Показати повідомлення окремо

На прийомі голови облради побували краяни з різних районів області

09.07.2009, 12:56   Залишайте свої коментарі, реєстрація необов'язкова

6 липня ц.р. голова облради Михайло Кічковський провів черговий прийом громадян з особистих питань в обласному центрі. 7 липня він спілкувався з краянами по прямому телефонному зв’язку.

40 осіб звернулися до керівника краю зі своїми наболілими проблемами. Усіх прийняв і уважно вислухав. За результатами прийому та прямої телефонної лінії дав відповідні доручення, а вирішення низки актуальних для жителів краю питань узяв під особистий контроль.

У зверненнях краян переважали питання здорового довкілля, туризму, охорони здоров’я, діяльності місцевих рад, ринкових відносин, підприємництва, приватизації, працевлаштування, культури, мистецтва, фізкультури та ін.

Оскільки очільник облради вважає прийом громадян індикатором рівня соціально-економічного життя краю та його населення, ефективності роботи органів місцевого самоврядування, то цьому питанню приділяє значну увагу. Ми мусимо, – зазначив він, – вселяти в людей надію і впевненість, що з часом у нашій державі, рідному краї все наладиться, життя стане привабливим, цікавим, європейського рівня. А до того представники влади, насамперед на місцях, повинні допомагати людям і словом, і ділом, конкретно й невідкладно.

Так було і цього разу.

Група жителів міста Чоп звернулися щодо ситуації, яка виникла із запропонованою відомством Львівської залізниці реструктуризацією Локомотивного депо вузлової прикордонної станції. Ми вважаємо, – акцентували заявники, – що міська влада, керівництво Львівської залізниці повинні вислухати обидві сторони і прийняти відповідне єдино правильне рішення. Адже в різних ЗМІ пишуть по-різному, а нам, залізничникам–мешканцям міста Чопа потрібна чітка картина того, що відбувається насправді.

Михайло Михайлович зв’язався з міським головою Галиною Цар і запропонував виробити чітку позицію влади перед відомством, адже йдеться, наголосив голова облради, насамперед про інтереси міста, його громадян, які в депо працюють цілими династіями. У разі непорозуміння інформувати облраду з тим, аби депутатським корпусом краю сприяти позитивному вирішенню питання. Як повідомила Галина Василівна, днями вона та секретар ради Оксана Фелдій у Львові зустрілися з керівником Львівської залізниці Михайлом Мостовим та його заступниками, де й провели переговори з цього питання. На аргументовані факти Галини Цар щодо важливості збереження цього об’єкту в місті Чопі, представники відомства пообіцяли зважити всі за і проти і тільки тоді прийняти остаточне рішення.

Інша група з числа депутатів облради прийшла до голови з клопотанням розібратися ще в одній непростій ситуації, яка цими днями сколихнула чи не всю громадськість України: групове захворювання дітей, котрі відпочивали в санаторії „Перлина Карпат“ (Мукачівський район). Нагадаємо, 4 липня серед групи дітей, що поверталася після відпочинку в санаторії, поїздом №82 „Ужгород – Київ“ 72 особи (з них 7 дорослих) зняли з потяга й госпіталізували до Львівської інфекційної лікарні, 2-х дітей – в Хмельницькому, ще 2-х – у Тернополі, а 6-х – у Києві.

Голова облради невідкладно запросив на розмову головного державного санітарного лікаря Закарпатської області Віру Чиж, якій дав конкретні доручення щодо вивчення ситуації на місці, вжиття невідкладних заходів з метою усунення недоліків і попередження виникнення їх в майбутньому та водночас наголосив, що санаторій повинен функціонувати .

Літніх чоловіків з Рахівської Гуцульщини в обласний центр до голови облради привело одне бажання: дізнатися, як ставиться обласне керівництво до нового проекту Закону України „Про розвиток гірських територій України“. На їхню думку, влада хоче позбавити горян соціальних пільг. Голова облради інформував поважних заявників, що депутатський корпус області направив листи, звернення у вищі органи влади з тим, аби всі соцдопомоги горянам проводити за рахунок коштів Держбюджету, бо це надто важливо. Не менш важливо підтримати тих, хто створив виробництва у гірській місцевості, робочі місця шляхом пільгового оподаткування. Адже підприємці охоче створюють виробничі площадки в низинних районах, от у гірських – й не затягнеш. І таких слушних пропозицій депутати облради направили цілу низку.

Делегату І з’їзду Народних Комітетів Закарпатської України ( 1944 р.), учаснику бойових дій Великої Вітчизняної війни, інваліду ІІ групи Василю Беці вкрай необхідне оздоровлення, але, ясна річ, сьогодні це коштує недешево.

Прийшли групою до голови облради і окремі представники творчої інтелігенції міста, які вирішили поділитися своїми думками щодо публікації в газеті „Новини Закарпаття“ про те, яким повинен бути гімн Срібної Землі. На їх переконання, дуже вдало пропонує відомий учений Василь Німчук – як гімн Закарпаття – вірш Олександра Павловича „ Отечественна любов…“, котрий досить лише мінімально відредагувати на сучасний лад. Не тому, що зараз немає в нашому краї талантів. Вони є. Але в цьому творі – душа нашого краю, дух народу.

Лариса М. із Волівця просила допомогти з працевлаштуванням, оскільки куди не зверталася, всюди скаржилися на кризові явища, які, мовляв, змусили низку структур провести скорочення робочих місць.

Олену В. привела в облраду своя тривога. Я, – казала вона, – приватний підприємець, сама заробляю на проживання і собі, і сину. Та оскільки закрили базар на вул. Фединця, що в обласному центрі, я залишилась тимчасово без заробітку. Потрібен час, аби знайти нове відповідне торгове місце, облаштуватись і почати заробляти. А тим часом сину, який поступив на навчання в Мукачівський військовий ліцей, необхідно придбати форму, котра коштує 800 грн. Сьогодні це для мене чималі кошти. Тому буду вам вдячна,– казала вона, – якщо поставитесь до мого звернення із розумінням.

Мешканка м.Берегова Ганна П. поскаржилась на працівників місцевого РЕМу, які відключили її від електропостачання, хоча всі квитанції про оплату за спожиту електроенергію вона пред’явила і контролерам, і працівникам Берегівського РЕМу.

Михайло Михайлович тут же направив клопотання на адресу голови правління ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго“ Василя Ковача з проханням розібратись і вирішити питання відповідно до чинного законодавства.

Марія М. з с.Ставне Великоберезнянського району разом з чоловіком Іваном, який переніс інфаркт, виховують доньку – інваліда І групи з дитинства, яка потребує оздоровлення. Будемо вам вдячні на все життя за допомогу і порозуміння, – усміхнулася згорьована жінка, побачивши, що голова облради пройнявся її бідою.

Житель с.Горбки Виноградівського району Іван Г. має свою гризоту. Він і його дружина – обоє пенсіонери. Донька без чоловіка виховує дитину – так склалися обставини. До всього вона ще й ніде не працює. А тут і я, – казав чоловік, – потрапив в лікарню. Як розумієте, потрібно купляти ліки, а нема за що. Допоможіть…

Ужгородка Ганна К. живе на найнижчу пенсію. Син навчається, то ж відповідно ще не заробляє грошей. Словом, ледве зводять кінці з кінцями.

Валентина Б. також з обласного центру – інвалід ІІ групи, дитина війни. Вона хотіла б пройти курс оздоровлення в якомусь із санаторіїв Закарпаття.. Раніше, – підкреслила вона, – допомагав Віктор Погорєлов, коли був мером міста, відтак – депутат облради Іван Балога. Тепер звернулась до міського голови Сергія Ратушняка, а тому не до мене …

Наступні дві заявниці викликали щире співчуття своїми розповідями. Вчителька однієї із шкіл обласного центру М.Г. звернулася з проханням допомогти придбати ампулу рідкісного дорогого лікарського препарату для лікування хворої доньки, оскільки одну отримала за сприяння начальника управління охорони здоров’я ОДА Василя Скрипа та його заступника Володимира Брича. Взяла б гроші в кредит, та на жаль, – далі мовила вчителька, – це сьогодні – надто складно, майже неможливо.

Інша ужгородка Надія Д. від усього серця просила допомогти оздоровити сестру, яка має ваду серця. Щоб врятувати їй життя, необхідна операція – таких висновків дійшли кардіохірурги Національного серцево-судинної хірургії інституту ім.М..Амосова, що в Києві, де вона пройшла відповідне обстеження. А на це потрібні чималі гроші…

Секретар Яроцької сільради Ужгородського району Неля Мателешко від імені жителів села звернулася з проханням допомогти у виданні книжки „Ярок“. Сторінки історії“ з нагоди 510 річчя села, що виповнюється 26 липня ц.р. У ній зібрано цікавий історико –інформаційний матеріал про село, громаду та їхній розвиток.

Голова облради звернувся до голови Ужгородської райради щодо спільної фінансової дольової участі у випуску зазначеного видання.

Доля, – каже Михайло Кічковський, – ніколи не буває легкою. Неспроста кажуть: „Життя прожити – не поле перейти!“. А ще в такий непростий кризовий час, як зараз. Для місцевої влади, для депутатів тут не має і не може бути дрібниць або питань, вирішення яких можна перенести на завтра, відставити в довгий ящик і т.д. Бо ж людина, її інтереси, здоров’я, життя – найвища соціальна цінність, що є водночас незмінною і головною турботою кожного, кому випало вирішувати долі інших.