Показати повідомлення окремо
Старий 04.11.2009, 00:45   #73
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Із Закарпаття повстання перекинулося в угорсько-словацькі землі. Визвольна війна охопила всю Угорщину. У 1707 році було скинуто Габсбургів з угорського престолу.
Угорщина стала незалежною державою. Це був період найвищого піднесення боротьби. Намагаючись ослабити селянський рух, феодали, які очолювали загони повсталих, заохочували їх грабувати, а селян примушували утримувати армію.
Класові суперечності негативно вплинули на бойовий дух армії. Багато селян стали її залишати. Велика армія Ракоці, яка в 1705 році нараховувала 75 тисяч чоловік (угорці, українці, словаки, серби, хорвати), почала танути. З кінця 1707 року вона почала терпіти поразки. Дворяни відкрито перейшли на сторону Габсбургів. Великої поразки повсталим завдали австрійські війська в 1709 році. У 1711 році армія повстанців відступила до Мукачева, а потім і далі на схід.
Незабаром Ракоці залишив армію і направився в Росію, а потім у Францію, Туреччину. Сили повстанців вичерпалися. 11 травня 1711 року рештки повстанської армії склали зброю. 22 червня цього ж року капітулювала армія повстанців Мукачівського замку. Так закінчилася спільна антифіодальна боротьба угорського, українського, словацького, сербського, хорватського селянства проти габсбурзької монархії. Почалася жорстока розправа австрійського режиму над закарпатськими селянами. Багато сіл були цілком знищені, чиновники за допомою війська відбирали від селян майно, землю. Маєтки тих дворян, які виступали проти Австрії, пердавалися німецьким феодалам.
Росія прийняла багато куруців, які втікали від австрійського імператора. Їм було дозволено служити в гусарських полках. Чимало куруців та їх нащадків оселилися в районах Миргорода, Тясмина, Запоріжжя. У списках солдат угорського полку на Лівобережній Україні зустрічалися у ХVІІІ столітті прізвища Андрій Урбан, Мартин Шуран, Павло Ковач, Владислав Сіряк, Олександр Ясногорський, Григорій Руса, Іван Лучанський, Степан Чонка.
Основною рушійною силою визвольної війни були селяни та міська біднота. В ході боротьби зміцнювався бойовий союз між трудящими різних національностей. Повстання зазнало поразки, бо воно мало стихійний характер, але для народних мас це був добрий урок класової антикріпоницької національно-визвольної боротьби
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням
szantai, Дякую! topik-vv