Показати повідомлення окремо
Старий 15.03.2009, 21:13   #7
 
Аватар для szantai
 
Реєстрація: 10.01.2009
Повідомлень: 2,151
Ви Подякували 32 раз(ів)
Вам Подякували 231 раз(ів)
Дівчина
Автор теми

Соціально-економічний розвиток краю

Багато магнатських родів було вигнано, позбавлено володінь, які пізніше король подарував своїм прихильникам. Володіння Петра Петенка в Закарпатті було передано графам Другетам — полководцям королівських військ, вихідцям із Італії. Значно розширили свої володіння в Закарпатті барони Перені, Уйгелі та інші. Брати Перені в ХІV- ХV столітях одержали тільки в Березькому комітаті 32 села, а в Угочанському — місто Севлюш (нині Виноградів), замки в Севлюші та Королеві. Другети в середині ХV століття приєднали до своїх володінь Невицький замок, Ужгород та села Ужгородської домінії — Горяни, Невицьке, Кам'яниця, Перечин, Дравці, Середнє, Оріховиця, Малий Березний та Великий Березний. Наприкіці ХV століття вони володіли тільки в Ужанському комітаті 29 селами. Наприклад, тільки Гуняді Ян володів Мукачевом та майже 70 селами в Березькому комітаті.
Феодалам Довгаям та Петроваям у другій половині ХV століття в Закарпатті належало близько 300 тисяч гектарів землі. А десять магнатських родин мали у своїх володіннях 424 села та міста. Власниками великих феодальних володінь стали вихідці з угорської знаті Білкеї, Ілошваї, королівський суддя Вербеці.

Магнати, щоб укріпитися на загарбаних закарпатських землях, вербували на службу до себе угорських шляхтичів, розселяли заможних селян угорського походження. Місцеве ж населення витіснилося в гірські, необжиті райони. Феодали обмежували право вільного переходу селян від одного землевласника до іншого, вимагали від королівської влади узаконити кріпацтво. Королева Єлизавета в грамоті від 1343 року проголосила, що селяни мають право піти від феодала тільки після одержання доз-волу від нього та сплати провинностей. Почалося масове закріпачення селян. За королівським декретом 1351 року тільки феодали мали право володіти землею, селянам заборонялося переходити від одного власника до іншого. Феодалам дозволялося втручатися в особисте життя залежних селян і чинити суд над ними. Жителі всіх комітатів знаходилися під владою угорського короля. Йому вони повинні були служити і приймати участь у походах у воєнний час.

В басейнах рік (Уж, Латориця, Боржава, Тиса) розвивалося землеробство. В низинних районах — садівництво, виноградарство. Населення гірських районів займалося скотарством, полюванням, рибальством, бортництвом. Основна частина сільського населення потрапляла в залежність від феодалів. На початку ХV століття завершився процес формування феодально залежного селянства.
Селяни вносили державний податок натурою, будували та ремонтували дороги, мости, укріплення. А феодали, екслуатуючи селян, будували палаци-замки. Великі замки було споруджено в Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Севлюші, Вишкові, Королеві, Невицькому, Середньому, Довгому.
Розвивалися міста. До найдавніших міст Закарпаття належать Ужгород і Мукачево. В 1329 році королівські привілеї були надані Хусту, Вишкову, Тячеву. Зростали Бере-гово і Севлюш. Міста ставали центрами ремісництва та торгівлі. Тут працювали ткачі, кравці, шевці, гончарі. Ремісники будували палаци, замки, добували сіль, виготовляли гонт, посуд з глини та дерева. На кінець ХVІ століття в Закарпатті було 21 місто. У 1445 році місто Мукачево одержало право на самоуправління, а в 1446 році в місті виник перший цех — кравецький. У ХІV – ХVІ століттях проводилися ярмарки в Мукачеві, Ужгороді, Берегові, Севлюші, Хусті.
szantai поза форумом   Відповісти із цитуванням