Показати повідомлення окремо

На Закарпатті вісім "офіційних" зон відпочинку на воді

26.06.2009, 09:50   Залишайте свої коментарі, реєстрація необов'язкова

Настала найгарячіша пора року - літо. Погода вже вирізняється неабиякою спекою і люди, змучені задушливими приміщеннями, почали масово проводити свій вільний час на природі біля води.

Різниці нема, в яких місцях купатися - штучних чи природніх водоймах. Головне, вони мають бути безпечні для відпочинку. Передусім, треба, щоб водойми пройшли офіційне обстеження водолазною службою й всі дані (приміром, заміри глибини, карта дна водойми) були паспортизовані. Окрім цього власник, належним чином, облаштовуючи територію для водного відпочинку, повинен попіклуватся і про наявність сезонного рятувального поста з фахівцями-рятувальниками, які пройшли спеціальне навчання. Вони й контролюватимуть ситуацію на воді та в разі потреби надаватимуть допомогу тим, хто потрапив у біду. І лише за наявності усіх цих чинників об’єкт набирає статусу офіційного, а відпочиваючі будуть захищені від усіляких неприємних несподіванок на воді.

Правда, бажаючих підприємців вкладати свої гроші в безпеку відпочиваючих, одиниці. Це значить, що переважна більшість мешканців та гостей Закарпаття і цього літа будуть приречені насолоджуватись літом не в місцях організованого відпочинку, а "дикунами". Адже, з усіх наявих в області місць водного відпочинку, наразі статус "офіційних" мають лише вісім. Найбільше у цьому плані поталанило жителям Тячівського району, де таких зон відпочинку 6. По одній також є на Берегівщині та Хустщині. Щодо інших міст та районів, то вони знову залишаються без облаштованих пляжів.

Така невтішна картина в краї вимальовується вже не перший рік. Але суттєвого збільшення облаштованих місць для водного відпочинку не спостерігається.

Зрозуміло, що навряд чи всі наші краяни ходитимуть на визначені місця відпочинку. Комусь буде занадто далеко, хтось через інші причини, однак для тих, хто не вельми впевнено почуває себе на воді, існування паспортизованого місця відпочинку ще й як доречне. Бо завжди почуваєшся спокійніше, коли знаєш, що на твоє прохання про допомогу хтось таки відгукнеться.