PDA

Перегляд повної версії : Закордонний інвестор бажає вкладати гроші в Закарпаття


News
17.06.2009, 10:12
Світова фінансово-економічна криза не могла не торкнутися інвестиційної галузі України. Особливо помітно це позначилося на Закарпатті, адже в нашій області функціонує 812 (!) підприємств з іноземними інвестиціями, на котрих працюють 34 тисячі наших краян. За січень-березень цього року спостерігалося зменшення іноземного капіталу на 2,7 млн. доларів. Як зупинити інвестиційний спад та що для цього робить влада – у розмові з начальником головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму облдержадміністрації Ернестом Нусером.

http://uzhforum.com/attachment.php?attachmentid=844&stc=1&d=1245222742– Ернесте Ернестовичу, невже економічна криза так суттєво вплинула на інвестиційну галузь Закарпаття? Які процеси внаслідок цього відбулися?
– Почну з того, що наша область за обсягами залучення іноземних інвестицій займає 13 місце серед областей України. За останні 14 років у економіку краю надійшло 341,6 мільйона американських доларів із 49 країн світу. Найбільше іноземних грошей вкладено японцями, американцями, німцями, угорцями, поляками та австрійцями. Та вже в першому кварталі поточного року ми відчули деякий спад в залучені іноземних грошей. Втім, основною причиною зменшення інвестицій є не тільки фінансово-економічна криза, але й проблеми, пов’язані з відшкодуванням ПДВ, зменшенням обсягів виробництва продукції на підприємствах з іноземними інвестиціями. Це стосується таких підприємств, як ВАТ «Точприлад», ЗАТ «Берегівський радіозавод», ТОВ «ВЕТ Аутоматив Україне», ТОВ «ЕНО-Меблі», ЗАТ «Єврокар» та інші. Додали клопоту й передоплати податків на прибуток та інші нарахування, що значною мірою не дало змогу підприємствам залучати додаткові обігові кошти в розвиток та розширення виробництва. В результаті виникла реальна загроза відмови іноземного інвестора в подальшій реалізації додаткових інвестиційних проектів.

Зменшення інвестицій відбулося і за рахунок вивезення грошей підприємствами «Точприлад», «Берегівський радіозавод», «Гроно Текс». Однак, незважаючи на згадані негативні тенденції в інвестиційній політиці, закордонний інвестор все-таки бажає вкладати гроші в економіку області.

– А в чому саме проявляється таке бажання інвестора?
– Про це свідчить активна діяльність інвестора. Наприклад, з 1 квітня цього року на ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» запущено нове виробництво продукції для автомобільної промисловості з угорською фірмою «Відеотон». Упродовж цього року там буде створено 500 робочих місць, а наступного – ще стільки ж. На стадії укладання та підписання договору ще один інвестиційний проект – з німецькою фірмою «Експос», що дасть можливість створити 350 робочих місць. «Берегівський радіозавод», приміром, продовжує роботу з іноземними інвесторами щодо збільшення виробництва, розширення асортименту продукції і створення уже цього року понад 350 нових робочих місць з середньою зарплатою у 1842 гривні. У розвиток цього підприємства вкладено вже понад 40 мільйонів гривень інвестицій. Ще один яскравий приклад того, що іноземці залюбки вкладають гроші у економіку нашої області, – підприємство «ЕНО-Меблі ЛТД». На 2009-2010 роки тут заплановано залучити додаткові інвестиційні гроші в сумі 25 мільйонів євро та збільшити обсяги виробництва до 350 млн. грн., створивши додаткові робочі місця. А в цілому за перший квартал 2009 року найбільше інвестицій було залучено у такі підприємства: «Берегівський радіозавод», «ВЕТ Аутомотив Україне», «Точприлад», «АРСІЛ», «Ортекс», «Стар». Серед міст та районів області, які цього року отримали найбільше інвестицій, – Берегово, Мукачево, Ужгород, Ужгородський, Перечинський, Свалявський, Винорадівський та Великоберезнянський райони. Прикро, що жодного інвестиційного долара не було залучено цього року на Рахівщині та Іршавщині. Менше 10 тисяч доларів залучено в економіку Тячівщини, Воловеччини, Берегівщини, Мукачівщини.

– Чи вживаються заходи для того, щоб мінімізувати вплив світової фінансово-економічної кризи на економіку і зокрема інвестиційну галузь Закарпаття?
– Безумовно. По-перше, щомісяця проводиться моніторинг економічного становища суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності області. Основними проблемними питаннями, з якими стикнулися підприємства, як я вже згадував, стало несвоєчасне повернення ПДВ, втрата ринків збуту та зменшення виробництва продукції, а також скорочення робочих місць. Тому для вирішення, наприклад, питань з погашенням заборгованості по поверненню податку на додану вартість підприємствам області наше управління звернулося зі спеціальними листами-клопотаннями до Державної податкової адміністрації України. З тим, щоб підтримати експортно-орієнтовні підприємства Закарпаття, знайти нові міжнародні ринки збуту та залучити іноземні інвестиції було надіслано в торгово-економічні місії країни та за кордон каталог експортного потенціалу підприємств та інвестиційних пропозицій області.

Крім цього, ми розробили та винесли на розгляд керівників основних бюджетоутворюючих підприємств області проект Меморандуму про спільні дії між облдержадміністрацією та підприємствами області у сфері зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності. Цей документ спрямований на мінімізацію наслідків світової фінансово-економічної кризи та оперативне врегулювання негативних тенденцій в роботі підприємств, посилення контролю за економічними та соціальними процесами розвитку області, зменшення відтоку іноземного капіталу.

Намагаємося наразі знайти інвесторів, які б погодилися вкласти гроші в розвиток малої гідроенергетики та альтернативних видів енергії. Тому постійно обмінюємося інформацією з іноземними представництвами та торгово-економічними місіями. Однак, на мою думку, основною передумовою для нарощування темпів залучення інвестицій в економіку краю є стабільність правового поля і прийняття низки нормативних актів та законів України центральними органами влади. Це б стимулювало іноземний капітал до інвестування в економіку області та країни в цілому. Тому ми підготували і надіслали до столиці пропозиції щодо змін у законодавстві стосовно порядку оподаткування обладнання, яке не виробляється в Україні, але ввозиться до нас для реалізації інвестиційних проектів. Також запропонували встановити нульову ставку оподаткування на ту частину прибутку підприємств, яка реінвестується у власне виробництво, відновити фінансування програм інноваційного розвитку та запровадити спрощений і першочерговий порядок оформлення земельних відносин та погоджень на будівництво при реалізації інвестиційних проектів.

Источник: Закарпатська обладміністрація (http://www.carpathia.gov.ua)