай:
як віфлеємська
нам зірка Богдана,
Тиса миліш
за Дніпро і Дунай...
Мініатюри
Рахів.jpg   Рахів..jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 24.02.2012, 22:24   #140
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗАМОК «ПАЛАНОК»

Василий Галас

Святая пядь возвышенной земли...
По ней века ступали короли,
будило ночь мерцание карет,
и тешил взгляд короны божий свет...
...Из наших дней там не бывал никто.
С трудом теперь представить можно то:
делили стол и воин, и король,
и ела хлеб "Короны" венской голь...
Бывало так в осады дни не раз.
Картины те едва дошли до нас:
завалы, рвы, кипящая вода...
И вера в жизнь, и воли дух — всегда...
Стоит, времён не ведая. Пророк.
Он говорил бы, если б только ... мог.
Но -— тишина на Замковой горе.
Отдав себя малиновой заре,
века покой Мукачево хранит.
Он - добрый дух.
Лишь свиду он гранит.
Мініатюри
Паланок.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 14.03.2012, 00:53   #141
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Мукачеву. 4

Софія Малильо

Тобі, Мукачево, пошана наша!
Лиш Ужгород – Тобі достойний брат!
Ти у вінку прекрасному Карпат –
Достатку і багатства повна чаша!
Прийми, Мукачево, любов натхненну,
Що квітне в душах наших повсякчас,
Як щирий дар, її приймай від нас,
Як радісну данину повсякденну!
В нас різні звичаї і різні мови,
Та дружби дух витає серед нас,
Шляхетні символи її – Тарас,
Волошин, Пушкін, Мункачі, Духнович.
Присутній серед нас і Дух Господній
У нашім щасті й горі, в кожну мить,
Тебе, Мукачево, благословить
Він на добро і справи благородні!
О місто любе, гордість-гідність наша!
Квітуй під захистом прекрасних гір,
Під рідним небом, сяйвом рідних зір
І завжди будь – достатку повна чаша!
Мініатюри
Мукачево. 3.JPG  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 17.03.2012, 23:15   #142
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

ЗГАДКА ПРО ЧОП

(вірш для школярів)

Чоп. На зустріч я спішу
в цьому місті...
Тане площа і вокзал
в зелен листі.
Плещуть квіти квітників
у долоні:
рай - цвісти їм
у сонячнім лоні.
Ще - вітають буки,
липи, каштани.
Адже добрий гість
завжди їм жаданий...
Кожне місто наше
чимось різниться.
В Чопі - всьому голова
залізниця.
Слушно кажуть:
тут в Європу ворота.
Не спиняється
велика робота...
Шанувати рідне все
маю звичку,
тож екскурсію роблю
невеличку
вздовж по місту. Лиш тоді -
в путь зворотній.
"Невимовно Чоп був
гарний сьогодні!.." -
розмірковую
в дорозі додому,
лиш приємну
відчуваючи втому.
Хай і зрідка
я мандрую по світу,
а сюди таки
знов скоро приїду!

Василь Галас
Мініатюри
Железнодорожный вокзал в Чопе.jpg  
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
Старий 08.04.2013, 22:29   #143
Гость
 
Повідомлень: n/a
За замовчуванням Софія Малильо

«Ваше ім’я вписано у почесну Книгу-альманах «Золотий Фонд Бойківщини». – Зазначається у почесній грамоті. – Цим підтверджуємо Високе звання Вашого творчого вкладу на благороднім шляху національного і духовного розвитку України, культури Бойківського краю».
Софія Малильо у минулому році стала переможцем ХVI літературно-краєзнавчого конкурсу імені Мирона Утруска в номінації «Поезія». За книжки поезії «Надія», «Від Тиси до Дінця» поетесу нагороджено дипломом першого ступеня.


«Закарпаття онлайн»
  Відповісти із цитуванням
Старий 13.04.2013, 18:30   #144
Гость
 
Повідомлень: n/a
За замовчуванням Лірика міська

Великий Березный
(для школярів)

Молитва. Дзвін. Усе - як вранці:
машин і натовпу луна...
Привіт, великоберезнянці!
Привіт, Карпатська сторона!
Щоб нам, долаючи простори,
не заблукати у імлі,
це бережуть - як світоч - гори
містечко, краще на землі.
Хай в домі нашім буде свято!
Хай Бог і пісня з нами є!
Хай доля годить заповзято
і сумувати не дає!
Нехай - весни тепло і глянці,
блакиті й зелені шатро,
а нас, великоберезнянці,
чекає щастя і добро!

Василь Галас, 2008
  Відповісти із цитуванням
Старий 30.04.2013, 04:36   #145
Гость
 
Повідомлень: n/a
За замовчуванням Українські народні казки

Заєць і жаба

Обридло зайцеві погане його життя, чоловік кривдить, орел хапа, і сова навіть дере. От і дума собі заєць. «Я найслабший від усіх тварин, усього боюся, піду краще утоплюся!»
От іде він до річки та скаче берегом, шукає, де б то краще скочити у воду. Коли це жаба — плиг у воду!
«Еге,— думає тоді заєць,— не буду я топитись, бо є ще такі на світі, що й мене бояться».
Так і остався заєць живий.
  Відповісти із цитуванням
Старий 30.04.2013, 13:49   #146
Гость
 
Повідомлень: n/a
За замовчуванням Українські народні казки

Собака і вовк


Зустрілись вовк і собака. Собака питає:
— Чим ти, брате, живеш? Вовк:
— Коли й голодую, а коли що натраплю де, або ноччю м’яса дістану.
Собака:
— Так ти м’ясо їси? А худий який!.. Вовк питає:
— А чого ти такий гладкий? Як же ти живеш?
— Я в хазяїна двір стережу, то хазяїн мене й кормить хорошо. Може й ти погодишся піти, він і тебе годуватиме.
Вовк погодився, пішов. Ідуть, і все цікавило вовка, розмовляють. Вовк розпитує все. А тоді глянув на собаку і каже:
— А чого в тебе шия ошмугляна? А собака каже:
— То мені хазяїн ланцюг надіва на день, а на ніч скида.
— А-а!.. Тоді прощай, собако, лучче я голодуватиму, та на волі житиму!
  Відповісти із цитуванням
Старий 06.06.2013, 00:36   #147
Гость
 
Повідомлень: n/a
За замовчуванням Білоруська народна казка


Одного разу зустрілися в лісі Лось і Лисиця.
— Що нового? — запитує Лисиця.
— Та нічого втішного, — каже Лось. — Вчора за мною мисливець гнався, а я своїми довгими ногами все за корчі перепинався. Ледве втік. Біда мені з такими ногами цибатими.
— Та й мені зі своїми короткими не солодко. То в траві заплутався, то кігтями за папороть зачеплюся. Давай ми з тобою, Лосю, ногами поміняємося.
— Давай! — зрадів Лось.
Так вони й зробили.
Наступного дня Лисиця побігла в село, щоб півника собі на вечерю украсти. Але де там! Хіба можна на цибатих Лосиних ногах під двері в курник підлізти! Так і подибала Лисиця назад у ліс голодна. Аж бачить: Лось на її коротких лапах незграбно підстрибує, хоче молоденьку гілочку осики дістати. Тільки ж не вдається небораку дострибнути.
— Нащо я ногами мінявся? — бідкається Лось. — Помру тепер з голоду.
Почула це Лисиця, зраділа, почала просити Лося знову ногами помінятися. Відтоді й зосталися в Лося дужі ноги з міцними копитами, а в Лисиці — короткі прудкі лапи з гострими пазурами.
  Відповісти із цитуванням
Старий 13.07.2013, 19:50   #148
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина